Ухвала суду № 89485641, 27.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4286/20

УХВАЛА

27 травня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д)

про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, у якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними рішення, якими посадовими особами відповідача було відмовлено йому у призначенні житлової субсидії;

2) зобов`язати відповідача розглянути можливість призначити позивачу субсидію на період з 01.05.2019 року в порядку продовження раніше надаваємої субсидії відповідно до норм Положення про порядок призначення житлових субсидій;

3) стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, викликаної неправомірною відмовою у наданні житлової субсидії 20 000, 00 грн. (двадцять тисяч гривень);

4) постановити окрему ухвалу суду стосовно порушень законодавства відповідачем, які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 356 КК України, тобто самоправство та надіслати її органам досудового розслідування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

1. Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

У позові заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000, 00 грн. (двадцять тисяч гривень), однак не надано обґрунтований розрахунок цієї суми, а лише зазначено, що внаслідок позбавлення субсидії у розмірі біля 3000, 00 грн., позивачу довелось переглядати свої витрати, обмежувати заплановані дії, у зв`язку із чим він зазнав емоційного та розумового напруження; незаконні дії відповідача викликали моральний розлад, розчарування соціальними службами та психічні напруження; звернення до суду для поновлення права на субсидію також вимагає додаткових незвичних зусиль, витрати часу на підготовку позову, з чим позивачу не доводилось стикатись раніше, що добавляє ще більших незручностей та хвилювань, які погіршують моральний стан та завдають душевних страждань, викликаних протиправними діями відповідача.

2. Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач посилається на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши вказані обставини, суд дійшов наступного.

У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Статтею 3 Закону України “Про судовий збір” визначені об`єкти справляння судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною другою статті 3 Закону України “Про судовий збір” Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір не справляється за подання, зокрема: 13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Тобто, у разі встановлення судом, що протиправними діями (бездіяльністю) чи рішеннями відповідачів позивачу буде завдано негативних наслідків саме у вигляді шкоди (збитків), позивач не позбавлений права звернутися до суду з такими вимогами, які не будуть об`єктом справляння судового збору.

Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02 травня 2019 року (справа №9901/167/19), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (справа №820/5268/17), від 18 грудня 2019 року (справа №826/12313/18).

Як зазначено у позовній заяві, підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач вважає п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, вимоги позивача стосуються визнання протиправними дій та рішень щодо призначення житлової субсидії, наслідком задоволення яких може бути зобов`язання здійснити призначення житлової субсидії, яка не є збитками чи шкодою в розумінні п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав вважати позивача особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IX, з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102 гривні.

Відповідно до прохальної частини у даному позові заявлено вимогу немайнового характеру: визнати протиправними рішення, якими посадовими особами відповідача було відмовлено позивачу у призначенні житлової субсидії з похідною від неї вимогою про зобов`язання відповідача розглянути можливість призначити позивачу субсидію на період з 01.05.2019 року в порядку продовження раніше надаваємої субсидії відповідно до норм Положення про порядок призначення житлових субсидій.

Отже, адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру. Судовий збір за похідні позовні вимоги не сплачується.

Таким чином, за звернення до суду із заявленими позовними вимогами немайнового характеру (визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії) судовий збір складає 840, 80 грн. (за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб: 2102х0,4).

За позовні вимоги про стягнення моральної шкоди судовий збір, у даному випадку, не сплачується.

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, за подання до суду цього позову позивач має сплатити судовий збір та надати до суду оригінал документу про сплату, або, у разі наявності передбачених Законом підстав, звернутись з клопотанням про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтованим належними та достатніми доказами.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд дійшов висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, суд роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:

- надання, відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000, 00 грн.;

- надання, відповідно до вимог ч. 3 ст. 16 КАС України, документу про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору (станом на 01.01.2020): отримувач: УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача: (ЄДРПОУ) 38016923; номер рахунку: UA 338999980313181206084015005; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; наявність відомчої ознаки: “ 84” Окружні адміністративні суди; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до розділу VІ “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, продовжуються на строк дії такого карантину.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Глуханчук