Ухвала суду № 89485301, 26.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про розподіл судових витрат

26 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/11704/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника заявника про розподіл та компенсацію судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

18 травня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява у порядку судового контролю про визнання протиправним та скасування рішення, винесеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №240/11704/19.

У пункті 8 прохальної частини наведеної заяви викладено клопотання про стягнення на користь ОСОБА_1 з Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області сплаченого судового збору та понесених судових витрат на розгляд цієї заяви.

Разом із заявою надійшла квитанція про сплату судового збору від 14 травня 2020 року №38589 в сумі 1681,60 грн за розгляд поданої у порядку судового контролю заяви.

20 травня 2020 року електронною поштою на адресу суду надійшла заява вх. №16729/20 від 19 травня 2020 року від представника позивача про розподіл та компенсацію судових витрат, в якій заявник просить:

- розглянути дану заяву в судовому засіданні при розгляді заяви від 14 травня 2020 року про визнання протиправним та скасування рішення Мартинівської сільської ради від 4 травня 2020 року №748 та встановлення судового контролю у справі №240/11704/19 за участю сторони позивача;

- стягнути з Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Розглянувши наведені клопотання представника заявника, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно вимоги заяви від 20 травня 2020 року про розгляд питання про стягнення витрат на правову допомогу у судовому засіданні суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що вирішення питання щодо судових витрат в окремій ухвалі суду не передбачено статтями 143, 249, 382, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат в ухвалі про розподіл судових витрат, яку суд постановляє у порядку, у якому розглядалась заява від 14 травня 2020 року про визнання протиправним та скасування рішення Мартинівської сільської ради від 4 травня 2020 року №748 та встановлення судового контролю, з якою ці витрати пов`язані.

Щодо клопотання про стягнення судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом №3674-VI.

Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону №3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).

Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону №3674-VI установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду).

Приписами статті 4 Закону №3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, отже, за законом, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою.

Аналогічна правова викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №440/207/19 (адміністративне провадження №К/9901/31296/19).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні на користь ОСОБА_1 1681,60 грн судового збору, сплаченого при поданні вказаної заяви відповідно до квитанції про сплату від 14 травня 2020 року №38589 на порталі Судова влада України.

Щодо клопотання у формі заяви про стягнення судових витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає декілька стадій судового процесу, зокрема серед інших слід виокремити стадію судового розгляду, яка передбачає судовий розгляд справи по суті позовних вимог у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій та стадію розгляду питань пов`язаних з виконанням судових рішень.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

З наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що судові витрати на правничу допомогу, можуть бути стягнуті судом на стадії розгляду судової справи під час прийняття рішення за результатами розгляду справи по суті або шляхом ухвалення додаткового судового рішення, у разі якщо питання щодо судових витрат не було вирішено судом під час судового розгляду справи.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

Отже, заява у порядку судового контролю від 14 травня 2020 року про визнання протиправним та скасування рішення Мартинівської сільської ради від 4 травня 2020 року №748 та встановлення судового контролю у справі №240/11704/19, подана під час виконання судового рішення та відповідно пов`язана з процесуальними питаннями виконання судового рішення, а не судового розгляду справи, тому у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн, пов`язаних із розглядом заяви, поданої у порядку судового контролю, оскільки такі витрати не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи у суді у розумінні статей 132, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що судовий розгляд справи №240/11704/19, станом на час розгляду даної заяви, був закінчений прийняттям судових рішень судом першої та апеляційної інстанцій, а заява подана у порядку судового контролю за виконанням судового рішення, тобто на стадії виконання судового рішення.

Керуючись Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", статтями 132, 134, 139, 143, 243, 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання, викладеного у заяві від 14 травня 2020 року вх. №16196/20, про стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області (вул.Поліська, 3, с.Мартинівка, Пулинський район, Житомирська область, 12041, код ЄДРПОУ 04347456) судового збору за подання заяви у порядку судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовити у задоволенні клопотання, викладеного у заяві вх. №16729/20 від 20 травня 2020 року, про стягнення судових витрат на правову допомогу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Д.М. Гурін

інше розподіл судових витрат