Ухвала суду № 89485516, 27.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1750/20

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

27 травня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням від 12.05.2020 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1681,60 грн судових витрат.

21.05.2020 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заяву обґрунтовує тим, що копію рішення від 12.05.2020 надісланого судом 15.05.2020 отримано позивачем 19.05.2020. Зважаючи на продовження процесуальних строків під час дії карантину, строки не пропущені та існують підстави дня подання заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових втрат. Зважаючи на те, що КАС України не встановлює умов для подання доказів про понесені витрати на правову допомогу у випадку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) без повідомлення учасників справи та без проведення судових дебатів, то підстави для залишення заяви позивача без розгляду законом не передбачені. Просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат і стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5025 грн за професійну правничу допомогу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).

З огляду на зазначене та враховуючи, що розгляд справи № 380/1750/20 здійснено судом у порядку спрощеного позовного провадження, суд вирішує питання про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат без виклику учасників судового процесу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, частиною 3 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згадана вище норма Кодексу адміністративного судочинства України щодо залишення без розгляду заяви у разі пропущення строку її подання є імперативною.

Суд зазначає, що розгляд справи № 380/1750/20 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, про що було зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження від 01.04.2020. Також повідомлено, що розгляд справи по суті розпочнеться 16.04.2020.

Згідно з вимогами частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 5 вищевказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (частина 8 статті 262 КАС України).

Суд зазначає, що позивач, з моменту відкриття провадження у справі (01.04.2020) і до ухвалення судом рішення від 12.05.2020, не подав суду жодного додаткового доказу чи відповідної заяви про неможливість подання доказів на підтвердження обставини понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 5025,00 грн.

Так, із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5025,00 грн, позивач звернувся до суду 21.05.2019, тобто з порушенням строку, встановленого частиною 7 статті 139 КАС України.

При цьому, згідно з вимогами частини 5 статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення судом додаткового судового рішення.

Зокрема, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Суд звертає увагу, що в рішенні суду від 12.05.2020 судом вирішено питання судових витрат.

Зокрема, стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1681,60 грн судових витрат та встановлено відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, не надано доказів про обсяг фактично наданих адвокатом ОСОБА_2 . послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару.

Щодо посилань представника позивача на продовження процесуальних строків під час дії карантину, суд зазначає таке.

Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, пунктом 3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено продовження строку встановленого частиною 7 статті 139 КАС України, тому такі доводи позивача є безпідставні.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 44, 139, 252, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача представника позивача про ухвалення додаткового рішення – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2020.

Суддя Кедик М.В.