Ухвала суду № 89482215, 21.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

21.05.2020Справа № 910/8778/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши

скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"

на рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорного Володимира Вікторовича у ВП № 54799947

про скасування постанови від 10.02.2020 р. про повернення виконавчого документа стягувачу

у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех"

про стягнення 485 306,30 грн.

за участю представників:

від скаржника (стягувача): не з`явився

від боржника: не з`явився

від ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла скарга від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (далі - СТОВ "Агросвіт", скаржник) на рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський РВ ДВС у місті Києві) Чорного В. В. у ВП № 54799947 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець, не вживши у повному обсязі передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання судового рішення, спрямованих на виявлення коштів та майна боржника, на які може бути звернуто стягнення, передчасно повернув виконавчий документ стягувачу постановою від 10.02.2020 р.

У скарзі СТОВ "Агросвіт" (стягувач) просить скасувати постанову державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Чорного В. В. від 10.02.2020 р. у виконавчому провадженні № 54799947 про повернення наказу Господарського суду м. Києва від 04.08.2017 р. стягувачу.

Представники скаржника (стягувача), боржника та органу Державної виконавчої служби у судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги. Представник скаржника через канцелярію суду подав клопотання про розгляд скарги без його участі, у цьому ж клопотанні скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Державний виконавець на вимогу суду надав пояснення по суті скарги, де зазначив, що ним були вчинені усі необхідні виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", проте, оскільки майно боржника не розшукане, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, виконавчий документ був повернутий стягувачу. Також надав копію матеріалів виконавчого провадження № 54799947 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 04.08.2017 р. № 910/8778/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності осіб, які до суду не з`явились.

Отже, перевіривши доводи учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 р. у даній справі, яке набрало законної сили, позов СТОВ "Агросвіт" було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспецтех" основний борг у сумі 460 000,00 грн., неустойку у сумі 25 306,30 грн., судовий збір у сумі 7 279,50 грн.

04.08.2017 р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.

У подальшому цей наказ стягувач пред`явив до Шевченківського РВ ДВС у місті Києві на примусове виконання, на підставі чого 29.09.2017 р. державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 54799947.

У подальшому відбулась зміна назви та адреси боржника, у зв`язку з чим 22.05.2019 р. у автоматизовану систему виконавчого провадження № 54799947 замість боржника - ТОВ "Трансспецтех" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Я. Вал, 13/2Б) було внесено - ТОВ «Зелений Гай» (адреса: Закарпатська обл., смт. Королево, вул. Зелена, буд. 7).

Матеріали виконавчого провадження свідчать, що 22.05.2019 р. державний виконавець виніс постанову про об`єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з ТОВ «Зелений Гай», зокрема, виконавчого провадження № 54799947, у зведене виконавче провадження № 59183565.

Того ж дня (22.05.2019 р.) іншою постановою державного виконавця був накладений арешт на все майно боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди державного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - у сумі 509 819,23 грн.

Також встановлено, що 10.02.2020 р. постановою державного виконавця Чорного В. В. судовий наказ № 910/8778/17 від 04.08.2017 р. був повернутий стягувачу за п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" з тих підстав, що у боржника відсутнє майно (кошти), на яке може бути звернене стягнення, а здійснені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

У своїй скарзі СТОВ "Агросвіт" вказує, що після відкриття виконавчого провадження № 54799947, окрім вищевказаних постанов від 22.05.2019 р., стягувачу невідомо про інші дії виконавця, вчинені органом Державної виконавчої служби з метою виконання судового рішення, а тому, на думку скаржника, державним виконавцем не були здійснені у повному обсязі усі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, не з`ясовано наявність майна та грошових коштів на банківських рахунках боржника, не перевірено фактів можливого відчуження належного боржнику майна, у зв`язку із чим просить скасувати постанову від 10.02.2020 року про повернення виконавчого документа стянгувачу.

Проте, слід зазначити, що доказів на підтвердження обставин, викладених у скарзі, скаржник суду не надав. Зокрема, стягувач, як сторона виконавчого провадження, не надав матеріалів виконавчого провадження № 54799947, про що вказував йому суд в ухвалі про залишення скарги без руху. Не надав доказів, з яких би вбачалось, які заходи з примусового виконання судового рішення державний виконавець вчинив, а які - ні, чи наявне у боржника майно та грошові кошти, на які можливо звернути стягнення.

У той же час, згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимогі на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ст. 42 ГПК України). Учасники процесу (зокрема, скаржник) повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Отже, суд вважає, що скаржником - СТОВ "Агросвіт" не доведено у встановленому законом порядку, що державним виконавцем вимоги Закону України "Про виконавче провадження" не виконані та не вжиті заходи щодо примусового виконання судового рішення в частині виявлення у боржника майна та грошових коштів.

