Вирок № 89467649, 27.05.2020, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/800/19

Справа № 329/800/19

Провадження №1-кп/329/16/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Ломейка В.В.

при секретарі Богдан І.І.

за участю: прокурора Головкіна В.А.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої, адвоката Усенка Ю.Д.

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019080360000100 від 03 липня 2019 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, українки, громадянки України, маючої середню спеціальну освіту, незаміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2019, близько 00.00 год., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийшла до кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по вул. Рєпіна смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, де вживала алкогольні напої та танцювала на танцювальному майданчику. В цей же час у приміщенні зазначеного закладу перебувала ОСОБА_1 .

22.06.2019, близько 00.10 год., остання побачила, як ОСОБА_2 перебуваючи на танцювальному майданчику, свариться з її сином ОСОБА_3 , який знаходився поруч, та хватає його за одяг. Після цього, ОСОБА_1 , підійшла до ОСОБА_2 та зробила їй зауваження, з приводу чого, між ними виникла сварка, під час якої, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_1 та маючи злочинний намір на спричинення останній тілесних ушкоджень, нанесла один удар своєю лобною частиною голови в обличчя ОСОБА_1 в область носу.

Згідно висновку експерта № 64 від 03.09.2019р., виявлені у ОСОБА_1 , 1982 року народження, рана та синці на обличчі, перелом кісток носу, струс головного мозку про який йдеться у медичній документації, утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженої травмуючою поверхнею, які діяли в ділянку обличчя. Розташування та характер тілесних ушкоджень не суперечать обставинам на які посилається потерпіла та вказано в ухвалі суду.

Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995 року», виявлені у ОСОБА_1 рана на переніссі, перелом кісток носу, синці на нижніх віках, головного мозку – як пошкодження, що викликали розлад здоров`я понад 6 діб – мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткотривалим розладом здоров`я.

Давнина утворення тілесних ушкоджень не суперечать часу на який посилається потерпіла та зазначено в ухвалі суду.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У пред`явленому обвинуваченні, ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила що дійсно 22.06.2019р. близько 00:00 годин разом зі своїм братом та його другом приїхали відпочивати до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в смт. Чернігівка. Випила пляшку «Шейк» та пішла танцювати на танцювальний майданчик. Там стояли неповнолітні хлопці, яких вона попросила відійти, бо буде танцювати на шесті. Одного з хлопців зачепила каблуком. Після чого до неї підійшла ОСОБА_1 та зробила зауваження і між ними виникла сварка, під час якої обвинувачена нанесла один удар своєю лобною частиною голови в обличчя ОСОБА_1 . Після чого обвинувачену забрав брат, а де ділася ОСОБА_1 їй невідомо.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`яснення ППВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.12 КК України вчинений злочин ОСОБА_2 є злочином невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 згідно зі ст. 67 КК України – вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наявності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, враховуючи особу обвинувачену, що вона позитивно характеризується по місцю свого мешкання (а.с. 66), на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра КУ «Чернігівська ЦРЛ» Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області не перебуває (а.с. 64), має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.67-68), а тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу.

Потерпілою до початку судового розгляду, у порядку визначеному ст. 128 КПК України подано до суду цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 22 064,03 грн., а всього на суму 47 064,03 грн. (а.с. 26-43). Матеріальна шкода, на її думку, виходить із вартості витрачених коштів на лікування та винаймання таксі, а моральна – із фізичних та моральних страждань, які вона перенесла та продовжує переносити в результаті отриманих тілесних ушкоджень.

Представник потерпілої, адвокат Усенко Ю.Д. в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди просив зменшити до 20 000,00грн., а моральну шкоду просив залишити у розмірі 25 000,00 грн.

ОСОБА_2 позов визнала частково, а саме в частині відшкодування майнової шкоди у сумі 20 000,00 грн., моральну шкоду не визнала.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілою цивільний позов, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтями 1166 та 1167 ЦК України передбачені загальні підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди, де головною умовою її відшкодування є доведення вини особи, яка цю шкоду завдала.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я ( п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Судом встановлено, що в результаті злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткотривалого погіршення здоров`я, у зв`язку з чим потерпіла ОСОБА_1 понесла витрати на лікування (згідно долучених до позовної заяви товарних чеків та квитанцій).

Оскільки обвинувачена позов в частині відшкодування майнової шкоди у розмірі 20 000,00 грн. визнала, то в цій частині позов потерпілої підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо відшкодування потерпілій моральної шкоди, то суд вважає, що неправомірними діями обвинуваченої цивільному позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях, які вона перенесла та продовжує переносити в результаті отриманих тілесних ушкоджень. Однак розмір відшкодування моральної шкоди, який просить стягнути потерпіла з обвинуваченої ОСОБА_2 у розмірі 25 000,00 грн. не є співрозмірним з понесеними стражданнями, а тому враховуючи вимоги розумності і справедливості підлягає частковому задоволенню у сумі 10 000,00 грн.

Таким чином позов потерпілої підлягає частковому задоволенню, а саме: 20 000,00 грн. майнової шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди, а всього на загальну суму 30 000,00 грн.

Інші процесуальні витрати по вказаному кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 368, 371,373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. на користь держави (р/р UA968999980313000106000008316, отримувач коштів УК у Черніг.р-ні/Черніг.р-н/, код отримувача (ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання судовим рішенням законної сили – не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., а всього: 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області.

Суддя В.В. Ломейко