Ухвала суду № 89477515, 27.05.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1157/20

провадження № 1-кп/610/200/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: - судді Тімонової В.М.,

за участі: секретаря Косолапової Ю.В.,

прокурора - Кривича І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220190000029, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2020, стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та додані до нього документи.

21.05.2020 ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області по зазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 27.05.2020.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню, вказуючи на те, що у кримінальному провадженні є всі матеріали, необхідні для його розгляду в судовому засіданні.

Крім того, просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що існують ризики переховування його від суду, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та незаконного впливу на свідків, зважаючи на тяжкість обвинувачення та особу обвинуваченого.

Обвинувачений не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступного.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 підсудне Балаклійському районному суду Харківської області.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення його прокурору відсутні.

Підстав для закриття провадження немає.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

Угод про визнання винуватості до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу до ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися інші ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 31 березня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 29 травня 2020 року.

Суд погоджується з клопотанням прокурора щодо продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий із випробуванням, на теперішній час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні злочину корисливого характеру.

Таким чином, наведені прокурором обставини підтверджують ризик спроб переховуватися обвинуваченого від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначений у клопотанні ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не доведено, про тиск зі сторони обвинуваченого до цього часу не повідомляли. У разі спроби впливу свідки не позбавлені права заявити про це до правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04від 20.08.2010року Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 176-183, 291, 314, 315, 331 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на 09 червня 2020 року на 13.00 годину у закритому судовому засіданні в приміщенні Балаклійського районного суду Харківської області за адресою: м. Балаклія Харківської області, вул. Соборна, 87.

Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься за участю прокурора та обвинуваченого.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 25.07.2020 року.

Визначити суму застави у розмірі 63 060 грн (шістдесят три тисячі шістдесят гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р НОМЕР_1 до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

АДРЕСА_2 ) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Виконання ухвали в частині продовження запобіжного заходу покласти на Балаклійський ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд протягом 7 днів з дня її винесення.

Головуючий В.М.Тімонова