Рішення № 89481996, 27.05.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1877/20Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 5923,66грн. вартості нестачі вантажу

Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 5923,66грн. вартості нестачі вантажу.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1877/20 визначено суддю Петренка ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020.

Ухвалою від 10.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 11.05.2020.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 10.04.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 13.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачу в ухвалі від 10.04.2020 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву по 28.04.2020.

В ухвалі від 10.04.2020 встановлено строк для вчинення процесуальних дій до 11.05.2019.

Станом на 27.05.2020 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 09.06.2020.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

27.05.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

Позивач відповідно до Технічних умов завантажив вугілля кам`яне марки Г (Г2) 0-100:

- у вагон №53533527 в кількості 68700кг по накладній №52196441 від 23.10.2019;

- у вагон №60028701 в кількості 65200кг по накладній №53361341 від 17.01.2020 та передав вказаний вантаж для перевезення залізниці.

Згідно накладних поверхня вантажу маркована у формі поперечних смуг трикутної форми катка ущільнювача.

За накладною № НОМЕР_1 (досильна 52197837) залізниця прийняла у позивача на станції Родинська Донецької залізниці для перевезення вугілля та зобов`язалася доставити його на станцію Енергодар Придніпровської залізниці на адресу ДТЕК Запорізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", а за накладною №53361341 доставити на станцію Зелене поле Придніпровської залізниці на адресу ДТЕК Криворізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" Відокремлений підрозділ "Запорізька ТЕС" та Відокремлений підрозділ "Криворізька ТЕС" є структурними одиницями Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго".

Позивач зазначає, що по прибуттю поїзда на станцію Енергодар Придніпровської залізниці складено комерційний акт №476906/1083 від 03.11.2019, а по прибуттю на станцію Зелене поле Придніпровської залізниці складено комерційний акт №466707/27 від 21.01.2020.

Відповідно до вказаних комерційних актів виявлено виїмки та факт зменшення маси вантажу.

Позивач інформує, що оскільки не є власником вантажу - вартість вантажу визначено на підставі довідок власника вантажу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" №1/692 від 04.02.2020 та ТДВ "Шахта "Білозерська" №15 від 08.01.2020 з урахуванням яких та норм природної втрати вантажу вартість недостачі, виявленої у полувагоні №53533527 складає 4182,20грн., а у полувагоні №60028701 складає 1741,46грн.

Загальна вартість нестачі вантажу складає 5923,66грн.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відзив не надійшов.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:

1. Обставини перевезення вантажу.

2. Правомірність заявлених позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Господарський суд встановив, що за залізничною накладною №52196441 від 23.10.2019 та за залізничною накладною №53361341 від 17.01.2020 направлено вугілля кам`яне марки г-газовий зі станції відправлення Родинська на станцію призначення Енергодар та Зелене поле відповідно.

Уклавши із залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

По прибуттю поїзда на станцію Енергодар Придніпровської залізниці складено комерційний акт №476906/1083 від 03.11.2019, а по прибуттю на станцію Зелене поле Придніпровської залізниці комерційний акт №466707/27 від 21.01.2020.

Комерційним актом №476906/1083 від 03.11.2019 встановлено таке.

На підставі акту загальної форми №64056 від 01.11.2019 станції Покровськ Донецької залізниці, акту загальної форми №842 від 02.11.2019 станції Таврійськ Придніпровської залізниці проведено комісійне зважування маси вантажу вугілля кам`яного у вагоні № НОМЕР_2 . Зважування проводила прийомоздавальник Запорізької ОСОБА_2 у присутності агента комерційного Шевер, касира товарного Короченцевої на 150-Т справних тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача приписаних залізниці. Ваги перевірені згідно технічного паспорта 21.08-2019. Вагон по документу значиться: насипом, вугілля кам`яне марки г-газове. Досилається до основної відправки Родинська - Енергодар № НОМЕР_1 . Нетто: НОМЕР_3 кг, Тара: 22000 кг. Фактично при зважуванні виявилося Брутто: 87950кг, Тара: 22000кг з бруса вагона, Нетто: 65950кг, що менше документа на 2750кг. При комерційному огляді виявлено: навантаження нижче рівня бортів на 10см, вкатане, зі скосами до торців. Вантаж слабо марковано поперечними бороздами. Над 1-4 люками є виїмка довжиною близько 600см, шириною 280см, глибиною 20см-30см. В місці виїмки маркування відсутнє. Вагон без дверей, люка закриті. Течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний. Відсутній вантаж вміститися міг.

Комерційним актом №466707/27 від 21.01.2020 встановлено таке.

На підставі попутних актів станції Покровськ №41358 від 18.01.2020 та станції Запоріжжя Ліве проведено комісійну перевірку вантажу у вагоні №60028701 по спірній відправці в присутності комісії у складі: в.о. заступника начальника станції Надточія М.І., прийомоздавальника Чирченко О.О., начальника зміни ПТЦ Богомола Ю.С., прийомоздавальника ПТЦ Яновської Л.В., прийомоздавальника ППЖТ ОСОБА_3 , слідчого Апостолівського ВП Сергієнко. По документах значиться: брутто не вказано, тара 23600кг, нетто 65200кг. Фактично при зважуванні на 100-тн вагонних вагах, повірених органами Держстандарту 08.11.2019, брутто склало 87300кг, тара з документа 23600кг, нетто 63700кг, що менше проти документа на 1500кг.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірні вагони прийнято залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень статті 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються у повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного, відповідальність за вагову недостачу вантажу слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Господарський суд констатує, що з урахуванням норми природної втрати, втрати вантажу під час перевезення у полувагоні №60028701 по накладній №53361341 складають 2053,61грн., з урахуванням ПДВ та у полувагоні №53533527 по накладній №52196441 (досильна 52197837) складають 2027,24грн., з урахуванням ПДВ.

При здійсненні розрахунку вартість 1 тонни відвантаженого вугілля по накладній №53361341 визначено на підставі довідки власника вантажу ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГГІЛЛЯ" №1/692 від 04.02.2020 та по накладній №52196441 (досильна 52197837) визначено на підставі довідки власника вантажу ТДВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА" №15 від 08.01.2020.

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 5923,66грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232-233, 236-242, 247-248, 252 , 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ" (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, ВУЛИЦЯ КРАСНОАРМІЙСЬКА, будинок 1А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00176549) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) про стягнення 5923,66грн. вартості нестачі вантажу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ" (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, ВУЛИЦЯ КРАСНОАРМІЙСЬКА, будинок 1А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00176549) 5923,66грн. (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять три грн. 66 коп.) вартості нестачі вантажу; 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн.. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 27.05.2020.

Суддя І.В. Петренко