Ухвала суду № 89481606, 27.05.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.05.2020 Справа № 914/1219/20

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Щигельської О.І., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінера Україна” (79008, м. Львів, вул. Староєврейська, буд. 22, ідентифікаційний код 35429502)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Флінт» (79019, м. Львів, пл.Старий Ринок, будинок 7, квартира 13, код ЄДРПОУ 32052657) за договором №328/Ст/19к про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 03.07.2019 року 7445,76грн основного боргу, 37,29 грн пені, 39,42 грн інфляційних втрат, 33,29грн 3% річних

21.05.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Флінт» заборгованості в сумі 77555,75грн На підтвердження заявлених вимог долучено вказаний договір, додаток №1 до договору «Розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів», картку рахунку 361 за 01.07.2019 – 17.05.2020, рішення Львівської міської ради №675 від 04.08.2017 року з додатками 1-4, розрахунок заборгованості.

Розглянувши подану заяву, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Однак, разом з цим, Господарським процесуальним кодексом України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу. Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, як вбачається із прохальної частини заяви, ТзОВ «Грінера Україна» просить стягнути суму основної заборгованості, що виникла внаслідок порушення боржником умов договору №328/Ст/19к від 03.07.2019 року про надання послуг з поводження з побутовими відходами у розмірі 7445,76грн. Водночас, суд зазначає, що як вбачається з долученої до заяви картки рахунку №361 за 01.07.2019 – 17.05.2020 року по контрагенту ПП «Флінт» по договору №328/СТ/19к від 03.07.2019, за період з 31.12.2019 по 31.03.2020 та розрахунку заборгованості, сума основної суми заборгованості становить 3753,69грн.

Окрім цього, суд звертає увагу, що як вбачається з долученого до заяви розрахунку заборгованості, заявник також просить стягнути 2959,76грн. пені, 39,69грн. індексу інфляції та 24,26грн. 3% річних. Водночас, згідно прохальної частини заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути – 37,29грн пені, 39,42 грн. інфляційних втрат та 33,29грн. 3% річних.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлена ТзОВ «Грінера Україна» до стягнення сума заборгованості не знаходить документального підтвердження у долучених до зазначеної заяви документах, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Одночасно суд звертає увагу заявника, що згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 147, 150, 151, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Флінт» заборгованості в сумі 7555,75грн., з яких 7445,76грн. основного боргу, 37,29грн. пені. 39,42грн. індексу інфляції, 33,29грн. 3% річних - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку, визначеному ст. ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Щигельська О.І.