Рішення № 89485335, 28.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/4173/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 , пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення із заявою про перехід на вказану пенсію до Відповідача.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вдовою ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 , виданим Житомирською ОДА 22.08.2019 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 28.07.1973. Після смерті свого чоловіка (годувальника) ОСОБА_2 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, листом від 24.12.2019 року № 1910/03-17 ГУ ПФУ в Житомирській області відмовило Позивачу у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Позивач вказує, що підставою відмови стала невідповідність в документах, в складі якої військової частини брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 (відповідно військового квитка та довідки Радомишльського районного комісаріату зазначено в/ч 07005, а в довідках галузевого Державного архіву Міністерства Оборони та управління хімічних військ Прикарпатського військового округу - в/ч 43187. Позивач також зазначає, що дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Відмова у переведенні пенсії була обумовлена виключно формальними підставами.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 30 квітня 2020 року 11:00 год.

14.04.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому вказав, що підстав для задоволення позову не немає, оскільки за документами, які були надані позивачем, а саме: в військовому квитку, в архівній довідці № 1308/02-17 від 07.11.2019 відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військових зборів і внаслідок цього став особою з інвалідністю. Також має місце невідповідність в документах щодо номеру військової частини, в складі якої ОСОБА_2 брав участь в ліквідації наслідків ЧАЕС (відповідно до військового квитка та довідки Радомишльського районного комісаріату зазначено в/ч 07005, а в довідках галузевого Державного архіву Міністерства Оборони та довідці управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 22.04.1993 №24/11443 - в/ч43187). На думку відповідача підстави для переведення позивача на пенсію по втраті годувальника та обчищення пенсії по інвалідності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відсутні.

Судом розгляд справи відкладено на 26.05.2020 року.

25.05.2020 року від представника ГУ ПФУ в Житомирській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд протокольною ухвалою 26.05.2020 року перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.54,55).

Листом від 24.12.2019 року № 1910/03-17 ГУ ПФУ в Житомирській області відмовило позивачу у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки за документами, які були надані позивачем, а саме в військовому квитку, в архівній довідці № 1308/02-17 від 07.11.2019 відсутні відомості про те, що годувальник ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військових зборів і внаслідок цього став особою з інвалідністю. Також має місце невідповідність в документах, в складі якої військової частини ОСОБА_2 брав участь в ліквідації наслідків ЧАЕС (відповідно до військового квитка та довідки Радомишльського районного комісаріату зазначено в/ч 07005, а в довідках галузевого Державного архіву Міністерства Оборони та довідці управління хімічних військ Прикарпатського військового округу - в/ч43187) (а.с.32).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності (частина перша); непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1 частини другої); до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина третя).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 та отримувала пенсію за інвалідністю, тобто є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 21.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено механізм обчислення пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з пунктом 11 цього Порядку мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника становить на одного непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який був на його утриманні - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій».

Пунктом 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, якими є документи про стаж, що визначені «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а також індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року, які надаються відділом персоніфікованого обліку для підтвердження заробітної плати та довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року, яка подається за бажанням пенсіонера. Також надаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2.8. «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Як встановлено судом, підставою відмови позивачу у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стало відсутність відомостей про те, що годувальник ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військових зборів і внаслідок цього став особою з інвалідністю та невідповідність в документах номеру військової частини.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мав II групу інвалідності, у зв`язку з хворобою, пов`язаною з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.10.2012, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 234892 (а.с.17,30).

Згідно копії військового квитка, ОСОБА_2 у 1986 році проходив 47-денні військові збори при військовій частині № 07005 на посаді сапера, в «период с 11 мая 1986г. по 26 июня 1986 г. находился в секторе № 2 по оказанию помощи по ликвидации последствий на Чернобьільской АЗС». Вказаний запис зроблено за підписом начальника штабу військової частини № 07005 майора Харкевича (а.с.23, 27).

Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 17.01.2013 № 91770/1, ОСОБА_2 , у період з 05.05.1986 по 26.06.1986 знаходився в секторі № 2, де у складі військової частини № 43187 проходив спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримавши при цьому дозу опромінення в розмірі 3 (три), 700 рентген, другу категорію інвалідності та статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.33).

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому (годувальнику). Пенсійним фондом не може ставитись під сумнів статус померлого ОСОБА_2 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням. (а.с. 17)

З приводу невідповідність в документах щодо номеру військової частини, суд зазначає, що з публікації Новоград-Волинської щотижневої газети «ЗВЯГЕЛЬ» під назвою «Військові інженери - незамінні. Навіть у мирний час», вбачається, що історія того ж таки 1591-го окремого інженерного дорожньо-містобудівельного батальйону бере початок з 1 вересня 1968 року, коли, згідно з директивою Головнокомандувача штабу Сухопутних військ було створено військову частину № 07005, що розташувалася в Новограді-Волинському (а.с.34).

У зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, батальйон (в/ч 07005) було розгорнуто у полк. Згідно Директиви № 8/1123 командувача Прикарпатського військового округу від 04.05.1986 року, частина отримала назву 136-й інженерний дорожньо-мостобудівельний полк (в/ч 43187) та отримала завдання приступити до ліквідації наслідків аварії.

З огляду на викладене, відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у переведенні її на пенсію у зв"язку з втратою годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов"язати відповідача призначити ОСОБА_1 , пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок "Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення із заявою про перехід на вказану пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003. Код ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії но втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 , пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення із заявою про перехід на вказану пенсію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 840 (вісімсот сорок) грн 80 (сорок) коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі 28 травня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова