Вирок № 8946056, 03.10.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-619/08

ВИРОК

Іменем України

03 жовтня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бойка О.В.

при секретарці Бродюк Л.С.

з участю прокурора Козьмик О.О.

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по

обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва,

громадянина України, українця, із середньо - спеціальною освітою, не одруженого,

працюючого монтажником АК „Київенерго", раніше не судимого, проживаючого за

адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1

ст. 187 КК України

ВСТАНОВИВ:

12.07.2008 приблизно о 01 годині 10 хвилин, підсудний ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 94/96 по вул. Горького, 94/96 в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном, підбіг ззаду до потерпілої ОСОБА_3, яка в цей час проходила через арку вказаного будинку, та вчинив на неї напад, а саме однією рукою обхопив потерпілу за шию, а іншою дістав із кишені штанів сувенірний ніж, який приставив її горла та став вимагати передати йому гроші та мобільний телефон, погрожуючи, в разі не виконання його вимог, застосуванням насильства, та ножа. Потерпіла ОСОБА_3, усвідомлюючи реальний характер погрози ОСОБА_4, а також те, що в разі невиконання його вимог, ця погроза буде реалізована, дістала зі своєї сумки мобільний телефон „Нокіа 6111" та гроші в сумі 200 гривень і передала їх підсудному ОСОБА_4 Заволодівши чужим майном, що належить ОСОБА_3, а саме мобільним телефоном „Нокіа 6111" вартістю 500 гривень із сім-карткою „Київстар" вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 5 гривень, та грошима в сумі 200 гривень, а всього на загальну суму 730 гривень, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю та показав, що 11.07.2008 приблизно о 22 годині, знаходячись у приміщенні аварійної служби тепломереж по вул. Ульянових, 26, де він працював, разом з іншими співробітниками розпивав спиртні напої, а саме 1, 2 літри горілки. Приблизно в 00.40 12.07.2008 він вийшов надвір, щоб придбати цигарок та проходячи у дворі будинку № 94/96 по вул. Горького, побачив дівчину зростом близько 170 см., яка йшла в напрямку арки. На її плечі він побачив жіночу сумочку, після чого вирішив напасти на цю дівчину та заволодіти її мобільним телефоном і

грішми. Далі, пересвідчившись у відсутності поблизу сторонніх осіб, знаходячись на відстані 10-15 метрів від потерпілої, яка зайшла під арку, підбіг до неї ззаду схопив лівою рукою за її шию, дістав із кишені штанів розкладний ніж приставив його до шиї потерпілої на відстані 10-20 см і висловив вимогу віддати йому мобільний телефон та гроші. Повторивши вказану вимогу до потерпілої, дівчина відкрила свою сумку та віддала йому мобільний телефон і декілька грошових купюр. Далі він пішов на вул. Горького, де на зупинці громадського транспорту дістав з викраденого телефону сім-картку яку викинув у сміттєвий бак, а мобільний телефон поклав до кишені брюк. Також він припускає, що після вчинення злочину міг загубити деяку суму викрадених грошей, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння. На вул. Червоноармійській він був затриманий працівниками міліції, які після доставки його до Голосіївського РУ, вилучили у нього викрадений мобільний телефон, гроші та ніж, який після нападу він поклав назад до кишені своїх штанів. У вчиненні злочину він щиросердно розкаюється та просить суд суворо його не карати.

Не дивлячись на повне визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні вказаного злочину, його вина повністю доводиться також показами потерпілої, яка в судовому засіданні показала, що 12.07.2008 приблизно в 01.10 вона поверталася додому та підходячи до будинку № 94/96 по вул. Горького, на відстані близько 10 метрів від арки, через яку здійснюється вхід до двору, побачила двох незнайомців, які сиділи на невисокому паркані біля будинку. Один з них був одягнений у футболку червоного кольору. В момент, коли вона зайшла в арку будинку, то почула як ззаду хтось біжить, відразу після чого відчула, як невідомий обхопив своєю рукою її ззаду за шию. Повернувши голову вліво, вона побачила в руці нападника розкладний ніж. При нападі даний хлопець накинувся на неї, внаслідок чого вона не втримала рівновагу та впала на землю спиною. Тоді невідомий підбіг до неї з правого боку та підняв її догори. В цей час вона побачила обличчя нападника. Коли вона підвелася, незнайомець схопив її правою рукою за горло та приставивши її до стінки будинку почав вимагати гроші і мобільний телефон. При цьому він тримав свою ліву руку, в якій знаходився розкладний ніж, на її лівому плечі (лезо ножа знаходилося на відстані 10-20 сантиметрів від її шиї з лівого боку). Вимагаючи вказані цінності він погрожував їй фізичною розправою, а саме категорично висловив погрозу, що в разі невиконання його наказу віддати гроші з мобільним телефоном, вб'є її. Дану погрозу вона сприймала як реальну та як таку, яка може загрожувати її життю і здоров'ю. У зв'язку з цим, із своєї сумки, яку вона тримала в лівій руці, вона дістала гаманець та мобільний телефон „Нокіа 6111" сіро-чорного кольору вартістю 500 гривень, із сім-карткою „Київстар" вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилося 5 гривень. Із гаманця вона дістала усі наявні гроші, а саме 200 гривень купюрами по 20, 5 та 1 гривні, після чого передала вказану суму грошей та мобільний телефон нападникові. При передачі вказаних цінностей невідомий продовжував тримати свого ножа біля її шиї, а праву руку прийняв. Відразу після цього даний хлопець почав бігти в напрямку вул. Горького. Вона викликала наряд міліції, з яким по вул. Червоноармійській, неподалік Палацу «Україна», нею був помічений хлопець зовні схожий за прикметами з нападником. Під'їхавши ближче, вона відразу вказала на нього як на розбійника. В результаті нападу

вона отримала незначні садна на плечі, колінах та передпліччі руки і від проходження медичного освідування відмовилася. Матеріальних претензій до особи, винної у вчиненні злочині вона не має та позову заявляти не буде.

Враховуючи повне визнання вини самими підсудними, суд, обмежившись показами потерпілої, підсудного та дослідженням даних, що характеризують його особу, за згодою учасників засідання, вважає доцільним, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміє сам підсудний та інші учасники судового розгляду, ніким не оспорюються і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_4 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто злочин, що передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_4, згідно п. 13 ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України, класифікується кримінальним законом як тяжкий.

- характер злочинних дій, які полягали в тому, що підсудний ОСОБА_4 напав на потерпілу, яка значно слабкіше до того ж є особою жіночої статі, погрожував застосуванням ножа.

- особу винного, який раніше не судимий;

- позицію підсудного ОСОБА_4 до вчиненого, а саме усвідомлення всієї тяжкості вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

- його позитивні характеристики з місця проживання та роботи.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому, необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1ст. 187 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до п. 2 ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі в сумі 243 гривні підлягають стягненню із підсудного на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 ДДУВП України в м. Києві.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12 липня 2008 року.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України (Отримувач платежу: УДК в Київській області р/р №35226002000466 код №25575285, №821018, для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «За проведення експертизи та дослідження») гроші в сумі 243 грн. 38 копійок.

Речові докази по справі: мобільний телефон „Nokia 6111" (ІМЕІ 357972001405660), гроші в сумі 149 гривень, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3; розкладний ніж, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві -знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.