Рішення № 89466208, 27.05.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3947/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 127982,16 грн за кредитним договором б/н від 13.06.2010, з яких 772,34 грн – заборгованість за кредитом; 127209,82 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом за період 13.09.2010 по 29.04.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 13.06.2010 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1400,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідачка зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 31.05.2019 має заборгованість – 144157,34 грн, яка складається з такого:

- 772,34 грн - заборгованість за кредитом;

- 137347,55 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 6037,45 грн – заборгованість за пенею та комісією.

Діючим законодавством не передбачено обов`язку кредитора вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. Кредитор на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, а тому АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість у розмірі 127982,16 грн, яка складається з такого:

- 772,34 грн - заборгованість за кредитом;

- 127209,82 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 13.09.2010 по 29.04.2019.

На теперішній час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідачка, від імені та в інтересах якої діє адвокат Ружицький В. В., надала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» визнала частково. Визнала обставини отримання кредиту у розмірі 772,34 грн під 30% річних, без сплати будь яких комісій, штрафних санкцій та інших платежів. Вважає, що банк законно вимагає сплатити тіло кредиту 772,34 грн та відсотки за останні три роки до дати звернення до суду. В іншій частині заявлених позовних вимог – позов не визнала, посилаючися на пропуск позивачем строків позовної давності.

Позивач відповідь на відзив не подав.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2020 року скасовано заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 233/3947/19 від 04 вересня 2019 року в цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, сторонам встановлені строк на подання заяв по суті (а.с.130).

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 13 вересня 2010 року ОСОБА_2 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та виявила бажання про оформлення на своє ім`я банківської картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій зазначила свої персональні дані. У заяві погоджено базова процента ставка 2,5 процентів на місяць з розрахунку 360 днів на рік, а також порядок погашення заборгованості: щомісячно платежами у розмірі 7% від заборгованості (а.с.7-8).

Зазначене свідчить про обізнаність відповідачки з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом процентів.

05 червня 2013 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 , та після реєстрації шлюбу зміна прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 червня 2013 року (а.с.75).

Згідно із кредитним договором б/н від 13.09.2010 відповідачка отримала картки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 зі строком дії перевипущенної картки до останнього дня 03.2016 року (а.с.117).

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконала.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за Договором б/н від 13.09.2010 (а.с.5-7) вбачається, що станом на 31.05.2019 заборгованість за кредитом складає 772,34 грн, заборгованість за процентами за період з 13.09.2010 по 29.04.2019 складає 127209,82 грн, що в сумі дорівнює 127982,16 грн.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку, а також враховуючи ту обставину, що відповідачкою не оспорюється заборгованість за тілом кредиту, суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 772,34 грн.

Отже, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредитом у розмірі 772,34 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки на користь позивача процентів за користування кредитним коштами у розмірі 127209,82 грн за період з 13.09.2010 по 29.04.2019, суд прийшов до таких висновків.

Згідно із умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, кредит надавався відповідачці з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до довідки позивача, відповідачка отримала картки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 зі строком дії перевипущенної картки до останнього дня 03.2016 року, тобто до 31.03.2016 (а.с.117).

Нарахування процентів після закінчення строк дії кредитного договору суд вважає неправомірним, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така позиція відповідає висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року в цивільній справі №444/9519/12, який згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має враховуватися судами.

Отже, у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 01 квітня 2016 року по 29 квітня 2019 року слід відмовити у зв`язку з безпідставністю заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами за користуванням кредитом за період з 13.09.2010 по 31.03.2016, суд прийшов до таких висновків.

Так, згідно із розрахунком заборгованості (а.с.5-6) заборгованість за процентами за користування кредитними коштами за період з 13.09.2010 по 31.03.2016 становить 6721, 72 грн.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом установлено, що строк дії укладеного між сторонами договору закінчився 31.03.2016. Згідно із розрахунком заборгованості, після 31.03.2016 року будь-яких платежів за договором відповідачка не здійснювала. Позивач із вимогами про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 13.09.2010 по 31.03.2016 звернувся до суду 14.06.2019 (а.с.105). Про збільшення строку позовної давності сторони письмово не домовлялися, отже, слід застосовувати встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідна заява про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення процентів за користування кредитним коштами зроблена відповідачкою у відзиві на позовну заяву. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в цій частині.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 13.09.2010 по 31.03.2016 необхідно відмовити у зв`язку із пропуском позивачем строків позовної давності.

За таких обставин, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.09.2010 у загальному розмірі 772,34 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених вимог (позов задоволено на 0,60 %) присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 11,53 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13 вересня 2010 року у розмірі 772 (сімсот сімдесят дві) грн 34 коп.

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 13.09.2010 по 29.04.2019 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЕДРПОУ 14360570 на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 11 (одинадцять) грн 53 коп.

Повний текст рішення складено 27 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: О. В.Каліуш