Ухвала суду № 89485235, 28.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.05.2020
Номер справи
160/8929/18
Номер документу
89485235
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2020 року Справа №160/8929/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Чорній М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по адміністративній справі № 160/8929/18,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року по справі №160/8929/18 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49600; код ЄДРПОУ 39394856) про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2018 року № Ф-14906-17. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року у справі №160/8929/18 повернуто заявнику.

До суду 18.05.2020 року від позивача надійшла заява, в якій він просить встановити порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/8929/18 від 24 січня 2019 року відповідно до Податкового кодексу України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881, а саме: скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2018 р. №Ф-14906-17 на суму 8 474, 40 грн.; здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 8 474,40 грн.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, він вирішив припинити підприємницьку діяльність. 06.12.2019 року він звернувся до Нікопольської районної державної адміністрації де йому була видана виписка про припинення підприємницької діяльності від 09.12.2019 року. Звернувшись до Нікопольської ДПІ йому було повідомлено, що за ним так і рахується заборгованість у сумі 8 474,40 грн. 03.01.2020 року він звернувся з листом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив виконати рішення суду від 24.01.2019 року та скасувати протиправне нарахування у сумі 8 474,40 грн. Листом від 28.01.2020 року №9235/10/04-36-58-40-19 Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило його, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року по справі № 160/8929/18 вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) від 14.08.2018 року №Ф-14906-17 скасована. Водночас зазначено, що скасування вищевказаної вимоги не скасовує суму недоїмки по суті. 03.02.2020 року він звернувся з листом до ДПС України, в якому просив виконати рішення суду від 24.01.2019 року та скасувати суму недоїмки. Листом від 27.03.2020 року №32751/04-36-58-40-21 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області за дорученням ДПС України розглянули його звернення та повідомило, що на виконання рішення суду від 24.01.2019 року по справі № 160/8929/18 вимога Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску до ФОП ОСОБА_1 від 14.08.2018 року №Ф-14906-17 скасована. Але знову зазначено, що скасування вищевказаної вимоги не скасовує суму недоїмки по суті, а тому він був змушений звернутися до суду з даною заявою.

В судове засідання сторони своїх представників не направили, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином.

До суду 27.05.2020 року від позивача надійшла заява про розгляд даного питання без його участі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

В силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (пункт 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції") право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Згідно з пунктом 66 Рішення Європейського Суду у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі "Войтенко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.

Отже, суд приходить до висновку, що невиконання боржником судового рішення, що набрало законної сили, може свідчити про порушення права особи, гарантованих пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, із змісту даної норми вбачається, що ст.378 КАС України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Відтак, встановлення способу виконання рішення не повинно змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що передбачені законом підстави для задоволення даної заяви - відсутні.

Крім того, суд враховує той факт, що в рішенні суду від 24.01.2019 року було вказано щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача скасувати реєстрацію податкового звіту в реєстрі застрахованих осіб, а саме «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» від 11.01.2018 року №39290823763 з додатками, як поданого помилково, суд зазначив, що звіт сформовано та подано позивачем самостійно. Враховуючи, що судом було захищено права позивача шляхом визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу від 14.08.2018 року № Ф-14906-17, тому суд й вважав цю позовну вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 378 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по адміністративній справі № 160/8929/18 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України.

Суддя К.С. Кучма

Попередній документ : 89485234
Наступний документ : 89485236