Ухвала суду № 89480356, 27.05.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/461/20

Провадження № 1-кс/622/119/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2020 смт Золочів

Слідчий суддя Золочівського районного суду Харківської області Квітка О.О.,

за участю секретаря Попової В.М.,

прокурора Кришталя С.В.,

слідчого Тесленка В.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Іщенка В.М.,

в ході відкритого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання в приміщенні суду, по розгляду клопотання слідчого СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Тесленка В.Ю., погодженого прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Кришталем С.В.,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові, українець, громадянин України, неодружений, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 13.06.2003 Червонозаводським РС м. Харкова за ч.3 ст.101, ст.44 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; 2) 08.10.2004 Комінтернівським РС м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць; 3) 27.11.2006 Дзержинським РС м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки; 4) 12.10.2011 Київським РС м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.121, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 8 років; 5) 31.01.2017 Комінтернівським РС м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 4 років 6 місяць; 6) 04.12.2019 Комінтернівським РС м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років,

що підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220310000167 від 25 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

27 травня 2020 року до Золочівського районного суду Харківської області надійшло вказане клопотання слідчого СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Тесленка В.Ю., погоджене прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Кришталем С.В.,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ..

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_1 знаходився на вул. Центральній в АДРЕСА_2 . Івашки Золочівського району Харківської області, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи, діючи умисно, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, близько 16:00 години 25 травня 2020 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) шляхом вільного доступу через відчинені двері зайшов до квартири АДРЕСА_3 , де пройшов до приміщенні кімнати зали.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи, діючи умисно, впевнившись у тому, що він у квартирі один та помічений ніким не буде, ОСОБА_1 дістав із трьох шкатулок, які знаходилися на одній із полиць шафи в приміщенні залу речі, а саме: 1) хрестик із металу жовтого кольору; 2) хрестик із металу сірого кольору; 3) перстень із металу сірого кольору типу «печатка»; 4) ланцюжок із металу жовтого кольору із кулоном із металу жовтого кольору із зображенням терезів; 5) сережки із металу сірого кольору; 6) хрестик із металу сірого кольору із червоною вставкою; 7) хрестик із металу сірого кольору; 8) ланцюжок із металу жовтого кольору; 9) хрестик із металу жовтого кольору; 10) два браслета із тканини червоного кольору з елементами із металу сірого кольору; 11) брошка біло-чорного кольору, які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та викрадене майно поклав до верхнього лівого карману своєї куртки. Після чого, ОСОБА_1 покинув місце скоєння злочину разом із викраденим майном, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній із проникненням у житло.

Слідчий в клопотанні зазначає, що обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом зареєстрованим в ІПНП Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області № 1478 від 25 травня 2020 року про повідомлення щодо вчинення грабежу в приміщенні квартири АДРЕСА_3 ; протоколом огляду місця події від 25 травня 2020 року, яким стало приміщенні квартири АДРЕСА_3 ; протоколом огляду місця події від 25 травня 2020 року, яким стало узбіччя проїжджої частини по вул. Заводській АДРЕСА_4 . Івашки Золочівського району Харківської області;протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 25 травня 2020 року, яка при допиті вказала на обставини вилучення викраденого майна у ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 25 травня 2020 року, який при допиті вказав на обставини вилучення викраденого майна у ОСОБА_1 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 25 травня 2020 року, яка при допиті розповіла про обставини вчинення крадіжки; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 25 травня 2020 року, яка в ході допиту як очевидець розповіла обставини вчинення крадіжки; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 25 травня 2020 року, який в ході допиту розповів про обставини вчинення крадіжки; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 лютого 2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_6 від 25 травня 2020 року, який впізнав ОСОБА_1 як особу, в якої вилучено речі, які належать ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_5 від 25 травня 2020 року, яка впізнала ОСОБА_1 як особу, яку вона бачила на місці вчинення крадіжки в момент її вчинення.

Сторона обвинувачення обґрунтовує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тим, що на цей час у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п.1,2,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або\та суду;3) підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 5) підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики доводяться наступним: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, максимальною санкцією якого є 6 років позбавлення волі. Тяжкість покарання за злочин, що інкримінується ОСОБА_1 і перебування останнього на волі може спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування. Окрім цього, той факт, що у ОСОБА_1 відсутня адреса реєстрації та відсутнє постійне місце мешкання, взагалі унеможливить органу досудового розслідування забезпечити явку ОСОБА_1 для участі у слідчих діях і дає підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування, у випадку перебування на волі. Повідомлення про підозру ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, в тому числі показання наданими свідком ОСОБА_5 , яка надала свідчення про перебування підозрюваного ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 в період вчинення злочину. Виходячи з матеріалів кримінального провадження, враховуючи те, що ОСОБА_1 здійснив квартирну крадіжку в денний час доби, а саме близько 16:00 години, не побоюючись бути поміченим іншими громадянами, то у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 може вплинути на ключового свідка – очевидця ОСОБА_5 , яка надала свідчення щодо перебування ОСОБА_1 безпосередньо на місці вчинення злочину. Оскільки ОСОБА_1 був неодноразово судимий, то орган досудового розслідування вважає, що у останнього є схильність до вчинення корисливих злочинів, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти спробам підозрюваного вчинити нові злочини.

Також до суду надійшла скарга захисника – адвоката Іщенка В.М. на незаконне затримання уповноваженою особою підозрюваного ОСОБА_1 (справа № 622/461/20, провадження № 1-кс/622/120/20). Судом розгляд вказаної скарги об`єднано із розглядом клопотання про обрання запобіжного заходу.

