Ухвала суду № 89478992, 27.05.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/3645/18

Провадження № 1-кп/636/51/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Гуменного З.І.,

прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Тищенко С.В.,

захисника Буняєва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальні акти по кримінальним провадженням: № 12019220440001397, внесене 07 листопада 2019 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 12019220440001509, внесене 11.12.2019 до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 12019220440000674, внесене 30.05.2019 до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та № 12018220440001177, внесене 03.08.2018 до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадження суду перебувають обвинувальні акти по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 13 червня 2020 року, оскільки є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заслухавши прокурора, захисника, який заперечував проти продовження строку запобіжного заходу, посилаючись на свої доводи викладені у апеляційній скарзі на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу, обвинуваченого, який підтримав свого захисника, потерпілого, який підтримав позицію прокурора, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід необхідно продовжити з наступних підстав.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, передбачено ст. 183 КПК України.

Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Розглядаючи питання щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт та враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, обмежує права і свободи обвинуваченого, і тому має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, але, на думку суду, навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і які не відпали на теперішній час та є актуальними, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; те, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Суд погоджується із доводами сторони захисту та обвинуваченого, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п. 1, 3, 4, 5 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1 ч. 1, 3 ,4, 5 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

З огляду на це, інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 45 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 94590,00 грн. (2102,00 грн. х 45).

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 198, 331, 350, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Романова Р.В. про продовження строку обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів – до 25 липня 2020 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 94590 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) грн. 00 коп., які необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ua208201720355299002000006674; МФО НОМЕР_1 ; ЄДРПОУ банку: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; отримувач коштів: ТУ ДСА України в Харківський області; призначення платежу: застава згідно КПК по справі № ____ від __(П. ОСОБА_2 ) за __(П. ОСОБА_3 . ОСОБА_4 .), назва суду.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з під варти – звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена згідно рішення Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року.

Суддя –