Ухвала суду № 89463184, 22.05.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2623/20

Провадження № 1-кс/362/675/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Гайдука М.В.,

слідчого Сокура Ю.П.,

захисника Бородіна А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Сокура Ю.П., погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Гайдуком М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

22.05.2020 року старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Сокур Ю.П., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що «амфетамін» є психотропною речовиною, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров`я населення, всупереч положенням ст. ст. 12, 15, 19, 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах (час, місце та спосіб), незаконно придбав та зберігав у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці психотропні речовини - амфетамін.

20.03.2020 року, близько 13 год. 30 хв., при проведенні контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупки працівниками Фастівського МРВ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, у раніше обумовленому місці, поряд з магазином « Корунд », що по вул. Володимирська, в м. Васильків, Київської області, задокументовано факт незаконного збуту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за грошові кошти в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень, психотропну речовину - «амфетамін», яка знаходились у двох прозорих поліетиленових пакетах.

Згідно висновку експерта № 11-2/1945 від 14.04.2020 року. У наданих на дослідження вологих порошкоподібних речовинах світло-бежевого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено. Маса амфетаміну у речовинах становить 21,221 г.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, у особливо великих розмірах, вчиненому повторно.

Слідчий у клопотанні вказав, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення,тобто наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування застави, домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Слідчим в клопотанні вказано, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні повторного умисного особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк до дванадцяти років, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, окрім цього продовжить вчиняти нові злочини пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки останній офіційно не працює та не має жодних легальних прибутків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний може не з`являтися за викликом до органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності, змінювати місця свого проживання, вчиняти нові кримінальні правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід не є можливим.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, просив у його задоволенні відмовити.

Захисники підозрюваного ОСОБА_1 - Бородін А.В. просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, просив застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12020110140000456 від 28.02.2020 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному та захиснику 22.05.2020 року, о 03 год. 35 хв., приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12020110140000456 від 28.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів (а.с. 4).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.05.2020 року, 22.05.2020 року о 00 годині 40 хвилин, за адресою АДРЕСА_2 затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21-23).

22.05.2020 року о 03 год. 33 хв. ОСОБА_1 та його захиснику було вручено повідомлення про підозру (а.с. 24-26).

Підозра щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується протоколом огляду покупця від 20.03.2020 року (а.с.8), протоколом огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2020 року (а.с.10-11), протоколом огляду та вилучення від 20.03.2020 року (а.с.12-13), висновком експерта № 11-2/1945 від 14.04.2020 року (а.с. 18-20), протоколом обшуку автомобіля від 21.05.2020 року (а.с.29-31) та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 28.04.2020 року вбачається, що осатаній придбав у ОСОБА_1 80 грам наркотичної речовини за 4 800 грн. (а.с.14-17).

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі-Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини ( далі- ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 307 КК України - позбавлення волі на строк до дванадцяти років, офіційно не працевлаштований, і не має офіційного джерела доходів, раніше не судимого, його вік, стан здоров`я; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; те, що він не має постійного місця проживання на території України, неодружений, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків, доказів в спростування вказаного захисником слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 307 КК України - позбавлення волі на строк до дванадцяти років, його вік, стан здоров`я, доказів тяжких захворювань стороною захисту надано не було; міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, а саме те, що він не одружений, на утриманні дітей або батьків не має, офіційно не працює, має постійне місце проживання, те, що він раніше не судимий, тому слідчий суддя вважає, що під важкістю відповідальності, підозрюваний може зникнути від органів досудового розслідування, а також може незаконно впливати на свідків, у даному ж кримінальному провадженні, доказів в спростування вказаного захисником слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу. Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Сокура Ю.П., погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Гайдуком М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів, а саме до19 липня 2020 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р: НОМЕР_1 . Банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Бородіна А.В. про застосування іншого запобіжного заходу - відмовити.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 26 травня 2020 року.

Слідчий суддя Г.М. Лебідь-Гавенко