Рішення № 89469716, 22.05.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2765/20

Провадження № 2/761/4080/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Бєляєвій О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу

позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ: 35429675, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, адреса для листування: 03194, Київ-194, а/с 31),

відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: відшкодування шкоди,

встановив:

На розгляд Шевченківського районного суду м. Києва подано позов Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (надалі - позивач) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), про відшкодування шкоди.

Предметом позову є стягнення 46 809,99 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Підставою позову є завдання відповідачем шкоди застрахованому у позивача автомобілю та виплата позивачем страхового відшкодування у зв`язку із завданням шкоди застрахованому автомобілю.

Правова позиція позивача обґрунтована тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) застрахований у позивача автомобіль «Nissan Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований транспортний засіб) отримав механічні пошкодження.

Позивач відшкодував власнику застрахованого транспортного засобу завдану майнову шкоду в розмірі 46809,99 грн. та набув право зворотної вимоги до особи, винної у завданні шкоди в межах фактично сплачених грошових коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Сторонам надано всі можливості для реалізації їхніх процесуальних прав, чим вони, однак, не повною мірою скористалися. Зокрема, відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву та не брав участі в судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Крім того, у вказаній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем проживання, встановленим відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2019 р. у справі №761/23498/19, та шляхом оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

20 жовтня 2018 року між ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU №12734 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом (а.с. 6 - 17).

31 травня 2019 року на вул. Володимирській, 15 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

По факту дорожньо-транспортної пригоди відносно відповідача, за невиконання вимог Правил дорожнього руху України, було складено адміністративний матеріал, який направлений до Шевченківського районного суду м. Києва для подальшого прийняття рішення.

24 червня 2019 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 29 - 30).

06 червня 2019 року до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернувся ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування (надалі - заява) у зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування (а.с. 24).

13-14 червня 2019 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором страхування, на підставі заяви і страхового акта № 3705 від 11.06.19 p., виходячи з рахунку № ІСзС-0010547 від 06.06.19 р., акта виконаних робіт № ВДиСА-015418 від 05.06.19 р., здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 46809,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2583 від 13.06.19 р. та звітом AT «Ощадбанк» про виплати коштів за реєстром суб`єкта господарювання ТДВ «СК «ВІДІ- СТРАХУВАННЯ» № 8981384 станом на 21.06.2019 р. (а.с. 27 - 28).

Згідно матеріалів ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, що вбачається із довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3019155510468604 (а.с. 19, ). Вказана обставина також підтверджується відомостями з Центральної бази даних МТСБУ, станом на 31 травня 2019 року (а.с. 52).

Оцінка суду.

Між сторонами у справі, у зв`язку із завданням шкоди (збитків), виникли цивільні права та обов`язки в силу статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення:

- протиправна поведінка особи;

- настання шкоди;

- причинний зв`язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди;

- вина завдавача шкоди.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2019 р. у справі №761/23498/19 встановлено, що ОСОБА_1 31.05.2019 року о 01 годині 40 хвилин, керуючи транспортним засобом марки «Кіа», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , по вулиці Володимирській 15 в місті Києві, не дотримався безпечної дистанції та безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «Nissan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п.12.1, 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 29).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок такої протиправної поведінки ОСОБА_1 було завдано шкоду володільцю автомобіля. Отже, встановленими є такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, настання шкоди та причинний зв`язок.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже законом встановлено презумцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2019 р. у справі №761/23498/19, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.

Отже суд встановив підстави для деліктної відповідальності відповідача за завдання шкоди володільцю застрахованого транспортного засобу.

Страхові правовідносини.

З метою захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), функціонує інститут страхування. Так, положення ст. 4 Закону України «Про страхування» встановлюють, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Виходячи зі змісту договору страхування, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , такий є добровільним договорам страхування, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 3 абзацу 1 статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Судом встановлено, що позивач як страховик у відносинах майнового страхування виконав своє грошове зобов`язання за договором та законодавством, виплативши страхувальнику ( ОСОБА_2 ) 46809,99 грн. страхового відшкодування.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже у деліктному зобов`язанні відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 46809,99 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до платіжного доручення №40 від 09.01.2020 р., позивачем за подання позову сплачено 2102,00 грн. судового збору (а.с. 5).

Позовні вимоги задоволені повністю, а тому судовий збір потрібно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.20, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.11, 979, 993, 1166 ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ: 35429675, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, адреса для листування: 03194, Київ-194, а/с 31) 46809 (сорок шість тисяч вісімсот дев`ять) гривень 99 копійок завданої шкоди та 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок витрат на оплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: