Ухвала суду № 89475444, 26.05.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6532/20

Провадження № 1-кс/344/2510/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Храбатин О.А., слідчого Вакалюк Н.Т., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Павлів В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020090010001126 від 24.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України –

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив новий умисний злочин проти власності при наступних обставинах.

Встановлено, що в період часу з 21 год 50 хв 23.04.2020 по 08 год 30 хв 24.04.2020, ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна, яке знаходилося у приміщення аптеки № НОМЕР_1 , в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_2 , що знаходиться по

АДРЕСА_1 ,вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 .

Перебуваючи на вказаному місці ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 , шляхом віджиму захисних ролетів та пошкодження метало пластикового вікна, незаконно проникли в його середину.

Після чого, ОСОБА_1 , спільно із ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному вище приміщенні, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2 , а саме:

- грошові кошти в сумі 1556 грн;

- монітор марки «LG» модель «19М38А-В», серійний номер 607NTJJ0T412, вартістю 833 грн;

- монітору марки «LG» модель «19М38А-В», вартістю 833 грн, що підтверджується висновком експерта № СЕ – 19/109/14/2-318ТВ/20 від 15.05.2020;

- механічний вимірювач артеріального тиску маркування «Microlifeз ВР AG 1-20»вартістю 406,54 грн;

- цифровий вимірювач артеріального тиску маркування «VEGA-VA-340», вартістю 500 грн;

- термометр маркування «Microlife МТ-1931», вартістю 143,92 грн;

- термометр маркування «МТ-418», вартістю 79,44 грн;

- медичний препарат маркування «Бетаргін», код НОМЕР_2 , вартістю 425,74 грн;

- медичний препарат маркування «Солпадеїн актив», код 3004400000, вартістю 81,01 грн;

- медичний препарат маркування «Нокспрей», код 3004900000, в кількості 4 шт, об`ємом 10 л, вартістю 45,93 кожен;

- медичний препарат маркування «Захист для рук», в кількості 2 шт, об`ємом 1 л, вартістю 216,66 кожен.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 , спільно із ОСОБА_3 , покинули місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 5475,69 гривень.

Окрім цього, 26.04.2020, близько 01 год, ОСОБА_1 проходив повз приміщення аптеки № 1, яке знаходиться по вул. АДРЕСА_1 В у м. АДРЕСА_1 , в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_2 . В цей момент у ОСОБА_1 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна із приміщення вказаної аптеки.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вікна приміщення аптеки та застосувавши фізичну силу,відважив ролет металопластикового вікна, через яке незаконно проник до зазначеного приміщення.

Перебуваючи у приміщенні аптеки, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та

суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення, підійшов до виставкового стелажу із медичними препаратами, з якого викрав дві скляні пляшки медичного препарату з маркуванням «Глоду настойка», об`ємом 100 мл, вартістю 6,87грн кожна та упаковку медичного препарату марки «Клайра», код 84347787, вартістю 249,16 грн, які поклав до кишені своєї куртки.

Однак, ОСОБА_1 не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки не вийшовши із приміщення аптеки та не маючи можливості розпорядитися викраденим майном, був затриманий працівниками охорони «Граніт», всередині приміщення аптеки.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 попереджено нанесення майнової шкоди у розмірі 262,9 грн.

27квітня 2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім цього, 25 травня 2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185,ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме даними, визнанням самим підозрюваним інкримінованих йому дій, які містяться у протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколах допиту свідків, протоколах пред`явлення особи для впізнання, протоколі пред`явлення речей для впізнання, а також протоколі огляду предметів, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 , висновках експертів за результатами проведення судової дактилоскопічної та судової трасологічної експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілого та свідків, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності, продовжувати вчиняти протиправні дії.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя такожє враховує і ту обставину, що підозрюваний раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності і станом на даний час є обвинуваченим у кримінальному провадженні, яке перебуває у провадженні суду.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_1 участь у кримінальному правопорушенні, неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 42 040 (сорок дві тисячі сорок), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави –в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 26 червня 2020 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками та потерпілим;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Храбатин О.А.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська