Ухвала суду № 89476426, 27.05.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6746/19

2-о/215/21/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Махоні Н.Ю., розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

Зазначені матеріали надійшли до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 10.02.2019 відповідно до ухвали від 29 січня 2020 Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України після скасування ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, в якій просив встановити факт проживання однією сім`єю його та його батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 1999 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свою заяву мотивує тим, що його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, яких зазнав в результаті нещасного випадку на виробництві. З січня 1999 року по день смерті батька він фактично проживав з ним однією сім`єю у його будинку за адресою: АДРЕСА_1 , хоча був зареєстрований за іншою адресою. Підтвердження даного факту необхідно йому для використання можливості отримання одноразової допомоги сім`ї, що призначається у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

З метою встановлення підсудності справи цьому суду відповідно до ст. ст. 187, 316 ЦПК України, 25.02.2020 було зроблено запит до відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника. Відповідь надійшла до суду 12.03.2020.

Ухвалою від 16.03.2020 прийнято до розгляду і відкрито провадження у даній справі, визначено проводити її розгляд у порядку окремого провадження з повідомленням сторін, призначено проведення судового засідання на 14.04.2020.

Ухвалою від 14.04.2020 відкладено розгляд справи на 27 травня 2020 року за клопотанням заінтересованої особи вих.№20.7-03/2467 від 03.04.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженим карантином (вх.№6534 від 03.04.2020, вх.№7143 від 14.04.2020).

12.05.2020 до суду надійшов відзив заінтересованої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на заяву (вх.№8807 від 12.05.2020), в якому зокрема зазначено, що оскільки заявник встановлює факт сумісного проживання саме для отримання одноразової допомоги на сім`ю, тому вважає, що в даній справі є спір про право.

27.05.2020 сторони у судове засідання не з`явились.

Представник заявника адвокат Радченко О.М. подав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та підтримку заявлених вимог (вх.№9939 від 27.05.2020).

Заінтересована особа направила суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на запровадження карантину (вх.№9884 від 26.05.2020).

Розглядаючи клопотання заінтересованої особи про відкладення розгляду справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (з наступними змінами), відповідно до якої установлено з 12 березня до 22 червня 2020 року на усій території України карантин.

02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Відповідно до пункту 2 статті 12 цього Закону у цивільному процесуальному кодексі України статтю 212 після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.

Крім того, відповідно до пункту 3 статті 12 вищевказаного Закону у цивільному процесуальному кодексі України розділ XII «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, направляючи на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з запровадженням на території України карантинних заходів, заінтересованою особою не вказувалась причина, яка є підставою для відкладення судового засідання, окрім як ризик для життя і здоров`я учасників справи та працівників суду.

Суд зауважує, що заінтересованою особою не зазначено поважності причини відкладення судового розгляду та не зазначено, з яких саме підстав розгляд справи суд не може провести за відсутності її представника, враховуючи наданий відзив на заяву.

Крім того, заінтересована особа не була позбавлена права заявляти клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Таким чином, суд наголошує, що обізнаність заінтересованої особи про судовий розгляд і факт подання нею відзиву та двох заяв про відкладання вказує на наявність можливості письмово висловити свою позицію щодо предмету судового розгляду, використання якої є суб`єктивним правом.

Відповідно до пар.23 Рішення ЄСПЛ від 06.09.2007, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним.

Враховуючи рекомендації Ради Суддів України про запровадження особливого режиму роботи на період карантинних заходів, зокрема про можливість здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін по можливості (лист РСУ від 16.03. 2020 року № 9рс-186/20.), враховуючи обставини даної справи, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін.

Зважаючи на те, що розгляд справи відбувається за відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із частиною 1 статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку передбачений у ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утримання; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Згідно із статтею 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчому судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

При цьому, у пункті 1 цієї постанови зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення відповідного юридичного факту, як зазначає і сам заявник, необхідне йому для отримання одноразової допомоги сім`ї, що призначається у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Разом з тим, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (заінтересована особа) заперечує проти встановлення зазначеного юридичного факту з тих підстав, що має місце спір про право, оскільки заявник встановлює факт сумісного проживання саме для отримання одноразової допомоги на сім`ю.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю пов`язується з наступним вирішенням спору про право заявника на отримання одноразової допомоги сім`ї та вбачається спір про право між заявником та заінтересованою особою, тому даний спір підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За таких обставин, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю слід залишити без розгляду та роз`яснити заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 260, 293, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя