Ухвала суду № 89479120, 26.05.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5640/18

Провадження № 1-кс/727/727/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Семенко О.В.

за участю секретаря Дутчак А.І.

прокурора Ротара С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 Шевченківського районного суду м.Чернівці заяву представника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Сувалова В.О. про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького Володимира ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12018260040000400 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12018260040000400 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

20.03.2020 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Сувалов В.О. звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді Смотрицького В.Г., згідно якої вказує, що під час розгляду вказаного кримінального провадження головуючим суддею було безпідставно відхилено чотири клопотання заявника, а саме клопотання щодо призначення повторної трасологічної експертизи, призначення судово-товарознавчої експертизи, клопотання про допит в якості свідків понятих. Вважає, що головуючий суддя Смотрицький В.Г. після таких процесуальних рішень не має права брати участь в розгляді кримінального провадження, оскільки безпідставно відмовив в задоволенні вище вказаних клопотань. На основі викладеного заявляє відвід судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Смотрицького В.Г. від участі в справі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та адвокат Сувалов В.О. в судове засідання не з`явились повторно.

25.05.2020 року адвокат Сувалов В.О. спрямував до суду клопотання про проведення судового засідання без участі захисника, де вказав, що враховуючи відсутність транспортного сполучення між містами Вінниця та Чернівці у зв`язку з проведенням карантинних заходів, не може прибути до м.Чернівці для розгляду поданої заяви. В режимі відео конференції також не має можливості у зв`язку із зайнятістю в судових засіданнях у м.Вінниця. Враховуючи наведене просить розгляд заяви про відвід судді провести у його та обвинуваченого ОСОБА_1 відсутність.

Суд, враховуючи викладене в клопотанні та те, що судові засідання даної заяви неодноразово призначались, а саме на 02 квітня 2020 р., 06 квітня 2020 р., 27 квітня 2020 р., 13 травня 2020 р. і розгляд поданої заяви неодноразо відкладався у зв`язку з неявкою захисника Сувалова В.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 , приходить до висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді у їх відсутність.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення судом заяви про відвід судді Смотрицького В.Г. та просив суд відмовити в її задоволенні за безпідставністю.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права. Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження, здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні. Вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої законом від 17.07.1997 року №475/97-ВР, визначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі « ОСОБА_4 і Мартенко проти України», зокрема, у п.66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). Крім цього, у кожній справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність, неупередженість», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Так, статтею 75 КПК України передбачені обставини, які виключають участь слідчого судді, судді в кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частиною 2 ст.75 КПК України визначено, що у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Судом встановлено, що по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, суддю Смотрицького В.Г. визначено відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 КПК України, тобто автоматизованою системою документообігу суду.

Суд, аналізуючи положення ст.ст.75 КПК України, а також враховуючи вищевказану практику ЄСПЛ, з урахуванням наведених положень і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; з огляду на імперативність положень ст.129 Конституції України про те, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права, в контексті розгляду заяви захисника про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького В.Г. та тих доводів, які в ній наведені, вважає, що обставини наведені в заяві не є прямими обставинами, в розумінні ст.75 КПК України, які б могли викликати сумнів у неупередженості головуючого у справі.

Крім цього, при вирішенні заяви про відвід судді, суд в даному випадку не вправі давати оцінку процесуальним діям головуючого судді під час розгляду вищевказаного кримінального провадження. При розгляді заяви про відвід - суд встановлює лише наявність чи відсутність обставин, вказаних у ст.ст.75, 76 КПК України. Таким чином, твердження заявника про те, що судом не було задоволено його клопотання про призначення експертиз у кримінальному провадженні, не можуть, на думку суду, трактуватись як інша обставина, яка викликає сумнів у неупередженості судді Смотрицького В.Г. При цьому, подана заява про відвід, на думку суду, фактично базується на суб`єктивній оцінці заявника вчинених суддею процесуальних дій у розгляді конкретного кримінального провадження, що не являється підставою для задоволення відводу.

Інших даних щодо існування обставини, передбачених ст.75 КПК України на обґрунтування відводу судді Смотрицького В.Г. заявником не повідомлено, та не встановлено в ході судового розгляду.

За наведених обставин, підстав для відводу судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Смотрицького В.Г ОСОБА_5 - судом не встановлено, а тому в задоволенні заяви про відвід – слід відмовити

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 75, 81, 110, 306, 309 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви представника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Сувалова В.О. про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12018260040000400 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Семенко О.В.