Рішення № 89478708, 27.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/867/20

Номер провадження 2/629/565/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що вона з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина надає не регулярно, за своїм бажанням. Дохід позивача не дозволяє їй належним чином забезпечити всі потреби їх спільної з відповідачем дитини. ОСОБА_2 хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом не є, аліментних зобов`язань не має, на даний час працює за кордоном у Чехії, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини. В зв`язку з цим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом та до досягнення дитиною віку повноліття.

У встановлений в ухвалі суду строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій він просив суд задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 1109 гривень. Зазначив, що надавав в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання сина. Також вказав, що він на даний час не працює, живе за рахунок тимчасових заробітків, а також надає матеріальну допомогу своїй матері, яка є інвалідом ІІІ групи. Тому просив задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з нього аліменти на утримання сина у розмірі 1109 гривень щомісяця.

05 травня 2020 року представником позивача на адресу суду була надана відповідь на відзив з якої вбачається, що відповідач вводить суд в оману, оскільки працював за кордоном та на даний час працює, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини. Також зазначила, що позивач крім заробітної плати інших доходів не має. Зазначила, що дитина часто хворіє, тому на лікування уходять значні грошові кошти, але заробітної плати позивача не вистачає. Також вказала, що відповідач має змогу сплачувати аліменти у визначеному розмірі, а тому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

08 травня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив, що посилання представника відповідача у відповіді на відзив не підтверджуються доказами. Також зазначив, що він разом з позивачем досягли домовленості щодо розміру аліментів, а тому просив визначити розмірі аліментів на утримання сина у сумі 2000 гривень на місяць.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву в якій уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача у справі на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 гривень на місяць. Також просила провести розгляд справи за її відсутності та задовольнити її уточнені позовні вимоги.

Представник позивача – адвокат Литвинова Г.В. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення уточнених позовних вимог, а саме сплати аліментів у розмірі 2000 гривень на місяць не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення уточненого позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 квітня 2011. Даний шлюб було розірвано 15 листопада 2019 року на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.11.2019 року. Від даного шлюбу в них є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області 22.11.2013 року. З даного свідоцтва вбачається, що відповідач по справі є батьком дитини. На сьогодні відповідач проживає окремо, добровільно постійної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, аналогічні положення передбачені п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідач в свою чергу мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працездатний, має задовільний стан здоров`я, офіційно не працевлаштований, аліментних зобов`язань не має.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач має можливість надавати утримання дитині у зазначеному в уточненому позові розмірі.

Враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, суд за заяву одержувача визначає аліменти згідно ст. 184 Сімейного кодексу України у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За завою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за іншій період.

Вказану суму аліментів суд вважає достатньою для задоволення розумних потреб дитини, а тому уточнені позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Так, згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи судом вбачається, що днем пред`явлення позову позивачем є 25 лютого 2020 року, що підтверджується відміткою на 1 примірнику позову.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає уточнений позов таким, що підлягає задоволенню оскільки позивачем належним чином представлені докази в обґрунтування своїх вимог.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача за позовом.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 166, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства”, Постановою Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року за № 3, суд, -

в и р і ш и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі по 2000 гривень щомісяця з індексацією відповідно до закону, починаючи 25 лютого 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки на подання заяви про апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Катеринівка, Лозівського району, Харківська область, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 20.04.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача – адвокат Литвинова Ганна Віталіївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1974 від 24.02.2016 року, місцезнаходження офісу: м. Лозова, Харківська область, вул. Свято-Миколаївська, 11, офіс 4.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, громадянин України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 06.04.2005 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Смірнова