Ухвала суду № 89464379, 27.05.2020, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/271/17

У Х В А Л А

про задоволення відводу головуючому

27 травня 2020 року

Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву скаржника (стягувача) ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Євгена Олександровича,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2020 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Є.О.

За результатами автоматичного розподілу справі між суддями розгляд скарги доручено судді Сиволапу Д.С.

Ухвалою вказаного судді скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання щодо її розгляду на 13-30 год. 28 травня 2020 року.

Об 16-48 год. 26 травня 2020 року до канцелярії Шишацького районного суду Полтавської області надійшла заява скаржника ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Сиволапу Д.С.

Заява мотивована тим, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (п.4 ч.1 ст. 36 ЦПК), зокрема за правилами п. 21.8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року (у останній редакції) раніше визначеному судді передаються зави та клопотання з процесуальних питань, пов`язані з виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.

Враховуючи те, що цивільну справу № 551/271/17 по суті розглядав інший суддя цього ж суду Рябченко В.В., скаржник вважає, що матеріали скарги мають бути невідкладно передані до канцелярії суду для передачі раніше визначеному судді.

Крім того скаржник вказує, що суддя Сиволап Д.С. підлягаю відводу через його упередженість. В цій частині заява про відвід мотивована тим, що 04 серпня 2016 року суддею Сиволапом Д.С. винесено вирок у кримінальному провадженні № 12015170000000154 від 20 квітня 2015 року, яким сина скаржника ОСОБА_2 було засуджено за ст. 287 КК України до 3 років обмеження волі та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому в подальшому ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності апеляційним судом.

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що суддя Сиволап Д.С. має упереджену позицією до всієї її родини, а отже не зможе зберегти об`єктивність при розгляді даної справи.

Розглядаючи дану заяву, суд виходив з наступного.

Статтями 36-37 ЦПК України визначено підстави для відводу судді.

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 39 ЦПК з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЦПК питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно абзацу 2 ч.3 ст. 40 ЦПК якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що заява про відвід судді надійшла менше ніж за три дні до дати засідання, суд вважає можливим розглянути її у складі, що розглядає скаргу без передачі на розгляд іншому судді.

Твердження скаржника про порушення порядку визначення судді для розгляду даної скарги з посиланням на Положення про автоматизовану систему документообігу суду є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, дійсно згідно підпункту 8 пункту 21 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17) передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо заяв та клопотань з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.

В той же час подання скарги на дії виконавця не є заявою (клопотанням) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень (Розділ VI ЦПК), оскільки правові норми, що регламентують порядок подання та розгляду вказаних скарг містяться у зовсім іншому Розділі ЦПК № VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Крім того до моменту підключення Шишацького районного суду Полтавської до модуля автоматизованого розподілу та інших систем у ньому діє Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України № 58 від 15.09.2016 року, яке також не містить норм, що передбачають передачу скарг на дії чи рішення виконавця раніше визначеному судді.

З приводу доводів скаржника про нібито упередженість судді Сиволапа Д.С., суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів інших справ суду відомий той факт, що сином скаржника ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .

04 серпня 2016 року Шишацьким районним судом Полтавської області під головуванням судді Сиволапа Д.С. було постановлено вирок у справі № 551/718/15-к згідно якого ОСОБА_2 за ст. 287 КК України до 3 років обмеження волі. З останнього на користь потерпілої ОСОБА_3 стягнуто 60000 грн. моральної шкоди завданої злочином. До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28.09.2016 було задоволено клопотання обвинуваченого та скасовано раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 січня 2019 року апеляційні скарги обвинуваченого, захисника та потерпілої залишені без задоволення, а вирок Шишацького районного судді Полтавської області залишено без змін.

На підставі Закону України «Про амністію» в 2016 році, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, тобто після постановлення вироку судом першої інстанції, ОСОБА_2 було звільнено від відбування призначеного йому покарання.

Тобто апеляційним судом не було встановлено жодних порушень норм матеріального або процесуального права судом першої інстанції.

Аналогічних висновків дійшов суд Касаційної інстанції, відмовивши своєю ухвалою від 25.07.2019 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого Мосієнка О.М.

Таким чином, доводи заяви про особисту упередженість судді Сиволапа ОСОБА_4 С. по відношенню до сина скаржника та її сім`ї не підтверджуються жодними доказами та є явно перебільшеними скаржником.

В той же час з вищевказаної обставини вона вже заявляла відвід судді Сиволапу Д.С. у іншій справі № 551/953/19 та він був задоволений судом, зважаючи на ці та інші обставини, що викликали сумнів у неупередженості судді.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що стале негативне відношення скаржника до судді ОСОБА_5 , що обумовлене раніше винесеним ним вироком відносно сина скаржника зможе негативно вплинути на хід розгляду скарги та поставити під сумнів прийняте судом рішення.

В той же час у своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Так у справі «П`єрсак проти Бельгії» від 1 жовтня 1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб`єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об`єктивний – визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу… Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше… Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

Таким чином, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого при розгляді даної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід.

Згідно ч.1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36-41 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву скаржника ОСОБА_1 про відвід головуючому у справі судді Сиволапу Д.С. – задовольнити.

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Євгена Олександровича (судова справа 551/271/17, провадження 4-с/551/19/20) передати до канцелярії суду для проведення її повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.С. Сиволап