Рішення № 89484827, 19.05.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Черкаси справа № 925/365/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом фермерського господарства «Віктор», Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Кам`яна Криниця, провул. Філатова, 15

до фермерського господарства «Престиж Агролюкс», Черкаська область, смт. Лисянка, провул. Жовтня, 8,

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Агро», вул. Ділова, 14-Б, м. Київ 03150,

про стягнення 667 942,71 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Широбоков В.О. – голова ФГ «Віктор» – за посадою;

від відповідача: Сенченков І.Г. – за довіреністю;

від третьої особи: не з`явився.

Фермерське господарство «Віктор» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до фермерського господарства «Престиж Агролюкс» про стягнення 667 942,71 грн., в тому числі:

- 445 627,78 грн. основного боргу,

- 19 719,40 грн. інфляційних,

- 55 435,81 грн. 36% річних,

- 55 426,97 грн. пені,

- 89 121,55 грн. 20% штрафу,

- 2 611,20 грн. курсової різниці

за прострочення виконання зобов`язання за договорами поставки:

від 07.02.2018р. №УМ 27/18Є та

від 28.03.2018р. №УМ27/18Д, право вимоги за яким йому передано на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.04.2018 №522, та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.04.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.05.2019 підготовче засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 за клопотанням відповідача до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Агро», підготовче засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 відмовлено ФГ «Престиж Агролюкс» у поновленні строку для подання зустрічного позову, відстроченні сплати судового збору за подання зустрічного позову; зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами повернуто заявнику без прийняття до провадження.

26.06.2019 відповідачем фермерським господарством «Престиж Агролюкс» оскаржено ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 про повернення зустрічної позовної заяви шляхом подання апеляційної скарги через господарський суд Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.06.2019 зупинено провадження у справі до перегляду ухвали господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 Північним апеляційним господарським судом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019р. ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.12.2018р. залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 апеляційну скаргу ФГ «Престиж Агролюкс» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 без змін.

ФГ «Престиж Агролюкс» подало касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2020 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ «Престиж Агролюкс» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі №925/365/19 відмовлено. Справа повернута в господарський суд Черкаської області для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.02.2020р. поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 12:00 год. 02 березня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.03.2020р. проведення підготовчого засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.03.2020 підготовчого засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 22 квітня 2020 року.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 22.04.2020 до 11:00 год. 19.05.2020.

В судовому засіданні відмовлено відповідачеві у наданні додаткового часу (один тиждень) для підготовки письмового тексту тезисів дебатів.

В судовому засіданні:

Представник позивача підтримав вимоги, надав суду для огляду оригінали документів, що подані в справу на обґрунтування позовних вимог. Просить задовольнити позов повністю, оскільки відповідач тривалий час ухиляється від виконання тристороннього договору та не проводить розрахунку за зобов`язанням.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки не підтверджуються взаємовідносини відповідача з позивачем, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження виконання договору №УМ 27/18Є від 07.02.2018, просить у задоволені позову відмовити.

Причини неприбуття представників третьої особи невідомі. Ухвали суду від 12.02.2020, 27.02.2020, 02.03.2020 та від 25.03.2020 у справі, направлені на адресу третьої особи рекомендованими листами та простим поштовим відправленням, повернулись до суду з відміткою пошти «організація вибула».

Інших доказів не подано.

В справу подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватного підприємства «Приватне сільськогосподарське підприємство «Лан-2» про визнання недійсним правочину зарахування вимог між ТОВ «Імперія-Агро» та Фермерським господарством «Віктор», оформлений Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.04.2018 за підписом адвоката Ярмолінського Ю.В. (представника «ПСП «Лан-2»).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.05.2020 вказана позовна заява залишена без руху для усунення процесуальних недоліків та порушень. Суд розцінює дану заяву як процесуальну диверсію, оскільки адвокат Ярмолінський Ю.В. був представником відповідача, достеменно обізнаний з матеріалами справи, подавав апеляційні та касаційні скарги на ухвали суду у даній справі і його дії направлені виключно на затягування розгляду справи по суті.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

В судовому засіданні 19.05.2020 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

ТОВ «Імперія-Агро» (Постачальник, третя особа) уклало договори з фермерським господарством «Престиж Агролюкс» (покупець, відповідач):

- Договір поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018 (том 1, а.с. 28-34);

- Договір поставки №УМ 27/18Д від 28.03.2018 (том 1, а.с. 38-45).

