Ухвала суду № 89464539, 27.05.2020, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/527/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2020 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.160, ст. 161 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 213 КУпАП, органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, відповідно до статті 222 цього Кодексу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 цього ж Кодексу.

Частиною другою статті 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

При цьому, приписами частини 1 статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно з положеннями статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

На виконання вказаних вимог, позивач в якості відповідача вказує Управління патрульної поліції в Рівненській області.

Згідно п.7 ч.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З наведеної вище норми слідує, що суб`єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи.

Таким чином, відомості про відповідача підлягають уточненню.

Водночас, за змістом ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу, як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Одночасно, позивач, зазначаючи відповідачем Управління патрульної поліції в Рівненській області, а не відповідний орган Департаменту патрульної поліції із статусом юридичної особи, не клопоче перед судом про залучення вказаного органу в якості співвідповідача (відповідача) у справі.

Відповідно до структури ДПП - Управління патрульної поліцї в Рівненській області є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції України та не є окремою юридичною особою.

Відтак, належним відповідачем у справі, предметом якої є оспорювання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повинен бути відповідний орган Національної поліції зі статусом юридичної особи, а тому позивачу слід визначитися із суб`єктним складом у даному спорі та доцільністю залучення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у якості співвідповідача.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з вищевказаним позовом не сплатив судовий збір.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу для звільнення від сплати судового збору покликається на ч.4 ст.288 КУпАП.

Розгляд позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення здійснюється з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення від сплати державного мита.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України № 3674-VI), державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України №3674-VI, яким передбачено, що за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено цим законом.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з об`єктів оплати судовим збором.

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України №3674-VI не передбачає. Розмір судового збору, який підлягає стягненню складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст.4 Закону України № 3674-VI).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак Велика Палата Верховного Суду вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Окрім наведеного, слід зазначити, в постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду повинна бути врахована судом під час застосування тотожних норм права.

Враховуючи викладене, позивачу ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у сумі 420,40 гривень, або подати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України №3674-VI. Судовий збір позивачем має бути сплачений за реквізитами : отримувач коштів: УК в Остр. р-ні/ Остроз. міс. отг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38043501; банк отримувача: казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UA768999980313181206000017469; код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу («00» Без деталізації за відомчою ознакою) (деталі за посиланням https://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/gromadyanam/sudzbir/).

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160 і ст.161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160 і ст.161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали шляхом сплати судового збору та наданням суду оригіналу квитанції, окрім того позивачу слід визначитися із залученням належного відповідача (співвідповідача) по даній справі зі статусом юридичної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Рівненській області (м.Рівне, вул. Степана Бандери, 14-а Рівненської області, 35028) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.