Рішення № 89474270, 13.05.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/1178/20

Провадження № 2/210/1163/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" травня 2020 р. Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про захист прав споживача природного газу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 25.02.2020 року до суду з вищезгаданим позовом. Позов обґрунтовано тим, що 14 січня 2020 року на об`єкті, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 представниками АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КРИВОРІЖГАЗ», було проведено планову перевірку та складено акт про порушення № 021 від «14» січня 2020 року, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: несанкціонований відбір природного газу споживачем, шляхом несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу прихованими заходами. В подальшому лічильник газу G4-№ НОМЕР_1 було направлено на повірку експертизу, про що складено протокол № 047 від «14» січня 2020 року, у докладному описі порушень якого вказано, що у лічильнику наявний сторонній предмет у середині лічильника.

15 січня 2020 року комісією з проведення експертиз ЗВТ та пломб АТ «КРИВОРІЖГАЗ» було проведено експертизу ЗВТ та пломб, в результаті чого складено акт № 017 експертизи ЗВТ та пломб від «15» січня 2020 року, згідно з висновками якого було встановлено порушення, а саме: навісні свинцеві пломби з тавром повірника за 2009 рік-одна з них є заводського виконання переобтиснена тавром повірника. Всередині лічильника на колекторі вимірювального механізму біля вхідного патрубка наявний непередбачений заводом отвір, у якому знаходиться сторонній предмет - частина медичного шприца. Через отвір природного газу при споживанні не обліковувався. Виявлено дві частини поршня з медичного шприца - частина конструкції довга з ребрами знаходилася у нижньому корпусі, а верхня частина поршня з магнітом - окремо на колекторі. На підставі виявлених порушень, Державним підприємством «Криворізький науково- виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації» було видано довідку про непридатність лічильника від «15» січня 2020 року. На підставі вищевказаного протоколу фахівцем Відповідача був здійснений розрахунок не облікованих об`ємів природного газу згідно якого було здійснено перерахунок та донараховано до сплати 94 358, 01 (дев`яносто чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривен 01 копійка. Позивач не погодившись із висновками відповідача просить суд визнати незаконними дії Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КРИВОРІЖГАЗ», щодо складення Акту про порушення № 021 від 14 січня 2020 року, складеним Акціонерним товариством «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КРИВОРІЖГАЗ», по відношенню споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; Визнати незаконним та скасувати Акт про порушення № 021 від 14 січня 2020 року, складений Акціонерним товариством «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КРИВОРІЖГАЗ», по відношенню споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; Визнати незаконними дії Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КРИВОРІЖГАЗ», щодо нарахування заборгованості у розмірі 94 358, 01 (дев`яносто чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривен 01 копійка, нарахованої на підставі Акту про порушення № 021 від 14 січня 2020 року, споживачу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; Скасувати заборгованість у розмірі 94 358, 01 (дев`яносто чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривен 01 копійка, нараховану Акціонерним товариством «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КРИВОРІЖГАЗ», на підставі Акту про порушення № 021 від 14 січня 2020 року, споживачу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; Зобов`язати Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "КРИВОРІЖГАЗ», (50051, м. Кривий Ріг, пр-т. Металургів, буд. 1, Код ЄДРПОУ: 03341397) провести перерахунок споживачу № 021 від 14 січня 2020 року, споживачу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 25.02.2020 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Відповідач, отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву про захист прав споживача, відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду за вх.. № 6879/20, 20.03.2020 р. тобто в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 25.02.2020 р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши, що представники газопостачальника діяли у відповідності до вимог Закону України «Про ринок природного газу», Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», не порушуючи права споживача.

При цьому, здійснюючи зняття лічильника та подальші дії із складання актів про порушення, працівники АТ «Криворіжгаз» виконували покладені на них обов`язки, визначені законодавством, які полягають у фіксації порушення та подальшого його оформлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав- це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст.15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Згідно з вимогами ч.1ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: - житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; - виконавець суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; - засіб обліку прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики; - комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; - норми споживання, кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; - споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з п.1 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Як зазначено у ч.1 ст.30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій.

При цьому, правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494, набрав чинності 27 листопада 2015 року, розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» .

Відповідно до ч.1ст.3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з положеннями ст.6 вказаного Закону та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абз.4 пп. «а» п.2 ч.1 ст.6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21.12.2017 «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», - тільки для приготування їжі - до 01.01.2021).

Як встановлено, Позивач є споживачем природного газу, а відповідач - Оператор газорозподільної системи, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.

В Кодексі газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року (далі - Кодекс), зазначено, що Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та, здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Таким чином, в розумінні п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем Відповідач є оператором ГРМ.

Відповідно до п.11 гл.5 розділу 11 Кодексу Оператору ГРМ має бути компенсована споживачем вартість необлікованого об`єму природного газу в повному обсязі за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу, яка розрахована відповідно до вимог цього розділу (11) у випадку, якщо необлікований (донарахований) об`єм природного газу припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто період належить до закритого балансового періоду, який не потребує коригування (включення до) закритих періодів.

Побутовий споживач - Фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.5 правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 та п.4 глави 1 Розділу 1 Кодексу газорозподільних систем).

14 січня 2020 року за адресою позивача представниками AT «Криворіжгаз» було складено акт про порушення № 021 відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу, а саме: «несанкціонований відбір природного газу споживачем шляхом несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу прихованими заходами, а саме зміна конструкції вимірювального механізму внаслідок чого облік газу здійснюється некоректно, порушення виявлено після демонтажу лічильника газопроводу за допомогою спецзасобу введеного у вхідний патрубок , виявлено сторонній предмет закріплений у колектор. Демонтаж лічильника ініційовано під час перевірки у зв`язку з відсутністю зміни показів при роботі». Акт про порушення підписано Відповідачем з зауваженнями.(а.с.14)

В п. 8 Акту про порушення відповідачу повідомлено, що комісія по розгляду акту про порушення буде проводити засідання 23.01.2020 року о 09-00 год. за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1 та зазначено контактний телефон. (а.с14-зворот).

Відповідно до п.1 р.2 гл. ХІ Кодексу ГРС, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать:

1) наявність несанкціонованого газопроводу;

2) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу);

4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;

5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);

6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

За змістом розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Відповідно до п. 5 глави 10 кодексу ГРМ, після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:

1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі;

2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі;

3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ;

4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ;

5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ;

6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ;

7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації;

8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ;

9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.

Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.

Згідно абзацу 3 п.3.2 розділу 3 «Умови передачі природного газу споживачу» Типового договору розподілу природного газу споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно пункту 1 глави 7 Розділу 6 Кодексу Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення розподілу природного газу, зокрема у випадках: (6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ (що згідно п.4 гл.1 розділу 1 Кодексу може бути здійснено шляхом під`єднання несанкціонованого газопроводу); (7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; в інших випадках, передбачених законодавством.

Споживач зобов`язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об`єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу, (п.2 гл.7 розділ 6 Кодексу).

Відповідно до п.6 гл.9 Розділу 10 Кодексу у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак, зокрема, наявність несанкціонованого газопроводу, представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення.

14 січня 2019 року за адресою Позивача представниками Відповідача була здійснена перевірка, за результатами якої складено акт про порушення №021, відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу п.7 гл.9 розділу 10, пп.3 п.1 гл.2 розділу 11 Кодексу, а саме несанкціонований відбір природного газу споживачем шляхом несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу прихованими заходами, шляхом зміни конструкції вимірювального механізму внаслідок чого облік газу здійснюється не коректно. Порушення виявлено після демонтажу лічильника з газопроводу за допомогою спецзасобу введеного у вхідний патрубок виявлено сторонній предмет закріплений у колекторі. Демонтаж лічильника ініційовано під час перевірки, у зв`язку з відсутністю зміни показів при роботі плити газової. Зовнішніх пошкоджень на лічильнику чи пломбах не виявлено. (а.с.14).

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Виявлене представниками АТ «Криворіжгаз» 14.01.2020р. порушення в домоволодінні позивача, передбачене Кодексом ГРС та кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу споживачем шляхом несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу прихованими заходами…( пп.1 п.1 гл.2 розд. XI Кодексу ГРС).

Несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Згідно п.9.1 розділу 9 Типового договору розподілу природного газу Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі визнання в установленому порядку аварійним стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно- відновлювальних робіт.

Згідно п.3 Акту № 021 від 14.01.2019 року покази лічильника (ЗВТ) на дату складання акту: 40969,20 м3. Відповідно до п.4 цього акту порушення було усунуте шляхом демонтажу лічильника на експертизу. Також було припинено розподіл природного газу шляхом перекриття та пломбування запірного пристрою на ввідному газопроводі (пломба С12524033). Акт про порушення був підписаний Позивачем із зауваженнями(а.с.14 – зворот).

Відповідно до п.5 Акту № 021 від 14.01.2019 року за виявленими порушеннями споживачу необхідно привести у відповідність вузол обліку газу та систему газопостачання в порядку та у строки, передбаченні чинним законодавством України, звернувшись до одного із центрів обслуговування клієнтів АТ «Криворіжгаз».

Відповідно до п.5 гл.5 розділу 11 Кодексу споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. Про здійснення фото- та відеофіксації зазначено у п.7 акту, фотокартки додані до відзиву.

В пункті 8 Акту про порушення Позивачу повідомлено, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього Акту буде проводити засідання 23.01.2019р. з 9.00 год до 10.30 год. за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1 та зазначено контактний телефон. Таким чином, Позивача було повідомлено щодо місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення та дату засідання.

Акт про порушення був складений в присутності споживачів за адресою домоволодіння та підписаний споживачами: Позивачем ОСОБА_2

14 січня 2019 року за адресою проживання Позивача представниками Відповідача складено Акт № б/н про демонтаж засобу вимірювальної техніки, результатом огляду засобу вимірювальної техніки зазначено: «Підробна пломба заводу-виробника. Вирізан біндекс праворуч. Лічильник працює з гальмуванням. Підозра щодо зміни конструкції лічильника.». Акт Позивачем підписаний без зауважень.

15 січня 2019 року представниками Відповідача складено Протокол №047 щодо направлення ЗВТ на експертизу G4 -№0102901, з показами 40969,20 м.куб, дата проведення повірки – 27.05.2014, відповідно до якого в графі «Наявність та цілісність пломб заводу - виробника лічильника або Держстандарту України» - наявна, цілі; в графі №3 «Перевірка роботи лічильника на мінімальній витраті» - не працює ; «Наявність/відсутність механічних пошкоджень лічильника» - відсутність; «Наявність/відсутність інших ознак впливу на ЗВТ / пломбу» - прочерк; « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначено: «Наявний сторонній предмет у ІНФОРМАЦІЯ_2 демонтажу ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідно до п.10 та п.11 Протоколу зазначено, що експертиза буде проводитися в АТ «Криворіжгаз» 15.012019р. на 8.40 год. Цей протокол був складений за адресою Позивача і підписаний ним без зауважень.

15 січня 2019 року проведено експертизу лічильника газу, а саме марки ВІЗАР G4 № НОМЕР_1 , з показами 40969,207 м3, за результатами якої складно акт №017 (копія додається), відповідно до якого зазначені виявлені порушення: «Цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ – наявні з тавром повірника; Наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ - наявні; Відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації – прочерк; Механічні пошкодження та інше - наявні. Експертизою виявлені наступні порушення: Наявні синцеві пломби з тавром повірника за 25009 рік – одна з них є заводського виконання переобтиснена тавром повірника. Всередині лічильника на колекторі вимірювального механізму біля вхідного патрубка наявний непередбачений заводом отвір, у якому знаходиться сторонній предмет – частина медичного шприца. Через отвір природний газ при споживанні не обліковувався. Виявлено дві частини поршня з медичного шприца – частина конструкції довга з ребрами знаходилася у нижньому корпусі, а верхня частина поршня з магнітом – окремо на колекторі. Висновок комісії: Дані порушення здійснені прихованими заходами, є наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник непридатний до подальшої експлуатації».(а.с.19).

Експертиза проведена в присутності Позивача ОСОБА_1 .

Крім цього, в акті експертизи зазначено цілісність пломби на упаковці (сейфпакету) № НОМЕР_2 , який був опломбований під час демонтажу і складання акту про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи №017 від 15.01.2019 року. Враховуючи, що лічильник газу шляхом пакування до сейф пакету був захищений від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи, то після відкриття упаковки 15.01.2019 року під час проведення експертизи його стан повністю відповідає тому, в якому стані цей лічильник був демонтований за місцем виявлення порушення, тобто за адресою домоволодіння Позивача.

Відповідно до пункту 10 глави 10 Розділу 10 Кодексу ГРМ після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів, затвердженого наказом Мінінстерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016р. №193 та зареєстрованого в Мінюсті України 24.02.2016р. за №278/28408.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"повірка засобів вимірювальної техніки здійснюється посадовими особами територіальних органів і метрологічних центрів - державними повірниками, атестованими у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ (центрального органу виконавчої влади у сфері метрології).

Згідно ч. 9 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" повірка та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.9

Згідно з Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" надано виключно компетенцію державним повірниками встановлювати факт втручання в роботу газового лічильника.

Виходячи з вищевикладеного, висновки щодо непридатності до експлуатації лічильника та наявності похибок при вимірюванні можуть бути надані лише державними повірниками у відповідній сфері.

Повірка була здійснена представником метрологічної служби – ДП «Кривбасстандартметрологія», за результатами повірки встановлено, що засіб ЗВТ лічильник марки ВІЗАР G4 №0102901, не відповідає вимогам згідно рекомендації Р 50-071-98 «Лічильники газу побутові» Методи та засоби повірки. Підстави для визначення ЗВТ непридатним: згідно п.6.9 Похибка вимірювань перевищує допустиму та становить при:

Qmax - ? вим= 49,70% ? доп= ± 3%

Qmax - ? вим= 100% ? доп= ± 3%

Qmax - ? вим= 100% ? доп= ± (-6?3)%

Отже факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника підтверджується також і довідкою ДП «Кривбасстандартметрологія» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №Т-ДН-9947/20 від 15.01.2019 року (а.с.20).

Враховуючи виявлене за адресою Позивача порушення, проведені експертне дослідження і повірку ЗВТ було встановлено, що неможливість подальшої експлуатації лічильника газу зумовлена наявністю всередині лічильника стороннього предмету, зміною конструкції самого лічильника, що є порушенням Кодексу ГРС - несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійсненого шляхом прихованих заходів.

Тому твердження Позивача щодо цілісності пломб, виявлення способу втручання, сторонніх осіб, за участі яких Відповідачами здійснене втручання без порушення цілісності пломб, є помилковим і не відповідають вимогам діючого законодавства України та свідчать про намагання уникнути відповідальності за виявлені порушення.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання неправомірним рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення Кодексу газорозподільних систем про проведення перерахунку з донарахуванням об`ємів природного газу та скасувати його, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Права та законні інтереси споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Таку ж позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06 2011 року), а також у справі N 6-26441св09, зокрема, в ухвалі від 23.02.2011 року зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Стаття 16 ЦК України визначає один із способів захисту - це визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а такий спосіб захисту як визнання неправомірним та скасування акту не передбачено ЦК України. Ст. 16 ЦК України визначає також ще один з способів захисту - це визнання правочину недійсним. Також, припускаючи, що в розумінні позивача визнання неправомірним та скасування акту є тотожним визнанню недійсним правочину, слід зазначити, що відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема: договори та інші правочини. Вказаний вище акт про порушення не містить істотних умов, в ньому не зафіксовано, які права і обов`язки виникають між сторонами. Даний акт засвідчує лише факт порушення вимог Кодексу ГРМ. З огляду на те, що дія зазначеного акту не спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише фіксує певний факт, тому, такий акт не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.

