Рішення № 89465121, 22.05.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1030/20

Справа №226/1030/20

Провадження № 2-а/226/9/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря судового засідання Альберті О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області; інспектора сектору реагування патрульної поліції Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Рябовола Сергія Валентиновича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад вимог позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в обґрунтування якого зазначив, що 03.04.2020 року на підставі постанови відповідача БАА № 547386 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 425,00 гривень. З постанови вбачається, що позивач, керуючи автомобілем не ввімкнув ближнє світло фар за межами міста, що мав зробити з 1 жовтня по 01 травня, чим порушив п. 9.8 ПДР України. Оскільки він керував автомобілем з увімкненим ближнім світом фар, вважає, що постанова прийнята безпідставно, тому що не містить жодного доказу його провини (немає відомостей про фіксування подій на нагрудну камеру поліцейського або інший прилад відео фіксації). Крім того, позивач заявляв клопотання про ознайомлення його з матеріалами справи, про залучення у справу представника, оскільки він не володіє знаннями в галузі права, але його клопотання відповідачем залишені без уваги. Його не було ознайомлено з його правами. Відтак, постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому просив скасувати її.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Сторони та їх представники до судового засідання не з`явились про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

На підставі ухвали судді від 21.04.2020 року позовна заява залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, які були усунуті 12.05.2020 року.

12.05.2020 року ухвалою судді відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, розгляд справи по суті призначено на 13.00 год. 22.05.2020 року, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

03.04.2020 року о 17.35 год. поліцейським СРПП № 3 Мирноградського відділення поліції капралом поліції Рябоволом Сергієм Валентиновичем було прийнято постанову БАА № 547386 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 425,00 гривень.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 , 03.04.2020 року о 17.30 грн., по вул.Ушакова, біля буд. № 18 в м.Мирнограді Донецької області керував транспортним засобом ІЖ 21251 д/н НОМЕР_1 , не увімкнувши ближнє світло фар за межами міста у період з 01 жовтня по 01 травня, чим порушив п.9.8 ПДР України (а.с. 26).

V. Оцінка суду.

Згідно із частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі -ПДР).

Відповідно до пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно із п. 1.5 Правил від 10.10.2001 року №1306 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2 – 4 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі – Інструкція №1395), визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п. 1 р. І Інструкції №1395).

Згідно з пунктом 4 р. І Інструкції №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 1212, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 1241, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 1321, частинами шостою і одинадцятою статті 1331, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 та 2 р. III Інструкції №1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 1212, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 1241, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 1321, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та розгляду справ про адміністративне правопорушення з прийняттям відповідної постанови.

Таким чином, дії інспектора патрульної поліції щодо виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі такого виявлення передбачені КУпАП, Законом України «Про національну поліцію», Інструкцією №1395, що має наслідком прийняття відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо надання оцінки суті постанови в контексті підтвердження або спростування вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Так, пунктом 9.8 ПДР встановлено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

ОСОБА_1 закидається вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом поза населеним пунктом у період з 1 жовтня по 1 травня без ввімкненого ближнього світла фар, що є порушенням п. 9.8 ПДР України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, не спростовані доводи позивача, який наполягає, що рухався з ввімкненим ближнім світлом фар.

Згідно з п. 7 оскаржуваної постанови, вона серед додатків містить відео моменту правопорушення, але до судового засідання відео на підтвердження даного факту не надано.

За загальними правилами адміністративного судочинства сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. В той самий час в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена та існує презумпція вини такого суб`єкта. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Відтак, враховуючи повну відсутність будь-яких доказів на підтвердження винуватості позивача, суд дійшов висновку про відповідну відсутність підстав для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

Суд наголошує, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів Національної поліції, які зобов`язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова – скасуванню внаслідок її протиправності.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За змістом п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог статті 9 КАС України з метою повного захисту законних прав позивача наявна необхідність захистити порушене право ОСОБА_1 шляхом закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 77, 242-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 : ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції Донецької області (85323, Донецька область м.Мирноград, вул.Центральна, 73, код ЄДРПОУ 40109058), інспектора сектору реагування патрульної поліції Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції Донецької області Рябовола Сергія Валентиновича (85323, Донецька область м.Мирноград, вул.Центральна, 73) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову БАА № 547386 від 03.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 425,00 гривень – визнати протиправною і скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, з урахуванням п.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України.

Повне судове рішення складено 27.05.2020 року.

Суддя: І.В. Петунін