Постанова № 89467347, 27.05.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

27.05.2020

Єдиний унікальний номер № 331/992/20 Провадження № 3/331/467/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення-

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 085860 від 01 березня 2020 року, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01 березня 2020 року, о 00 годині 13 хвилин, рухаючись навпроти будинку № 11 по вулиці Троїцька у місті Запоріжжя, керував автомобілем «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак: НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Зі згоди водія у встановленому законодавством порядку, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 998. Транспортний засіб передано тверезому водію ОСОБА_2 .

Для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, які були призначені: 26.03.2020 року, 03.04.2020 року, 13.05.2020 року, 27.05.2020 року – ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання судових повісток. Таким чином, ОСОБА_1 , повторно в судове засідання не з`явився.

Крім того, відомості про час та місце розгляду справи розміщені на офіційному сайті Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконує своїх процесуальних обов`язків своєчасно з`являтися до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, з урахуванням положень ст. 1, ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, - сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення в статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

19.05.2020 року, електронною поштою до суду надійшло заперечення від ОСОБА_1 (не підписане ЄЦП), в якому ОСОБА_1 , звертаючись до суду, просить:

1) викликати свідків;

2) відкласти розгляд справи;

3) повідомити ОСОБА_1 письмово і заздалегідь про дату та час розгляду наступного засідання;

4) закрити справу відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній. зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обгрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245. ст. 280. ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заперечення ОСОБА_1 , переглянувши відеозапис з місця події, суддя дійшла наступного висновку.

Статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з місця події, суддя встановила, що винуватість ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, на підставі наступного у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, у рішенні по справі «Коробов проти України», на підставі наступного.

Протокол в даному випадку складений з підстав керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 085860 від 01 березня 2020 року, даними довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, якою підтверджується відсутність повторного вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого за результатом проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 виявлено 0,71 %, роздруківкою результату огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», ALCOTEST 6820 Тест № 998. Результат: 0,71 %, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.03.2020 року, які підтвердили факт проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», відеозаписом подій від 01.03.2020 року (DSJX300055_АР0055), які узгоджуються із обставинами вказаними в протоколі та долучені до матеріалів справи.

Щодо заперечення ОСОБА_1 : до суду телефонограмами були викликані свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. № 26, а.с. № 27 відповідно). Свідок ОСОБА_3 телефоном повідомив, що він не може бути присутнім при розгляді справи, оскільки знаходиться з дружиною у пологовому будинку. Свідок ОСОБА_4 з`явився до суду та надав додаткові письмові пояснення, зазначивши при цьому, що він дійсно був свідком, що 01 березня 2020 року, близько о 01 годині 20 хвилин, працівниками поліції водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився та пройшов тестування.

Щодо заяви ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, - суддя ставиться критично, оскільки статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, а вищевказана заява розцінюється як намагання затягування строків розгляду справи.

Щодо заяви ОСОБА_1 про повідомлення його письмово про вжитих по даній заяві заходах, - Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає такого обов`язку суду.

Щодо заяви ОСОБА_1 про повідомлення його письмово і заздалегідь про дату та час наступного засідання по справі, - ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання судових повісток. Окрім того, 21 травня 2020 року, в приміщенні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, присутньому ОСОБА_1 було повідомлено, що наступною датою розгляду справи є: 27 травня 2020 року, о 08 годині 40 хвилин.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, у судді не виникає сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні «О`Галлоган та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них. тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до положень статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, - йому необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 8, 23, 27, 40-1, 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постановою Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»

суддя -

постановив:

Визнати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300

Рахунок: UA708999980313000149000008001;

ЄДРПОУ: 37941997;

Банк: Казначейство України (ЕАП);

МФО: 899998.

У разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строк, на підставі ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надіслати постанову про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень, 40 (сорок) копійок:

Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106,

Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому частиною 5 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: Є.В. Стратій