Відповідно до умов Договорів поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018 та

№УМ 27/18Д від 28.03.2018 ТОВ «Імперія-Агро» (постачальник) зобов`язується передати у власність покупця (ФГ «Престиж Агролюкс») продукцію виробничо-технічного призначення (далі-Товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах договору (п.п 1.1. Договорів).

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, загальна вартість товару, термін та умови оплати, а також інші умови будуть визначені у специфікаціях – додатках до Договору, які є невід`ємними частинами Договорів (п.п. 1.2.).

Відповідно до п.п. 2.2. Договорів ціна товару, що поставляється за цим договором, вказується у специфікаціях в національній валюті України і визначається еквівалент у Євро.

Загальна сума договору визначається сукупністю Специфікацій та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1. Договору, та які є невід`ємною частиною даного Договору (п.п. 2.3).

Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного Договору є його невід`ємною частиною незалежно від того чи є в них посилання на даний Договір.

У разі зміни курсу гривні до Євро, постачальник має право проводити перерахунок (дооцінку) вартості поставленого покупцю товару (п.п. 2.5).

Згідно з п.п. 3.3. Договорів сторони відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс Євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору та/або специфікації.

Відповідно до п.п. 10.1 договорів, останні набувають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до 31.12.2018, але умови оплати за отриманий товар встановлені пунктом №3 специфікацій до договорів відповідно.

07.02.2018 сторонами також було підписано Специфікацію №2 до Договору поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018. Копія вказаної специфікації знаходиться в матеріалах справи (том 1, а.с. 35).

На виконання своїх зобов`язань за договором №УМ 27/18Є від 07.02.2018 та відповідно до специфікації №2 до договору поставки первісний кредитор (постачальник) поставив товар відповідачу на загальну суму 780343,70 грн.

Вказана обставина підтверджується видатковими накладними:

№1955 від 27.03.2018 та

№2053 від 28.03.2018, копії яких знаходяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 36-37).

Відповідно до специфікації №2 до договору поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018, а саме п. 3 - строк погашення погоджений сторонами до 01.11.2018.

Не виконане грошове зобов`язання за вказаним договором поставки складає 338 099,78 грн зі строком добровільного погашення до 01.11.2018.

2. На виконання договору №УМ 27/18Д від 28.03.2018 та специфікації №1 до договору поставки (том 1, а.с. 46) первісний кредитор поставив обумовлений договором товар відповідачу на загальну суму 107508,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №2055 від 28.03.2018.

Не виконане грошове зобов`язання складає 107 508 грн зі строком погашення до 03.09.2018.

3. Між постачальником ТОВ «Імперія-Агро» (третя особа, первісний кредитор) та фермерським господарством «Віктор» (позивач у справі, новий кредитор) 16.04.2018 підписано договір №522 про відступлення права вимоги.

Відповідно до умов вказаного договору, а саме п.п. 1.1., в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває (приймає) від належного первісному кредитору право грошової вимоги за неоплаченим боржником (ФГ «Престиж Агролюкс») договором, а саме: під відступленими правами розуміється право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, які належать до сплати боржником первісному кредитору, в тому числі борг в розмірі 445 627,78 грн та штрафні санкції, інфляційні втрати, річні проценти за користування грошовими коштами, курсову різницю та інші нарахування відповідно до умов договорів та вимог законодавства.

Вказаний договір про відступлення права вимоги підписаний представниками обох сторін, скріплений їх печатками, а також має підпис представника боржника в особі його директора Пухир О.О. про те, що останній ознайомлений з умовами договору та з ними згодний.

Копія вказаного договору знаходиться в матеріалах справи (том 1, а.с. 48-53). Оригінал договору наданий позивачем в судове засідання для огляду судом.

Відповідно до визначення «Неоплачені Договори» в розумінні договору №522 про відступлення права вимоги – договори (угоди), які укладені між боржником (Фермерським господарством «Престиж Агролюкс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36777704, із зареєстрованим місцезнаходженням: 19300 Черкаська область, смт Лисянка, пров. Жовтня, 8) та первісним кредитором (ТОВ «Імперія-Агро»), а саме:

- Договір поставки №УМ27/18Є від 07.02.2018, борг по якому на момент підписання цієї угоди становить 338119,78 грн.;

- Договір поставки №УМ 27/18Д від 28.03.2018, борг по якому на момент підписання цієї угоди становить 107508,00 грн.

В розділі 2 вказаного договору сторони погодили Умови відступлення права вимоги.

Відповідно до п.п. 2.1 договору в момент передачі прав вимоги між первісним кредитором та новим кредитором укладається відповідний Акт приймання-передачі.

Первісний кредитор відступає на користь нового кредитора права вимоги по цьому договору після повного розрахунку по ньому (п.п. 2.2.).

Відповідно до п.п. 3.1. ціна цього договору складає суму грошових коштів в національній валюті України – гривні – в розмірі 445627,78 грн.

Сторони домовились, що новий кредитор перераховує первісному кредитору грошові кошти у розмірі 100% ціни договору, визначеної в п. 3.1 цього Договору, в національній валюті – гривні.

Сторонами визначений строк розрахунку за цим Договором - до 16 квітня 2018 року (п.п. 3.3 договору).

Відповідно до положень п.п. 4.1 Договору відступлені права вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день повного розрахунку новим кредитором перед первісним кредитором.

16.04.2018 ТОВ «Імперія-Агро» (первісний кредитор) та ФГ «Віктор» (новий кредитор) підписали Акт приймання-передачі документів, що оформлений Додатком №1 до договору про відступлення права вимоги №522 від 16.04.2018.

Окрім того, 16.04.2018 ТОВ «Імперія-Агро» (сторона 1) та ФГ «Віктор» (сторона 2) був укладений Акт зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 445627,78 грн.

Відповідно до розділу V цього Акта грошові зобов`язання сторони 2 на суму 445627,78 грн, що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги №522 від 16.04.2018, припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог у повному обсязі на суму 445627,78 грн.

Копія вказаного Акта міститься в матеріалах справи (том 1, а.с. 55). Оригінал для огляду судом був наданий позивачем у судовому засіданні та не спростований представником відповідача в установлений спосіб.

На суму простроченого грошового зобов`язання 445627,78 грн. позивач нараховує відповідачеві також (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, том 1 а.с. 107-110):

- 19 719,40 грн. інфляційних втрат,

- 55 435,81 грн. – 36% річних,

- 55 426,97 грн. пені,

- 89 121,55 грн. – 20% штрафу,

- 2 611,20 грн. курсової різниці гривні до Євро.

Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Вказує на тривале умисне невиконання зобов`язання відповідачем.

Представник відповідача вимоги заперечив та просить в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки ставить під сумнів наявність відносин між позивачем та відповідачем, дійсність та чинність договору про відступлення права вимоги між позивачем та третьою особою, та договору про зарахування однорідних вимог.

Третя особа вимоги не заперечила. Відзиву не подано, пропозицій по врегулюванню спору не надійшло.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України – у зв`язку з волевиявленням учасників та їх активними діями.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача грошової заборгованості, що виникла на підставі Договорів поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018 та №УМ 27/18Д від 28.03.2018, право вимоги за якими йому передано на підставі договору про відступлення права вимоги №522 від 16.04.2018.

Відповідно до положень та приписів статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Договір про відступлення права вимоги покладає на первісного кредитора обов`язок щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги, що відбулося та не спростовано належними доказами боржником.

Як встановлено судом, боржник був належним чином ознайомлений з умовами Договору про відступлення права вимоги №522 від 16.04.2018, про що свідчить підпис директора боржника на примірнику зазначеного договору.

Твердження боржника про неналежність підпису на примірнику договору суд не приймає до уваги при прийнятті рішення, оскільки відповідач не довів це в належний спосіб. Натомість його активні дії по запереченню боргу суд розцінює як спосіб ухилення від виконання зобов`язання за договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 518 боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Як встановлено судом та не заперечується боржником, жодних заперечень щодо вимоги нового кредитора на момент укладення Договору про відступлення права вимоги чи навіть після підписання договору останній не пред`являв.

Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги №522 від 16.04.2018 ціна цього договору становить суму грошових коштів в національній валюті України – гривні – в розмірі 445627,78 грн. (розмір основного боргу).

Відповідно до умов вказаного Договору, а саме п.п. 1.1., в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває (приймає) від належного первісному кредитору право грошової вимоги за неоплаченим договором боржником, а саме: під відступленими правами розуміється право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, які належать до сплати боржником первісному кредитору, в тому числі борг в розмірі 445627,78 грн та штрафні санкції, індекс інфляції, річні проценти, та інші нарахування відповідно до договорів та вимог законодавства.

Відповідно до положень п.п. 4.1 спірного Договору відступлені права вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день повного розрахунку новим кредитором перед первісним кредитором.

16.04.2018 ТОВ «Імперія-Агро» (первісним кредитором) та ФГ «Віктор» (новим кредитором) був підписаний Акт приймання-передачі документів, що оформлений Додатком №1 до договору про відступлення права вимоги №522 від 16.04.2018.

Окрім того, 16.04.2018 ТОВ «Імперія-Агро» (сторона 1) та ФГ «Віктор» (сторона 2) був укладений Акт зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 445627,78 грн.

Відповідно до розділу V цього Акта грошові зобов`язання сторони 2 на суму 445627,78 грн, що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги №522 від 16.04.2018, припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог у повному обсязі на суму 445627,78 грн.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач довів належними та допустимим доказами своє право на стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 445627,78 грн, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Окрім суми основного боргу в розмірі 445627,78 грн, позивачем заявлено до стягнення з відповідача також (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, том 1 а.с. 107-110):

- 19 719,40 грн. інфляційних втрат,

- 55 435,81 грн. – 36% річних,

- 55 426,97 грн. пені,

- 89 121,55 грн. – 20% штрафу,

- 2 611,20 грн. курсової різниці.

Суд зазначає, що відповідно до специфікації 2 по першому договору поставки №УМ27/18Є строк кінцевої оплати становить 01.11.2018, а не 15.10.2018 – як вказав позивач, в зв`язку з чим суд самостійно перераховує заявлені до стягнення пеню та інфляційні втрати з урахуванням зменшення періоду прострочення – з 02.11.2018.

Розглянувши позовні вимоги в частині нарахування інфляційних втрат, пені, штрафу та курсової різниці, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Договором про відступлення права вимоги визначено, що під відступленими правами розуміється право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, які належать до сплати боржником первісному кредитору, в тому числі борг в розмірі 445627,78 грн та штрафні санкції, індекс інфляції, річні проценти, та інші нарахування відповідно до договорів та вимог законодавства.

Оскільки «Неоплачені Договори» в розумінні договору №522 про відступлення права вимоги – договори (угоди), які укладені між боржником (Фермерським господарством «Престиж Агролюкс», ідентифікаційний код 36777704, із зареєстрованим місцезнаходженням: 19300, Черкаська область, смт Лисянка, пров. Жовтня, 8) та первісним кредитором (ТОВ «Імперія-Агро»), а саме:

- Договір поставки №УМ27/18Є від 07.02.2018, борг по якому на момент підписання цієї угоди становить 338119,78 гривень;

- Договір поставки №УМ 27/18Д від 28.03.2018, борг по якому на момент підписання цієї угоди становить 107508,00 грн,

то відповідно до умов цих договорів поставки позивачем нараховані і заявлені до стягнення

- 19 719,40 грн. інфляційних втрат,

- 55 435,81 грн. – 36% річних,

- 55 426,97 грн. пені,

- 89 121,55 грн. – 20% штрафу,

- 2 611,20 грн. курсової різниці.

Відповідно до п.п. 5.1.1. вказаних договорів поставки крім відповідальності, встановленої п.5.1 даного договору покупець:

- за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, а також, додатково сплачує штраф у розмірі 20% (двадцять) процентів від суми несплаченого боргу.

Тобто, договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки укладено сторонами в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст.ст. 230 – 232 ГК України.

На підставі вказаних положень договорів поставки позивачем нараховані та заявлені до стягнення:

55426,97 грн пені та 89121,55 грн – 20% штрафу.

Нарахування та стягнення пені:

Перевіривши періоди нарахування пені, суд дійшов висновку, що позивачем період нарахування та стягнення санкцій визначено неправильно. Оскільки відповідно до Специфікації №2 до договору поставки №УМ 27/18Є від 07 лютого 2018 року, а саме п. 3 – строк погашення боргу погоджений сторонами до 01.11.2018, тому не виконане грошове зобов`язання за вказаним договором поставки складає 338 099,78 грн зі строком погашення до 01.11.2018.

Таким чином, перебіг періоду прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором поставки розпочинається з 02.11.2018.

Отже, за договором поставки №УМ 27/18Є від 07 лютого 2018 року пеня має становити 33013,36 грн за період прострочення з 02.11.2018 по 08.02.2019.

Всього сума нарахованої пені складає за обома договорами поставки 49758,10 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням облікової ставки НБУ, періодів прострочення. В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю та безпідставністю.

Нарахування та стягнення штрафу:

Штраф є разовим стягненням і розрахований позивачем в відсотках від суми боргу. Суд погоджується з математичним розрахунком позивача. 89121,55 грн штрафу підлягають стягненню з відповідача на корись позивача.

Нарахування та стягнення підвищених відсотків річних за грошовим зобов`язанням:

Відповідно до п.п. 5.8 Договорів поставки в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, передбачених розділом 3 цих Договорів, покупець відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, - 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною специфікацією та/або додатковою (ими) угодою (ами) до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

На підставі вказаних положень договорів поставки позивачем нараховано та заявлено до стягнення:

55435,81 грн – 36% річних відсотків за користування грошовими коштами.

Перевіривши нараховану суму заявленого до стягнення розміру річних, суд зазначає, що розмір річних відсотків має становити за Договором поставки №УМ 27/18Є від 07 лютого 2018 року 33013,36 грн., а всього за обома Договорами поставки - 49766,94 грн. В решті вимог належить відмовити за необгунтованістю та безпідставністю.

Нарахування та стягнення інфляційних втрат за грошовим зобов`язанням:

Щодо нарахування інфляційних втрат, то враховуючи період нарахування з 02.11.2018 по 08.02.2019, сума інфляційних нарахувань за Договором поставки №УМ 27/18Є від 07 лютого 2018 року становить 10931,60 грн, а всього за обома договорами поставки 17300,40 грн. Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням індексів інфляції, періодів прострочення. В решті вимог належить відмовити за необгунтованістю та безпідставністю.

Згідно з п.п. 5.9 договорів сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до приписівільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Таким чином підлягає стягненню з відповідача на користь позивача:

- 49758,10 грн пені,

- 17300,40 грн. – інфляційних втрат,

- 49766,94 грн – 36 % річних,

- 89121,55 грн. – 20% штрафу.

Відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки, пені та штрафу.

Щодо вимог позивача про стягнення курсової різниці у вартості товару:

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2611,20 грн курсової різниці Євро до гривні.

Відповідно до п.п. 3.3. договорів (поставки) сторони відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим Договором курс Євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору та/або Специфікації.

Згідно з п.п. 3.4 вказаних договорів поставки у тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу Євро до гривні на день, що передує проведенню розрахунків по перерахуванню коштів, відвантаженню Товару в рахунок погашення заборгованості є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення специфікації(й), оплата грошових коштів за отриманий Товар, відбувається відповідно до курсу Євро до гривні на дату, що передує здійсненню розрахунку курс продажу Євро згідно даних опублікованих на сайті: http://minfin.com.ua/currency/mb/ (показник – « ІНФОРМАЦІЯ_1 »-« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), у разі відсутності потрібної інформації Сторони користуються даними, опублікованими на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 :mezhbank. ІНФОРМАЦІЯ_4 ua ( ІНФОРМАЦІЯ_5 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 Максимум»). У виняткових випадках при відсутності з будь-яких причин інформації на зазначених сайтах постачальник повідомляє в письмовому вигляді факсимільним зв`язком або на зазначену електронну адресу покупцю курс гривні до Євро, за яким буде здійснено розрахунок, перерахунок (дооцінку) вартості товару, поставленого покупцю.

Сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують формулу:

С=А1/А2*В, де С- сума належна до оплати, В – ціна товару на момент підписання Специфікації, А1 – курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу Євро до гривні), що передує дню проведення розрахунків/дню звернення до суду з відповідним позовом, А2 – курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу Євро до гривні на день підписання відповідної Специфікації.

Згідно з п.п. 3.4.1. договорів поставки всі платежі за цим договором здійснюються покупцем з врахуванням п. 3.4 Договору. При цьому відповідно до положень країни Сторони дійшли згоди, що право на перерахунок вартості товару (дооцінку) у постачальника виникає автоматично після збільшення курсу Євро до гривні, враховуючи визначення ціни еквівалентно в Євро.

За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 189 Господарського кодексу України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно з приписами статті 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина 2 статі 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 3.3 договорів поставки сторони відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс Євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору та/або специфікації.

Передбачене пунктом 3.3 договору право коригування загальної суми договору за своєю правовою природою є курсовою різницею між національною та іноземною валютою (Євро) за період з дати підписання даного договору до дати надходження коштів.

Норми чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

В п.п. 3.2 договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інші умови не зазначені в Специфікаціях та/або інших додаткових угодах до даного Договору.

З тексту поданих суду специфікацій та накладних випливає, що грошові зобов`язання сторонами виконувалися у гривні.

Таким чином, сторони провели господарську операцію, у якій грошове зобов`язання було виражене в національній валюті України і у разі прострочення оплати повинні застосовуватись загальні правила частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо обов`язку боржника на вимогу кредитора компенсувати інфляційні втрати національної валюти.

Позивачем не доведено наявність витрат валютних коштів при придбанні товару та не надав доказів валютної складової при формуванні ціни на товар.

Тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 2611,20 грн курсової різниці до задоволення не підлягають з підстав недоведеності вимог.

Суд при прийнятті рішення не враховує загальні заперечення відповідача проти позову з мотивів їх немотивованості та неприйнятності.

Суд враховує, до відповідно до приписів т. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили – з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог та стягнути на користь позивача 9773,61 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача – фермерського господарства «Престиж Агролюкс», Черкаська область, смт. Лисянка, провул. Жовтня, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36777704, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача – фермерського господарства «Віктор» Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Кам`яна Криниця, провул. Філатова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31712066, номер рахунку в банку невідомий

445627,78 грн основного боргу, 17300,40 грн інфляційних втрат, 49766,94 грн. – 36% річних, 49758,10 грн. пені, 89121,55 грн. – 20% штрафу, та 9773,61 грн судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 25.05.2020

Суддя Г.М. Скиба