Ухвала суду № 89467368, 27.05.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1404/20

Провадження № 2-о/317/33/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Нікітін В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (зацікавлена особа: Запорізький приміський відділ обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області) про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 (зацікавлена особа: Запорізький приміський відділ обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Суддя вважає за необхідне відмовити у відкриті провадження у справі з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. До суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Хоча зазначений перелік справ, не є вичерпним, проте із змісту зазначених вище норм вбачається, що суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника правові наслідки.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Тобто, не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо: 1) трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, на рахування надбавок та інших пільг); 2) причин та ступеня втрати працездатності; 3) групи інвалідності та часу її настання; 4) проходження дійсної військової служби; 5) участі у бойових діях, перебування на фронті, у партизанських загонах; 6) одержання поранення, контузії в боях при захисті України, СРСР чи при виконанні інших обов`язків військової служби; 7) визнання ветераном чи інвалідом Великої Вітчизняної війни; 8) віку фізичної особи; 9) закінчення учбового закладу й одержання відповідної освіти; 10) усиновлення після смерті усиновленого чи усиновителя, якщо за життя після 1926 р. воно не було належним чином оформлене; 11) належності до певної національності; 12) належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану; 13) тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах; 14) одержання урядових нагород; 15) розкуркулювання та адміністративного виселення громадян; 16) про встановлення належності до ветеранів та інвалідів війни; 17) про встановлення факту винесення вироку або постановлення рішення суду щодо відповідної особи; 18) набуття громадянства України громадянином іншої держави.

Вищевикладене закріплено в Аналізі судової практики Верховного Суду України №8(144) від 2012 року.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій управління пенсійного фонду, його посадових осіб щодо не призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, з урахуванням недотримання останнім визначеної законом процедури встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства та віднесення вирішення таких питань до компетенції спеціально створеної пенсійним фондом комісії.

Враховуючи діючий порядок, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частини другої статті 124 Конституції України ОСОБА_1 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст. 259, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заяви ОСОБА_1 (зацікавлена особа: Запорізький приміський відділ обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судові рішення оскаржуються до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Нікітін