Рішення № 89467977, 25.05.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/962/20

пр.№ 2/464/701/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання – Кравс С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

встановив:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 21.06.2013 у розмірі 11 755 грн. 86 коп. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 21.06.2013 відповідач отримала кредит у розмірі 3 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, порушила зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що станом на 31.12.2019 становить 11 755 грн. 86 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позовної заяви представником ОСОБА_2 подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечила, позов підтримала в повному обсязі та просила такий задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2013 між позивачем та відповідачем шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту.

Так, у анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погодилася з тим, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що остання ознайомилася та погодилася з такими умовами та тарифами банку.

До кредитного договору позивач надав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджений наказом від 06.03.2010 №СП-2010-256.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються АТ КБ «Приватбанк», відтак такі повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, укладеним 21.06.2013, заборгованість станом на 31.12.2019 становить 11 755,86 грн., з яких: 3 290 грн. – заборгованість за кредитом, 6 829,87 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом, 0,00 грн. – заборгованість за комісією, 600 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 535,99 грн. – штраф (процентна складова).

Так, при розгляді вказаної справи суд застосовує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №342/180/17.

Зокрема, у такому судовому рішенні зазначено, що без наданих АТ КБ «Приватбанк» підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових Умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Як видно зі змісту підписаної відповідачем анкети-заяви, у такій відсутні будь-які умови договору щодо встановлення відповідальності у вигляді сплати процентів за користування кредитом та неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, позивач, обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, пені і штрафів за несвоєчасне повернення кредиту, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21.06.2013, посилався на Умови та правила надання банківських послуг, затверджені наказом №СП-2010-256 від 06.03.2020, та Тарифи Банку, викладені, як зазначено в позовній заяві, на сайті банку: www.privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Тарифи розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 21.06.2013, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме ці умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитом та неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, а відтак відсутній обов`язок відповідача щодо їх сплати.

Оскільки судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, витяги з яких додані до позовної заяви, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови та Тарифи мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та брав на себе зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитним коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а відтак суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 6 829,87 грн. – заборгованості за процентами за користування кредитом, 600 грн. – пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 535,99 грн. – штраф (процентна складова).

При цьому, зважаючи на те, що відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилялася від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором від 21.06.2013 у розмірі 3 290 грн., що є заборгованістю за кредитом.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 588,14 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 207, 526, 549, 610-611, 626, 628, 633-634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та статтями 12, 81, 89, 142, 247, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження – м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором від 21.06.2013 в розмірі 3 290 (три тисячі двісті дев`яносто) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 588 (п`ятсот вісімдесят вісім) гривень 14 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Головуючий Дулебко Н.І.