Натомість Шевченківським РВ ДВС у місті Києві були надані матеріали виконавчого провадження № 54799947, з яких вбачається, що державним виконавцем були вчинені необхідні заходи задля виконання рішення суду у даній справі, що спростовує доводи скаржника.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні (п. п. 3, 5-6, 8, 14 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Із матеріалів виконавчого провадження № 54799947 вбачається, що після відкриття виконавчого провадження 29.09.2017 р. державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та 29.09.2017 р., 23.11.2017 р., 24.01.2018 р. постанови про арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у АБ «Південний», ПАТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Таскомбанк», ПАТ «Сбербанк», ПАТ «Альфабанк», а також на всіх інших відкритих рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, окрім тих, за якими звернення стягнення заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Також з метою виявлення коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення, в рахунок погашення заборгованості, державний виконавець направив запити:

- до Державної фіскальної служби від 01.11.2017 р. (на який отримав відповідь про наявність у боржника рахунків, відкритих у банках);

- до банківських установ, а саме: до АБ «Південний», ПАТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Таскомбанк», ПАТ «Сбербанк», ПАТ «Альфабанк» про отримання інформації, яка містить банківську інформацію стосовно наявних у боржника рахунків та залишку коштів на них (на які отримав відповіді № 1292-БТ від 28.05.2019 р., № 3316/47-БТ від 29.05.2019 р., № 9185/4/07-2-5-БТ від 29.05.2019 р., № 9148/4/07-2-5 БТ від 29.05.2019 р., № 13-17-БТ від 30.05.2019 р., № 3371/47-БТ від 03.06.2019 р., № 232-001-24241БТ-2019 від 20.06.2019 р., № 56975-26-б/б від 20.06.2019 р., № 57366-26-б/б від 21.06.2019 р., № 12122/4/07-2-5-БТ від 24.07.2019 р., № 1833-БТ від 25.07.2019 р., № 232-001-29605БТ-2019 від 26.07.2019 р., № 4303/47-БТ від 26.07.2019 р., № 7304/БТ-26-б/б від 03.09.2019 р. про відсутність коштів та їх руху на рахунках боржника, про відсутність у боржника договорів на зберігання цінностей або найм індивідуального банківського сейфу);

- до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ГУ Держгеокадастру у Київській області, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ГУ Держгеокадастру у Львівській області (на які отримав відповіді № 11-5-0.222-3182/2-19 від 12.06.2019 р., № 0-24-0.21-2414/2-19 від 31.05.2019 р., № 21-3-0.2220-3896/2-19 від 31.05.2019 р., № 21-3-0.2220-3302/2-19 від 04.06.2019 р., № 11-15-0.8-5239/2-19 від 18.06.2019 р., № 0-8-0.28-719/107-19 від 01.07.2019 р., № 0-8-0.28-719/107-19 від 01.07.2019 р., № 80800.171-1245/116-19 від 24.06.2019 р., № 21-21-0.13-3137/2-19 від 26.06.2019 р., № 21-17-0.2-2772/2-19 від 05.06.2019 р., № 2-0.2-6302/2-19 від 03.06.2019 р., № 8-10-0.222-7674/2-19 від 06.06.2019 р., № 11-752/0/16-19 від 29.05.2019 р., № 7-0.202-4361/2-19 від 03.06.2019 р., № 11-4-0.221-4193/2-19 від 04.06.2019 р., № 21-23-02-3915/2-19 від 04.06.2019 р., № 11-13-0.2-4091/12-19 від 31.05.2019 р., що документів, які посвідчують право боржника на земельні ділянки, а також самих земельних ділянок, розташованих на території зазначених областей, у боржника немає);

- до Департаменту державного земельного кадастру, Головного управління Держпраці в Одеській області, Управління Держпраці в Тернопільській області, ГУ Держпраці в Київській області, ГУ Держпраці у Луганській області, ГУ Держпраці у Херсонській області, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, ГУ Держпраці у Чернівецькій області, ГУ Держпраці у Кіровоградській області, ГУ Держпраці у Запорізькій області, ГУ Держпраці у Донецькій області, ГУ Держпраці у Львівській області, ГУ Держпраці у Миколаївській області, ГУ Держпраці у Черкаській області, ГУ Держпраці у Закарпатській області, ГУ Держпраці у Полтавській області, ГУ Держпраці у Вінницькій області, ГУ Держпраці у Хмельницькій області, ГУ Держпраці у Харківській області, ГУ Держпраці у Чернігівській області, ГУ Держпраці у Житомирській області (на які отримав відповіді № 11/31/29/9195 від 07.06.2019 р., № 15101-33-5855 від 14.06.2019 р., № 01-02/1/1947 від 25.06.2019 р., № 01-15/2162 від 26.06.2019 р., № 2272/01-05-8.3/19 від 27.06.2019 р., № 11/3/19/8700 від 29.05.2019 р., № 01-15/2206 від 02.07.2019 р., № 5476-21/04 від 21.06.2019 р., № 1882/0/09-2/19 від 21.06.2019 р., № 01-20-09/3497-19 від 21.06.2019 р., № 08/02.6-18/5315 від 10.06.2019 р., № 8-11-0.221-5507/2-19 від 10.06.2019 р., № 11-14-6/4543/19 від 05.06.2019 р., № 5802/1/09-10 від 06.06.2019 р., № 59183565/8 від 22.05.2019 р., № 5656/10-27/3567 від 07.06.2019 р., № 21-10.0.222-7602/2-19 від 05.06.2019 р., № 07-07/2221 від 30.05.2019 р., № 08-11/3772 від 06.06.2019 р., № 11-28-0.21-1363/20-19 від 05.06.2019 р., № 2373/17-11/11 від 05.06.2019 р., № 59183565/8 від 22.05.2019 р., № 59183565/8 від 22.05.2019 р., № 11-25-0.2-3114/2-19 від 03.06.2019 р., № 11-6-0.2-3600/2-19 від 04.06.2019 р. про відсутність зареєстрованого за боржником майна, будь-яких транспортних засобів, у тому числі, великотоннажних та технологічних засобів);

- до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області (на які отримано відповідь № 31/5-3958 від 30.05.2019 р., що транспортні засоби за ТОВ «Зелений Гай» не зареєстровані);

- до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (на який отримано відповідь від 29.05.2019 р., що Трофімцев О. М., який згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є директором ТОВ «Зелений Гай», для виїзду за кордон територіальними підрозділами ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області не документувався);

- до Головного центру обробки спеціальної інформації (на який отримав інформацію № 59183565/8 від 22.05.2019 р. про перетин державного кордону громадянином Трофімцевим О. М.);

- до Міністерства соціальної політики (на який отримано відповідь № 54799947/8 від 22.05.2019 р., що Трофімцев О . М. з 01.09.2016 р. перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні соціального захисту населення Вишгородського району Київської області);

- до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за яким отримано відповідь № 10/01/13819 від 10.06.2019 р. про те, що ТОВ «Зелений Гай» серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів акціонерних товариств відсутнє;

- до ПАТ "Національний депозитарій України", на який отримано відповідь № 59183565/8 від 22.05.2019 р. про те, що інформація щодо рахунків у цінних паперах ТОВ «Зелений Гай» у ПАТ "Національний депозитарій України" відсутня;

- до Держархбудінспекції, на який отримано відповідь № 40-302-16/3813-19 від 30.05.2019 р. про те, що видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру, де замовником будівництва виступає ТОВ «Зелений Гай», відсутні.

Також згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що у боржника відсутні корпоративні права інших підприємств та боржник серед засновників інших юридичних осіб не значиться.

Крім того встановлено, що у порядку ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було направлене подання начальнику Шевченківського управління поліції ГУ Нацполіції у місті Києві про притягнення посадових осіб ТОВ «Трансспецтех», правонаступником якого є ТОВ «Зелений Гай», до кримінальної відповідальності за ухилення від виконання рішення суду та відкриття нових банківських рахунків у ПАТ «Сбербанк», ПАТ «Альфа Банк».

Окрім вказаного, 19.06.2019 р. державний виконавець здійснив вихід за адресою фактичного місця проживання керівника боржника та на юридичну адресу боржника направив виклик, яким зобов`язав керівника юридичної особи - боржника з`явитись на прийом до державного виконавця 03.07.2019. Однак, директор ТОВ «Зелений Гай» на виклик державного виконавця не з`явився, про причини неявки орган Державної виконавчої служби не повідомив.

01.07.2019 р. державний виконавець здійснив вихід за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі, за результатами якого склав акт про те, що боржник за цією адресою не знаходиться, а майна належного боржнику - не виявлено.

Про вказані обставини свідчать матеріали виконавчого провадження, надані державним виконавцем.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що державний виконавець довів суду належними та вірогідними доказами вчинення ним передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, направлених на виконання рішення суду, після чого, не виявивши ні самого боржника (його керівника), ні майна (коштів) боржника, повернув судовий наказ від 04.08.2017 р. № 910/8778/17 стягувачу. За таких обставин суд доходить висновку, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.02.2020 року у виконавчому провадженні № 54799947 була прийнята на підставі та в межах вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому скасуванню не підлягає.

З урахуванням викладеного у скарзі СТОВ "Агросвіт" на рішення державного виконавця Шевченківського РВ ДВС міста Києва Чорного В. В. у ВП № 54799947 суд відмовляє.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення виконавчого документу з підстав, передбачених ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавляє права стягувача повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Також суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами), постановою Кабінету Міністрів № 392 від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, у зв`язку з чим до ГПК України внесені зміни щодо продовження процесуальних строків.

Керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" на рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорного Володимира Вікторовича у ВП № 54799947 відмовити.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 21 травня 2020 року.

Повний текст ухвали складений 26 травня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали. Зазначений строк не може бути меншим строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головіна К. І.