Ухвала суду № 89476866, 27.05.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/763/20

Номер провадження 2/623/452/2020

У Х В А Л А

іменем України

27 травня 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі

головуючого судді - Одарюка М.П.,

за участю секретаря: Костенко В.В.

представника позивача: Мартопляса В.В.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про проведення судової будівельно – технічної експертизи,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі та разом з відзивом надав клопотання про призначення у справі судової будівельно – технічної експертизи, на вирішення якої постановити питання:

1.Чи є виявлена представниками АТ « Харківгаз» конструкція, зафіксована в Акті про порушення «391/17 від 14.08.2017 року» несанкціонованим газопроводом?

2. Чи відповідає внутрішня газова мережа за адресою: АДРЕСА_1 проекту на газифікацію? Та чи можливий відбір газу за таких умов в обхід лічильника?

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що призначення та проведення експертизи надасть можливість встановити наявність або відсутність виявленого на думку АТ «Харківгаз» несанкціонованого газопроводу, можливість або неможливість використання природного газу в обхід лічильника, оскільки нарахована представниками АТ «Харківгаз» вартість нібито за несанкціоноване споживання природного газу є досить значною, враховуючи відсутність вини відповідача.

Представник позивача надав суду заперечення на відзив позивача, в якому просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно – технічної експертизи, оскільки воно є нічим іншим як ускладненням розгляду справи по суті, навантажуючи чітко врегульовані та зазначені в Кодексі ГРМ обставини взаємовідносин між оператором ГРМ та споживачем і по суті несе за собою додатковий процесуальний тягар.

Суд, вивчивши заявлене відповідачем клопотання, дослідивши матеріали справи, вислухавши думки учасників справи, приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Однак, суд вважає що заявлене клопотання про призначення експертизи та поставлені відповідачем запитання не направлені на з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 76, 103, 260, 353 ЦПК України.

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк