Рішення № 89472807, 27.05.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/391/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2020 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позов обґрунтував тим, що з 21.05.2007 року по 31.07.2019 року працював у філії «Веселинівський райавтодор» Дочірного підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посадах бригадира, майстра будівельних та монтажних робіт, дорожнім робітником, в.о. голови інженера, головним інженером.

З 18.04.2019 року філію «Веселинівський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» припинено (реорганізовано) шляхом приєднання її до філії «Вознесенський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

31.07.2019 року позивача звільнено з посади в зв`язку з припиненням філії, згідно ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

При звільненні позивача відповідач не провів з ним повний розрахунок, а саме: нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за квітень, травень, червень, липень 2019 року в загальному розмірі 36 639, 59 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 36 639, 59 грн.

Ухвалою від 30.04.2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не з`явились, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

В судове засідання представник відповідача ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача у межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Положеннями ч.1 ст.94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно положень ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За положеннями ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що з 21.05.2007 року по 31.07.2019 року позивач працював у філії «Веселинівський райавтодор» Дочірного підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посадах бригадира, майстра будівельних та монтажних робіт, дорожнім робітником, в.о. голови інженера, головним інженером, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 08.02.1989 /а.с. 7-9/.

Згідно наказу директора дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 18.04.2019 року № 27 філію «Веселинівський райавтодор» дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» припинено (реорганізовано) шляхом приєднання її до філії «Вознесенський райавтодор» дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» /а.с. 10/.

Відповідно до наказу № 29 від 31.07.2019 року позивач був звільнений із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України, а саме у зв`язку з припиненням (реорганізацією) філії «Веселинівський райавтодор» .

На момент звільнення з позивачем не було проведено повний розрахунок, що підтверджується довідкою, наданою ліквідаційною комісією філії «Веселинівський райавтодор» дочірного підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», з якої вбачається, що заборгованість перед позивачем станом на 07 серпня 2019 року становить 36639, 59 грн., з яких: за квітень 2019 року- 1282, 21 грн., за травень 2019 року- 14 416, 19 грн., червень 2019 року - 6766, 63 грн., за липень 2019 року - 14 174, 56 грн. /а.с.6/.

Відповідно до положень п.6 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли в даній справі між сторонами, суд вважає доведеним наявність перед позивачем заборгованості по заробітній платі, яка на момент розгляду справи складає 36 639, 59 грн., з яких: за квітень 2019 року- 1282, 21 грн., за травень 2019 року- 14 416, 19 грн., червень 2019 року - 6766, 63 грн., за липень 2019 року - 14 174, 56 грн.

За таких обставин для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 36 639, 59 грн.

Щодо розподілу судових витрат, то суд приходить на доступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за вимогу про стягнення невиплаченої заробітної плати, а тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 840, 80 грн.за відповідну позовну вимогу.

Відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, крім іншого, вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема, про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства ««Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31159920, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 36 639, 59 грн. (тридцять шість тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок).

Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(код ЄДРПОУ 31159920, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А) в дохід держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіА.О. Тустановський