Рішення № 89465427, 20.05.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/6395/19

Номер провадження 2/237/460/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.05.20 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі Махно Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно Акту, –

ВСТАНОВИВ:

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулось до Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно Акту.

Позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ОСОБА_1 виникли цивільні правовідносини з приводу постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 02 листопада 2018 року представниками електропостачальника за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та Актом зафіксовано наступне порушення: самовільне підключення до електромережі, змонтована скрита розетка. Виявити представники при проведенні контрольного огляду не мали можливості. Електроенергія споживається, лічильником не враховується. На підставі Акту про порушення Правил №218533 від 02.11.2018 року відповідачу було нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 48878,75 гривень. Заборгованість за спожиту електричну енергію, яка є неврахованою приладом обліку не сплачено.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Станом на 20 травня 2020 року відзив на позов від відповідача до Мар`їнського районного суду Донецької області суду не надійшов, про відкриття та розгляд справи був належним чином повідомлений, заперечень на позов не подав.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

З договору № 0504019 від 03 жовтня 2013 року вбачається, що ПАТ «Донецькобленерго» взяло на себе зобов`язання надійно постачати ОСОБА_1 (споживачу) електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 3,5 кВт електроустановок споживача, а споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.

Як вбачається з акту про порушення (ПКЕЕН) № 218533 від 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 порушив Правила користування електричною енергією для населення, що знаходить своє вираження в самостійному підключенні електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника: змонтована розетка з прихованою електропроводкою. При включенні навантаження в дану розетку (обігрівач, праска, телевізор тощо) диск електролічильника не обертається. При відключенні запобіжників (автоматичних вимикачів) напруга в розетці наявна.

Зазначений акт про порушення (ПКЕЕН) № 218533 від 02 листопада 2018 року був розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН побутових користувачів, що підтверджується відповідним протоколом від 23 листопада 2018 року, в ході засідання комісії прийшла до висновку про відповідність складеного акту вимогам п. 53 ПКЕЕН, а розрахунок суми недоотриманої електричної енергії проведений у відповідності до вимог ПКЕЕН.

Відповідно до розрахунку збитків за актом «Акт про порушення ПКЕЕН» № 218533 від 02 листопада 2018 року сума збитків за порушення пп. 6 п. 3.1 становить 48875,75 гривень.

Пунктом 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 16.12.15 № 3 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання» роз`яснено, що у вирішенні спорів про стягнення вартості електричної енергії, спожитої внаслідок самовільного підключення до об`єктів електроенергетики, та визначенні особи, яка є споживачем та належним відповідачем у спорі, судам слід виходити з приписів положень 319, 322 ЦК України та враховувати, що відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).

Частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку є правопорушеннями на ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 7.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Згідно п. 3.1.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією дана методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією для населення, та в разі виявлення такого порушення Правил користування електричною енергією для населення як, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж)з порушенням схеми обліку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається представник позивача, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, враховуючи, що відповідач не спростував жодними належними і допустимими доказами зазначені представником позивача обставини та добровільно не відшкодував вартість не облікованої електроенергії, суд вважає позовну заяву АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 1762,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, пунктом 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно Акту – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку у сумі 48878,75 гривень на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на р/р № НОМЕР_2 у ПАТ «ПУМБ» у м. Київ, МФО 334851, ЕДРПОУ 00131268.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на р/р № НОМЕР_2 у ПАТ «ПУМБ» у м. Київ, МФО 334851, ЕДРПОУ 00131268 судові витрати зі сплати судового збору розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Я.Ю. Кучко