Захисник Іщенко В.М. аргументував скаргу наступним. Слідчим СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Тесленком В.Ю. 25.05.2020 затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про що складено протокол про затримання в порядку, визначеному ст. 208 КПК України. Підставами затримання вказано п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. У протоколі вказано, що після фактичного затримання ОСОБА_1 в ході огляду місця події, який проводився за місцем затримання ( АДРЕСА_1 , у лівому верхньому кармані верхньої куртки ОСОБА_1 виявлено та вилучено цінні та інші побутові речі без зазначення їх належності певній особі, можливо потерпілій. Отже, під час огляду місця події було проведено особистий обшук ОСОБА_1 .. Проведення обшуку особи під час проведення огляду місця події не передбачено і регулюється іншими нормами кримінального процесуального закону. Обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається такою дією, як затримання чи обшук житла. Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Отже, огляд місця події не охоплює за своїм змістом проведення такої дії, як обшук (особистий обшук) особи. Саме проведення особистого обшуку ОСОБА_1 під час фактичного затримання є перевищення службових повноважень уповноваженою особою, яка здійснила фактичне затримання. Безпосередньо під час особистого обшуку, проведеного одночасно з оформленням протоколу процесуального затримання та фіксацією ходу і результатів особистого обшуку у ОСОБА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон та гроші в сумі 300 грн номіналом по 100 грн. Вилучені мобільний телефон та гроші в сумі 300 грн є особистою власністю ОСОБА_1 і жодним чином не вказують на вчинення ним злочину. Тому просить звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно.

В судовому засіданні прокурор Кришталь С.В. та слідчий Тесленко В.Ю. підтримали клопотання, просили його задовольнити з наведених у ньому підстав. Крім того, слідчий Тесленко В.Ю. повідомив, що під час огляду квартири, з якої були викрадені золоті речі, працівниками поліції було помічено ОСОБА_1 , у якого було видно з кишені частину золотого ланцюжка. Після чого, ОСОБА_1 був затриманий та в присутності понятих оглянутий. Результати огляду зафіксовані в протоколі огляду місця події.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив не застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, пояснив, що він перебуває на реабілітації після звільнення із в`язниці і проживає у церкві за адресою: АДРЕСА_5 травня 2020 року він разом із своїм знайомим ОСОБА_7 відпочивав на природі, де вживали алкоголь, а саме: дві пляшки горілки на двох. Коли він вирішив піти в магазин, щоб придбати цигарок, то був зупинений працівниками поліції, які запитали про документи, а коли він відповів, що перебуває на реабілітації, то запросивши понятих, провели його огляд. Йому не відомо, як потрапили золоті вироби до його кишені.

Захисник – адвокат Іщенко В.М. просив задовольнити скаргу на затримання та звільнити ОСОБА_1 з-під варти в судовому засіданні. Мотивував свою позицію тим, що по суті огляд ОСОБА_1 суперечить положенням КПК України.

Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, вислухавши прокурора, слідчого, захисника, думку підозрюваного, слідчий суддя враховує наступне.

Статтею 183 КПК України визначено поняття запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, це є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Із ст.194 КПК України вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу суд відповідно до ст. 178 КПК України має оцінювати у сукупності наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий згідно зі статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

З досліджених в судовому засіданні доказів можна зробити висновок, що підозра ОСОБА_1 є обґрунтованою.

Досліджуючи дані про ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що останній не має стійких соціальних зв`язків (офіційно не працює, неодружений), неодноразово судимий за корисливі злочини, а отже схильний до вчинення злочинів.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Щодо скарги про незаконність затримання підозрюваного ОСОБА_1 суд виходить із наступних міркувань. Сторона захисту ставить під сумнів здобуті стороною обвинувачення докази в результаті огляду від 25.05.2020, а тому, на думку захисту, подальше затримання особи, яке відбулося на підставі такого огляду є незаконним.

Частиною 7 ст. 223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

В протколі огляду місця події від 25.05.2020 зазначено, що огляд відбувався з 17 год. 30 хв. по 17 год. 55 хв.

Згідно із протоколом затримання – затримання ОСОБА_1 відбулося о 17 год. 20 хв.

Враховуючи, що на час вказаного огляду вже відбулося фактичне затримання підозрюваного, у слідчого було право проводити обшук затриманої особи. Під час проведення вказаного огляду були присутні двоє понятих, які належним чином посвідчили факт провадження слідчої дії та її результати, а також те, що вказані слідчі дії були невідкладними, проводилися безпосередньо після отримання інформації про злочин, спрямовані на здобуття доказів, які могли б бути втрачені в разі зволікання, без істотних порушень процесуальних гарантій підозрюваного, суд вважає, що підстав для визнання затримання незаконним немає.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є доцільним, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Згідно з положеннями ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з умовою достатньої гарантії виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього, а відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведених прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя визначає заставу, в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42 040 грн (2102 грн х 20 = 42 040 грн), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов`язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися з с. Івашки Золочівського району Харківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 181, 182, 183 КПК України, суд

постановив:

Клопотання слідчого СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Тесленка В.Ю., погодженого прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Кришталем С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Харкрві, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто з 17 год. 20 хв. 25 травня 2020 року до 17 год. 20 хв. 23 липня 2020 року.

Зобов`язати слідчого СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Тесленка В.Ю. негайно повідомити близьких родичів підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, до 17 год. 20 хв. 23 липня 2019 року.

Визначити суму застави у розмірі 42 040 грн (сорок дві тисячі сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, код одержувача: 26281249 (розрахунковий рахунок UA 208201720355299002000006674, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу: застава у справі №622/461/20, н/п 1кс/622/119/20) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

АДРЕСА_6 ) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У задоволенні скарги захисника – адвоката Іщенка В.М. на незаконне затримання підозрюваного відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору для відома та направити до Харківської установи виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№ 27) м. Харків для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя О.О. Квітка