Ухвала суду № 89476197, 26.05.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2261/20

Провадження № 2/206/726/20

У Х В А Л А

26 травня 2020 року суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року позивач звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеної позовною заявою.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суддя проходить до висновку, що заявапідлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розміри ставок та порядок сплати судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт родинних відносин з померлою та визнати право власності на спадкове майно, тобто ставить дві вимоги, одна з яких немайнового, а інша майнового характеру.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнової характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнової характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні.

При цьому позивачем визначено ціну позову у розмірі 60052,00 гривень (1%=600,52), а тому розмір сплаченого судового збору за вимогу майнового характеру має складати 840,80 гривень, тобто не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому за вимогу немайнового характеру позивачем також повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 гривень.

Проте позивачем судовий збір сплачено у розмірі 1261,20 гривень, замість необхідних 1681,60 гривень (840,80+840,80).

Таким чином, позивачеві необхідно доплатити суму судового збору у розмірі 420,40 гривень (1681,60-1261,20) на наступні реквізити: отримувач: УК в Індустр.р.м.Дніпра/Сам.р/22030101, код отримувача: 37989295, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA448999980313161206000004010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно – залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити позивачу строк, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Попередити, що у випадку не усунення в зазначений строк позивачем недоліків заяви, вона буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.О.Кушнірчук