Рішення № 89482148, 13.05.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/8/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 Справа № 908/71/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/71/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" (70202, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Спортивна, буд. 32)

про стягнення 1 539 980,27 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 10.02.2020, 24.02.2020, 16.03.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу – комплексу «Акорд».

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 26.12.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" про стягнення боргу в сумі 1 539 980,27 грн., з яких: 1 422 316,36 грн. - основна заборгованість, 64 161,19 грн. – пеня, 53 502,72 грн. відсотки річних за договором поставки № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/71/20, присвоєно справі номер провадження 12/8/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.02.2020 о 15:15.

03.02.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній заперечує проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію наступним:

- між ТОВ "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" та ТОВ "НОВИЙ ЗАПОВІТ" дійсно був укладений договір поставки № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019, пунктом 3.4. якого передбачено, що відносно окремої партії товару відповідною специфікацією може бути передбачено інший строк та/або порядок розрахунків;

- з аналізу умов, вказаних в Специфікації № 2 від 08.04.2019, Специфікації № 3 від 23.04.2019, Специфікації № 4 від 24.04.2019, Специфікації № 5 від 07.05.2019, не передбачено жодних відсотків за користування товарним кредитом, а також нарахування будь-яких штрафних санкцій за прострочення оплати товару, тобто в даному випадку сторони не узгоджували відповідальність сторін за несвоєчасне виконання зобов`язань за Специфікацією № 2 від 08.04.2019, Специфікацією № 3 від 23.04.2019, Специфікацією № 4 від 24.04.2019, Специфікацією № 5 від 07.05.2019;

- у позивача відсутні підстави застосовувати п. 5.3, 5.4, 5.6. договору поставки № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019, так як відповідно до п. 3.4. вказаного договору відносно окремої партії товару відповідною специфікацією може бути передбачено інший строк та/або порядок розрахунків;

- звертає увагу суду на ту обставину, що позивач жодного разу в період з 01.11.2019 до моменту подачі позовної заяви не звертався до відповідача з вимогами оплатити даний товар, так як керівниками підприємств в телефонному режимі було досягнуто домовленості про відтермінування строків оплати, з огляду на те, що використання добрив позивача не виправдало сподівання відповідача відносно покращення якості посівів та збільшення врожайності сільськогосподарських культур, на яких були застосовані дані добрива;

- змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену Специфікаціями вартість у встановлений строк;

- у зв`язку зі складним фінансовим станом ТОВ "НОВИЙ ЗАПОВІТ" не мало змоги своєчасно оплатити товар, отриманий відповідно до Специфікацій, зазначених вище, тому наразі заборгованість ТОВ "НОВИЙ ЗАПОВІТ" перед ТОВ "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" за поставлений товар становить 1422316,36 грн., але на даний час відповідач не має змоги оплатити дану заборгованість з огляду на сезонність проведення сільськогосподарських робіт на підприємстві, наразі всі грошові ресурси витрачені на придбання посівного матеріалу та добрив на посівну компанію 2020 року;

- стягнення такої значної суми може призвести до виникнення податкової заборгованості зі сплати податків, заборгованості зі сплати працівникам заробітної плати;

- перші вільні кошти на оплату заборгованості по вказаним Специфікаціям, які можуть бути отримані відповідачем з`являться тільки після збору врожаю зернових, тобто не раніше 30.07.2020;

- у позивача відсутні правові підстави для нарахування неустойки та відсотків, так як вони не передбачені умовами Специфікацій, які є невід`ємними частинами договору поставки № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 64161,19 грн. та відсотків річних в сумі 53502,72 грн., які є необґрунтованими, та на підставі ст. 239 ГПК України відстрочити строк виконання рішення щодо сплати ТОВ "НОВИЙ ЗАПОВІТ" заборгованості в сумі 1422316,36 грн. в строк до 01.08.2020 року.

10.02.2020 на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання представника відповідача через складні погодні умови.

10.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 05.02.2020, в якій останній просить:

- прийняти заяву про уточнення позовних вимог до розгляду;

- збільшити розмір позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" суму 1653012,55 грн., з яких 1422316,36 грн. – основна заборгованість, 106129,27 грн. – пеня, 124566,92 грн. – річні відсотки;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" суму судового збору в розмірі 24795,19 грн.

До вказаної заяви позивач надав докази надіслання цієї заяви на адресу відповідача та докази доплати судового збору в сумі 1695,48 грн.

10.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України, в якій останній зазначає наступне:

- відповідно до умов договору специфікація є невід`ємною частиною договору, яка доповнює договір, відповідач помилково ототожнює строк та порядок розрахунків з відповідальністю, яка передбачена договором поставки № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019;

- пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування товару, чинні відносно товару коди за відповідними класифікаторами, варіант тарування та /або пакування товару, виробник та країна походження товару, одиниці виміру кількості товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначаються в договорі та/або у відповідній специфікації до договору, яка є його невід`ємною частиною;

- у позивача були правові підстави застосовувати п. 5.3, 5.4, 5.6. договору при нарахуванні пені та відсотків річних;

- позивач не погоджується з аргументами та доводами відповідача про непред`явлення будь-яких вимог з оплати товару, оскільки пунктом 5.7. договору передбачено, що з дня закінчення строків оплати, передбачених у специфікації (ях) до договору, вважається, що Постачальником пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення;

- частиною 1 ст. 222 ГК України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду;

- відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт домовленості між сторонами про відстрочення строків оплати, зазначених у специфікаціях;

- відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували складний фінансовий стан;

- у відзиві на позовну заяву відповідач врахував лише свої інтереси, використовуючи кошти ТОВ "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" у власних потребах;

- частиною 3 ст. 331 ГПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- позивач вважає, що підстав для відстрочення виконання рішення до 01.08.2020 немає. Вказує, що заявлений позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.02.2020.

Ухвалою суду від 10.02.2020 відкладено підготовче засідання на 24.02.2020 о 15:45.

В пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що «ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові».

Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог в судовому засіданні 24.02.2020 суд дійшов висновку, що фактично останнім подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем у відповідності до приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, з наданням доказів надіслання її на адресу відповідача, відтак вона приймається судом до розгляду.

Про прийняття судом до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, поданої позивачем 10.02.2020, зазначено безпосередньо в протоколі судового засідання 24.02.2020.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про: стягнення з відповідача суми 1653012,55 грн., з яких 1422316,36 грн. – основна заборгованість, 106129,27 грн. – пеня, 124566,92 грн. – річні відсотки.

24.02.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів в якості доказів у справі.

В підготовчому судовому засіданні 24.02.2020 оголошено перерву до 16.03.2020 о 10:30 без винесення процесуального документу суду.

Ухвалою суду від 24.02.2020 виправлені описки, допущені у вступній частині ухвали суду від 10.02.2020 у справі № 908/71/20.

13.03.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи з електронним цифровим підписом, оскільки представник відповідача адвокат Білова О.А. перебуває на лікарняному, в якій останній просить перенести розгляд справи на будь-яку іншу дату.

Ухвалою суду від 16.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 13.04.2020 та відкладено підготовче засідання на 30.03.2020 о 16:00.

17.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача адвокат Білова О.А. перебуває на лікарняному, в якій останній просить перенести розгляд справи на будь-яку іншу дату.

26.03.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява без електронного цифрового підпису, в якій останній просить суд підготовче засідання проводити без участі представника позивача та призначити справу до судового розгляду по суті.

30.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти на іншу дату через неможливість особистої присутності представника відповідача у судовому засіданні.

Також 30.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в порядку ст. 167 ГПК України, в яких зазначає наступне:

- відповідальність сторін за договором поставки № 03-04/19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019 є односторонньою та такою, що завідомо ставить відповідача у нерівне становище з позивачем, укладаючи даний договір відповідач узгоджував всі спірні питання, укладаючи специфікації до кожної партії товару;

- відповідальність позивача за договором передбачена тільки одним пунктом 5.2.;

- відповідальність відповідача за вказаним договором передбачена пунктами 5.3., 5.5. та 5.6. та передбачає подвійну відповідальність покупця за невиконання грошових зобов`язань по несвоєчасній оплаті за поставлений товар у вигляді пені (п. 5.3.) та у вигляді відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченої ст. 625 ЦК України зі збільшенням процентної ставки до 25% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати (п. 5.6.);

- одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором пені та відсотків за порушення грошового зобов`язання суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня це окремий самостійний вид юридичної відповідальності за порушення боржником зобов`язань, як і вид відповідальності, передбачений ст. 625 ЦК України;

- станом на дату розгляду справи відповідачем оплачено товар за вищевказаним договором на суму 170000,00 грн. (платіжне доручення № 860 від 12.11.2019), заборгованість за договором складає 1422316,36 грн.;

- звертає увагу суду на те, що у відзиві було зазначено, та надано копії специфікацій, які є у наявності ТОВ «Новий Заповіт», і вони відрізняються від тих специфікацій, які були надані позивачем, кількістю та вартістю поставленого товару. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 64161,19 грн. та відсотків річних в сумі 53502,72 грн., які є необґрунтованими, а також відстрочити строк виконання рішення щодо сплати 1422316,36 грн. основної заборгованості в строк до 01.08.2020 року.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відкладено підготовче засідання на 13.04.2020 об 11:30.

08.04.2020 на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису та 09.04.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому останній просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, а також наполягає на обов`язковій участі уповноважених представників сторін при розгляді даної справи по суті та просить призначити наступне судове засідання на іншу дату з урахуванням строків закінчення карантину.

13.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд провести підготовче засідання без участі його представника та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.04.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/71/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2020 о 15:45.

12.05.2020 на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису та 15.05.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання за вих. № 27/юр від 12.05.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату через неможливість особистої присутності представника відповідача у судовому засіданні. Вказане клопотання мотивоване винятковістю та особливою небезпекою ситуації, пов`язаної із поширенням гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, введенням обмежень щодо роботи наземного міського транспорту та сполучення між населеними пунктами, що фактично унеможливить явку учасників судового процесу до суду. Відповідач наполягає на обов`язковій участі уповноважених представників сторін при розгляді даної справи по суті та просить призначити наступне судове засідання на іншу дату з урахуванням строків закінчення карантину.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв`язку, по-перше, із наявністю в матеріалах справи достатнього обсягу доказів для розгляду даної справи по суті та прийняття рішення, по-друге, із обмеженістю строків розгляду справи по суті, передбачених приписами ст. 195 ГПК України, по-третє, з метою не затягування судового процесу та захисту порушених та оспорюваних прав та законних інтересів сторін у справі.

Представники сторін в судове засідання 13.05.2020 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надіслання на їх адреси копії ухвали суду від 13.04.2020.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ", далі Покупець, був укладений договір поставки № 03-04-19/ЗПК/СЮ-Д, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) партіями у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (надалі – Товар), а саме: мінеральне добриво, мікродобриво, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та провести оплату за нього.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору сторони визначили, що найменування Товару, чинні відносно Товару коди за відповідними класифікаторами, варіант тарування та/або пакування Товару, виробник та країна походження Товару, одиниці виміру кількості Товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії Товару визначаються в Договорі та/або у відповідній специфікації (надалі – Специфікація) до Договору, яка є його невід`ємною частиною. Загальна ціна Договору становить загальну вартість Товару за усіма Специфікаціями сумарно.

Згідно із п. 3.1., 3.3.-3.5. Договору загальна сума Договору визначається на підставі цін, погоджених сторонами у відповідних Специфікаціях, і визначається як сума всіх партій Товару, поставлених протягом строку дії даного Договору. Оплата конкретної партії Товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у Договорі, оплати в розмірі вартості партії Товару, зазначеної у відповідній Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Покупцем даної партії Товару, якщо інший термін та/або порядок оплати партії Товару не вказаний у відповідній Специфікації. Зобов`язання Покупця зі сплати ціни Товару вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця відповідно до платіжних реквізитів, вказаних Постачальником у цьому Договорі. Відносно окремої партії Товару відповідною Специфікацією може бути передбачено інший строк та/або порядок розрахунків. У платіжному дорученні на оплату Товару Покупець зобов`язаний зазначити дату і номер Договору, дату і номер рахунку-фактури, виставленого Постачальником, призначення платежу (оплата вартості товару), за якими здійснюється оплата.

Умовами п. 4.1. Договору визначено, що Постачальник поставляє Товар в строки та на умовах базису поставки, визначених у відповідній Специфікації, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС-2010. У випадку розбіжностей між положеннями «ІНКОТЕРМС-2010» та умовами даного Договору/Специфікації перевага надається положенням Договору/Специфікації. У випадку розбіжностей між положеннями Договору та відповідної Специфікації перевага надається положенням Специфікації (але не виключно по відношенню до партії Товару, наведеної у такій Специфікації).

Пунктом 4.4. Договору визначено, що право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або втрати Товару у Покупця виникає з моменту отримання Покупцем Товару та підписання видаткової накладної та/або залізничної накладної.

За умовами п. 4.9. Договору факт передачі Товару Покупцеві підтверджується підписаною з боку уповноваженого представника Покупця відповідної видаткової накладної, товарно-транспортної накладної або залізничної накладної на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання ТМЦ.

Згідно із п. 8.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін та закінчується 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку – не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за Договором зобов`язань.

Матеріали справи свідчать, що до вказаного Договору між сторонами були підписані наступні Специфікації, а саме:

1) Специфікація № 2 від 08.04.2019, якою передбачена поставка: органо-мінерального добрива «Добродій» в кількості 6150,000 кг та добрива «Добродій-Цинк-Мідь» в кількості 240,000 літрів на загальну суму 604476,36 грн., відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 04.11.2019;

2) Специфікація № 3 від 23.04.2019, якою передбачена поставка: органо-мінерального добрива «Добродій» К в кількості 2050,000 кг та органо-мінерального добрива «Добродій» в кількості 2500,000 кг на загальну суму 474840,00 грн., відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 01.11.2019;

3) Специфікація № 4 від 24.04.2019, якою передбачена поставка: добрива «Добродій-Комфорт» в кількості 100,000 літрів на загальну суму 270000,00 грн., відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 01.11.2019;

4) Специфікація № 5 від 07.05.2019, якою передбачена поставка: добрива «Добродій-Комфорт» в кількості 90,000 літрів на загальну суму 243000,00 грн., відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 01.11.2019.

Так, на виконання умов Договору позивач (Постачальник) поставив відповідачу (Покупцю) Товар в кількості та асортименті, погодженому у Специфікаціях, на загальну суму 1592316,36 грн., а відповідач вказаний Товар прийняв, що підтверджується підписаними між ними видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № 5-01344 від 31.05.2019 на суму 604476,36 грн.;

- видатковою накладною № 5-01345 від 31.05.2019 на суму 474840,00 грн.;

- видатковою накладною № 5-01346 від 31.05.2019 на суму 270000,00 грн.;

- видатковою накладною № 5-01347 від 31.05.2019 на суму 243000,00 грн.

На оплату вказаного Товару позивачем були виписані наступні рахунки, а саме:

- рахунок на оплату № 1380 від 08.04.2019 на суму 604476,36 грн.;

- рахунок на оплату № 1908 від 23.04.2019 на суму 474840,00 грн.;

- рахунок на оплату № 1964 від 24.04.2019 на суму 270000,00 грн.;

- рахунок на оплату № 2404 від 07.05.2019 на суму 243000,00 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого Товару за Договором на загальну суму 170000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 860 від 12.11.2019 на суму 170000,00 грн. з призначенням платежу «за добриво зг. дог № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019р. рах № 2404 від 07.05.2019р.», засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 23).

Позивач в позові вказує, що відповідачем не проведено оплату за Товар, отриманий за договором поставки № 03-04-19/ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019 на загальну суму 1422316,36 грн., у зв`язку з чим просить стягнути вказану суму з відповідача.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 02.11.2019 по 05.02.2020 в сумі 106129,27 грн. на підставі п. 5.3. Договору. Так, вказаним пунктом Договору встановлено, що в разі прострочення оплати Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого Товару, за кожен день прострочення.

Умовами п. 5.4. Договору сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить три роки.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим на підставі п. 5.6. Договору намагається стягнути з нього відсотки річних за загальний період з 02.11.2019 по 05.02.2020 в сумі 124566,92 грн. Так, вказаним пунктом Договору встановлено, що сторони прийшли до згоди щодо зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлюють її в 25% річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 60 календарних днів із дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до Договору) та 48% річних від несплаченої ціни Товару з дати закінчення 60 календарних днів до дня повної оплати.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, порядок розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Товар поставлений відповідачу (про що свідчать наявні в матеріалах справи та підписані сторонами видаткові накладні (а.с. 13, 16, 19, 22), відповідач товар отримав, а тому повинен здійснити за нього оплату.

Порядок розрахунків за товар між сторонами узгоджено в розділі 3 Договору, а саме в п. 3.3., яким передбачено, що оплата конкретної партії Товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у Договорі, оплати в розмірі вартості партії Товару, зазначеної у відповідній Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Покупцем даної партії Товару, якщо інший термін та/або порядок оплати партії Товару не вказаний у відповідній Специфікації.

Як свідчать матеріали справи до укладеного Договору між сторонами були підписані Специфікації, якими визначались строки оплати товару, який повинен бути поставлений Покупцю, а саме:

1) Специфікація № 2 від 08.04.2019, відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 04.11.2019;

2) Специфікація № 3 від 23.04.2019, відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 01.11.2019;

3) Специфікація № 4 від 24.04.2019, відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 01.11.2019;

4) Специфікація № 5 від 07.05.2019, відповідно до п. 1 якої вартість Товару по даній специфікації Покупець сплачує на умовах 100% від суми вартості всього товару у строк до 01.11.2019.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свій обов`язок за Договором шляхом поставки відповідачу товару, передбаченого умовами вищевказаних Специфікацій, на загальну суму 1592316,36 грн., а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними (а.с. 13, 16, 19, 22).

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого Товару за Договором на загальну суму 170000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 860 від 12.11.2019 на суму 170000,00 грн. з призначенням платежу «за добриво зг. дог № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019р. рах № 2404 від 07.05.2019р.», засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 23).

Таким чином, з урахуванням вказаної часткової оплати заборгованість відповідача за поставлений товар за Договором складає 1422316,36 грн.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач не виконав в повному обсязі обов`язок з оплати вартості поставленого товару у строк, встановлений умовами Специфікацій до Договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення оплати в повному обсязі за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Специфікацій до Договору, а наявність заборгованості в сумі 1422316,36 грн. підтверджується підписаними видатковими накладними з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати боргу. Відповідач докази сплати боргу в повному обсязі суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" заборгованості в сумі 1422316,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки № 03-04-19/306ЗПК/СЮ-Д від 03.04.2019 нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати вартості поставленого товару за загальний період з 02.11.2019 по 05.02.2020 в сумі 106129,27 грн. на підставі п. 5.3. Договору.

При цьому, умовами п. 5.4. Договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме пеня нарахована в більшому розмірі.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми “Законодавство”.

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01344 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 04.11.2019 (згідно Специфікації № 2 від 08.04.2019), тобто настав 03.11.2019, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 04.11.2019, прострочка виникла з 05.11.2019,

- за період з 05.11.2019 по 05.02.2020 (93 дні прострочення) від боргу 604476,36 грн. пеня складає 43562,48 грн.;

2) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01345 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 01.11.2019 (згідно Специфікації № 3 від 23.04.2019), тобто строк настав 31.10.2019, прострочка виникла з 01.11.2019

- за період з 02.11.2019 по 05.02.2020 (96 днів прострочення) від боргу 474840,00 грн. пеня складає 35429,91 грн.;

3) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01346 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 01.11.2019 (згідно Специфікації № 4 від 24.04.2019), тобто строк настав 31.10.2019, прострочка виникла з 01.11.2019

- за період з 02.11.2019 по 05.02.2020 (96 днів прострочення) від боргу 270000,00 грн. пеня складає 20145,89 грн.;

4) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01347 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 01.11.2019 (згідно Специфікації № 5 від 07.05.2019), тобто строк настав 31.10.2019, прострочка виникла з 01.11.2019, враховуючи часткову оплату боргу відповідачем 12.11.2019 в сумі 170000,00 грн.

- за період з 02.11.2019 по 11.11.2019 (10 днів прострочення) від суми боргу 243000,00 грн. пеня складає 2063,84 грн.;

- за період з 12.11.2019 по 05.02.2020 (86 днів прострочення) від залишку боргу 73000,00 грн. пеня складає 4826,85 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені складає 106028,97 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" пені підлягають задоволенню частково в сумі 106028,97 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу відсотки річних за ставками 25% та 48 % на підставі п. 5.6. Договору за загальний період з 02.11.2019 по 05.02.2020 в загальній сумі 124566,92 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок відсотків річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме відсотки річних нараховані в більшому розмірі, а також позивачем не враховано що у 2020 році кількість днів складає 366, а не 365.

Разом з тим суд дійшов висновку, що позивачем допущена описка в розрахунку відсотків річних, а саме при зазначенні суми нарахованих відсотків за ставкою 48% річних на суму боргу за останньою накладною (73000,00 грн.) за період з 01.01.2020 по 05.02.2020, зокрема замість суми нарахованих відсотків 3456,00 грн. позивач помилково зазначив 2456,00 грн. Однак, при складанні сум всіх нарахованих відсотків за всіма накладними позивач зазначив вірну суму нарахованих відсотків – 3456,00 грн.

Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок відсотків річних за допомогою програми “Законодавство”.

Відсотки річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01344 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 04.11.2019 (згідно Специфікації № 2 від 08.04.2019), тобто настав 03.11.2019, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 04.11.2019, прострочка виникла з 05.11.2019,

- за період з 05.11.2019 по 03.01.2020 (60 днів прострочення) за ставкою 25% річних від суми боргу 604476,36 грн. відсотки річних складають 24838,10 грн.;

- за період з 04.01.2020 по 05.02.2020 (33 дня прострочення) за ставкою 48% річних від суми боргу 604476,36 грн. відсотки річних складають 26160,94 грн.;

2) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01345 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 01.11.2019 (згідно Специфікації № 3 від 23.04.2019), тобто строк настав 31.10.2019, прострочка виникла з 01.11.2019

- за період з 02.11.2019 по 31.12.2019 (60 днів прострочення) за ставкою 25% річних від суми боргу 474840,00 грн. відсотки річних складають 19513,97 грн.;

- за період з 01.01.2020 по 05.02.2020 (36 днів прострочення) за ставкою 48% річних від суми боргу 474840,00 грн. відсотки річних складають 22418,68 грн.;

3) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01346 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 01.11.2019 (згідно Специфікації № 4 від 24.04.2019), тобто строк настав 31.10.2019, прострочка виникла з 01.11.2019

- за період з 02.11.2019 по 31.12.2019 (60 днів прострочення) за ставкою 25% річних від суми боргу 270000,00 грн. відсотки річних складають 11095,89 грн.;

- за період з 01.01.2020 по 05.02.2020 (36 днів прострочення) за ставкою 48% річних від суми боргу 270000,00 грн. відсотки річних складають 12747,54 грн.;

4) на заборгованість за видатковою накладною № 5-01347 від 31.05.2019, строк оплати якої настав до 01.11.2019 (згідно Специфікації № 5 від 07.05.2019), тобто строк настав 31.10.2019, прострочка виникла з 01.11.2019, враховуючи часткову оплату боргу відповідачем 12.11.2019 в сумі 170000,00 грн.

- за період з 02.11.2019 по 11.11.2019 (10 днів прострочення) за ставкою 25% річних від суми боргу 243000,00 грн. відсотки річних складають 1664,38 грн.;

- за період з 12.11.2019 по 31.12.2019 (50 днів прострочення) за ставкою 25% річних від суми боргу 73000,00 грн. відсотки річних складають 2500,00 грн.;

- за період з 01.01.2020 по 05.02.2020 (36 днів прострочення) за ставкою 48% річних від суми боргу 73000,00 грн. відсотки річних складають 3446,56 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума відсотків річних складає 124386,06 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 124386,06 грн.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/71/20 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Судом враховано, що підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, і закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки.

Отже, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Законодавець визначає, що відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно із п. 7.2. чинної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заявивши клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду строком до 01.08.2020 року відповідач посилається на складний фінансовий стан підприємства, який обумовлений сезонністю проведення сільськогосподарських робіт на підприємстві та тим, що наразі всі грошові ресурси витрачені на придбання посівного матеріалу та добрив на посівну компанію 2020 року, однак будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в тому числі складного фінансового стану (зокрема баланс, звіт про фінансові результати за останній період) останній суду не надав.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України) (п. 1.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013).

Крім того, відповідач не обґрунтував належними та допустимими доказами необхідність надання відстрочки виконання рішення суду саме строком до 01.08.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду.

Стосовно заперечень відповідача у відзиві проти позову слід зазначити, що відповідно до умов Договору специфікація є невід`ємною частиною договору, яка доповнює договір та містить інформацію про найменування товару, кількість та ціну, а також строки його оплати. Проте відповідальність за порушення зобов`язання з оплати товару визначається саме умовами Договору, тому оскільки відповідач порушив строки оплати поставленого Товару за Специфікаціями, відтак у позивача виникли підстави для застосування відповідальності у вигляді нарахування пені та відсотків річних згідно умов п. 5.3., 5.4., 5.6. Договору.

Стосовно твердження відповідача про непред`явлення жодних вимог про оплату боргу суд звертає увагу на норму ч. 1 ст. 222 ГК України, відповідно до якої учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Разом з тим, умовами п. 5.7. Договору сторони визначили, що з дня закінчення строків оплати, передбачених у специфікації (ях) до Договору, вважається, що Постачальником пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній).

Посилання відповідача на домовленість з керівництвом позивача у телефонному режимі про відтермінування строків оплати, зазначених у специфікаціях, не підтверджені будь-якими доказами, відтак є безпідставними.

Стосовно твердження відповідача про те, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування неустойки та відсотків, так як вони не передбачені умовами Специфікацій, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати товару для Покупця сторони визначили безпосередньо в Договорі, а саме в пунктах 5.3., 5.6. Договору.

Стосовно заперечень відповідача з приводу одночасного стягнення пені та відсотків річних, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 передбачено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

При цьому, в п. 4.1. вищевказаної постанови Пленуму зазначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Також в постанові зазначено, що стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Крім того, у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2003 року зазначено, що проценти річних, передбачені статтею 625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань, які не потрібно ототожнювати із неустойкою, та можуть стягуватися поряд із пенею.

Враховуючи вищевикладене, одночасне застосування за порушення грошового зобов`язання пені та трьох процентів річних не суперечить Конституції України, оскільки в даному випадку проценти річних є не різновидом цивільно-правової відповідальності, а заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання та способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Твердження відповідача про те, що копії специфікацій, які є у наявності ТОВ «Новий Заповіт», і вони відрізняються від тих специфікацій, які були надані позивачем, кількістю та вартістю поставленого товару не відповідають дійсності, оскільки додані до відзиву копії специфікацій співпадають повністю із специфікаціями, доданими до позову.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ", 70202, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Спортивна, буд. 32, ідентифікаційний код 30733132, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ", 21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, ідентифікаційний код 37898486, заборгованість в сумі 1422316 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі триста шістнадцять) грн. 36 коп., пеню в сумі 106028 (сто шість тисяч двадцять вісім) грн. 97 коп., відсотки річних в сумі 124386 (сто двадцять чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 06 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 24790 (двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто) грн. 97 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ЗАПОВІТ" відмовити.

Повне рішення складено – 25.05.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.