Оскарження рішення комісії АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КРИВОРІЖГАЗ», яким оформлено факт порушення, а саме втручання в роботу лічильника наявності пошкодження пломби та нараховано суму збитків 94358,01 грн. за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов`язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання умов Договору постачання газу. Оскаржений акт може бути використаний в якості доказу, у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 212 ЦК України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення суду повинно бути спрямоване на реальне настання правових наслідків захист чи відновлення порушеного чи оспорюваного права і законного інтересу, а також на вжиття передбачених ЦК заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Так, зокрема, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю ПАТ "Дніпропетровськгаз" та його посадові особи не належать до структурних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, а ні їх посадових осіб.

А тому, суд в принципі не може визнати такі дії неправомірними, так як такого способу захисту не передбачено чинним законодавством України.

Таку позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06.2011 року), а також у справі N 6-26441св09, зокрема в ухвалі від 23.02.2011 року зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 року у справі N 3/576н, слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання, складання актів, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про визнання неправомірним рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду акту про порушення Кодексу газорозподільчих систем (протоколу засідання комісії №0320121205/150 від 21.03.2018 року та скасування цього рішення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. Доводи позивача щодо незаконності рішення комісії з приводу розрахунку вартості необлікованого об`єму природного газу в розмірі 57 797,90 грн. можуть бути запереченням у разі пред`явлення до нього позову відповідачем про стягнення заборгованості.

Щодо неправомірності донарахувань не облікованих об`ємів природного газу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.1 глави 3 розділу 11 Кодексу у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи). Якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (п.12 гл.5 розділ 11 Кодексу).

Як встановлено з вищевикладеного, та підтверджується письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи, дії працівників АТ «Криворіжгаз», щодо складання акту про порушення №021 від 14.01.2019р. в повній мірі відповідають нормам чинного законодавства України. Крім того, листом від 29.01.2019 Вих. №501031-Сл-1339-0120 повідомлено позивача про нарахування необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості згідно акту про порушення №021 від 14.01.2019р. в сумі 94 358,01 грн. прийнято при повному дотриманні норм чинного законодавства України (а.с.21).

Щодо визнання незаконними дії Відповідача щодо нарахування заборгованості у сумі 94 358, 01 грн., які нараховані на підставі Акту про порушення №021 від 14.01.2019 року суд виходить з наступного.

У відповідності до абз.2 п.1 гл.3 розд. XI Кодексу ГРС якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Отже, відповідачем у зв`язку з встановленням факту порушення, яке зафіксовано актом №021 від 14.01.2019 року виконано розрахунок заборгованості згідно з положеннями абз. 2 п.1 гл.3 розд. XI Кодексу ГРС.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.01.2020 року, складений комісією АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на підставі акту про порушення від 14.01.2019 року, не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, є фіксацією дій працівників АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз».

Враховуючи вище викладене, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено вчинення з боку Відповідача незаконних дій.

Відповідно до ст. 526, п.4 ч.1 ст.611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.

Таким чином, судом не встановлено в діях відповідача ПАТ «Криворіжгаз» порушення вимог чинного законодавства, акт про порушення складений у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено незаконних дій з боку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до вимог ст.142 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені витрати пропорційно до задоволених вимог.

Позивача при звернення до суду звільнено від сплати судового збору , тому у зв`язку з відмовою у позові – судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підстав вищевикладеного, відповідно до Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494 , ст.ст.3,4, 5, 11-13, 76-77, 81,82,121, 141, 265, 354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про захист прав споживача природного газу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровському апеляційному суді через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст. 354-356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко