Рішення № 89458317, 27.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 р. Справа № 480/4584/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Кузнєцова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Ковпаківський відділ ДВС), і просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення виконавчого збору від 07.11.2019 ВП №60536547.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у виконавчому провадженні №50354776 виконавчий документ було повернуто державним виконавцем стягувачу, що, на думку позивача, підтверджує відсутність фактичного стягнення повної заборгованості з боржника. За вказаних обставин, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в такому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові, а відтак, вказана постанова не відповідає вимогам ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відповідач повинен був визначити розмір виконавчого збору 10 % від фактично стягнутої суми - 11416,44 грн, тобто - 1141,64 грн.

За наслідками автоматизованого розподілу справ у Сумському окружному адміністративному суді зазначена справа була розподілена судді Кунець О.М.

Ухвалою суду від 13.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено проводити з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених статтею 287 КАС України.

20.11.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.18-22), у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та зазначає, що у зв`язку з надходженням на адресу відділу заяви стягувача від 30.10.2019 про повернення виконавчого документа без подальшого виконання, 07.11.2019 державним виконавцем винесено постанову № 50354776 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідач зауважує, що за наслідками закінчення виконавчого провадження № 50354776, з підстав, передбачених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», законодавцем чітко визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу, якщо виконавчий збір не стягнуто, виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, визначеному Законом.

Так, згідно пункту 5 резолютивної частини постанови від 07.11.2019 про закінчення виконавчого провадження зазначено про виведення стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження. Також відповідач зауважує, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не оскаржена та є чинною на даний момент.

20.11.2019 через канцелярію суду представником відповідача подано заяву про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 2540/3203/18.

26.11.2019 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити дію постанови Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення виконавчого збору від 07.11.2019 ВП №60536547 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

26.11.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечує у повному обсязі та просить позовні вимоги задовольнити.

У зв`язку з перебуванням судді Кунець О.М. у відпустці, що унеможливлює розгляд нею заяви про забезпечення позову у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Сумського окружного адміністративного суду № 6 від 13.09.2018 на підставі розпорядження від 26.11.2019 № 148 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 480/4584/19.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу дана справа була розподілена судді Савицькій Н.В.

Ухвалою суду від 27.11.2019 дану справу прийнято до провадження та ухвалено проводити розгляд справи з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених статтею 287 КАС України. Судове засідання у даній справі призначено на 04.12.2019.

Ухвалою суду від 27.11.2019 задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову та зупинено дію постанови Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення виконавчого збору від 07.11.2019 ВП №60536547 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

У судовому засіданні 04.12.2019 представник відповідача клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 2540/3203/18 не підтримав і просив суд залишити вказане клопотання без розгляду. Представник позивача проти залишення вказаного клопотання без розгляду не заперечував. Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 залишено без розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

05.12.2019 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 2540/3203/18.

Ухвалою суду від 06.12.2019 задоволено клопотання представника позивача та зупинено провадження у справі № 480/4584/19 за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №2540/3203/18.

Ухвалою суду від 21.05.2020 поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 27.05.2020.

22.05.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшли пояснення (а.с.74-75), у яких проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні.

У судове засідання з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, врахувавши при цьому висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №2540/3203/18. Крім того, звертав увагу суду, що предметом оскарження у даній справі є постанова Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення виконавчого збору від 07.11.2019 ВП №50354776, а у позовній заяві помилково зазначено номер виконавчого провадження ВП №60536547.

У судове засідання відповідач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. У наданих суду додаткових поясненнях по справі просив проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.74-75).

Ухвалою суду від 27.05.2020 замінено відповідача у справі №480/4584/19 - Ковпаківський відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області його правонаступником, яким є Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 29.09.2015 Ковпаківським районним судом м. Суми видано виконавчий лист у справі № 592/8306/15-ц за позовом уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" Стрюкової І.О. до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", відповідно з яким зобов`язав стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" суму заборгованості по кредитному договору №10/2008/ НОМЕР_1 від 28.08.2008 та додатковою угодою №1 від 24.02.2011, станом на 04.08.2015 в розмірі 455210 грн 93 коп (а.с.6).

30.10.2019 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшла заява від ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження та повернення виконавчого листа.

07.11.2019 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.7).

07.11.2019 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області було прийнято постанову від 07.11.2019 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 5 резолютивної частини якої визначено про виведення стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження (а.с.8).

07.11.2019 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з надходженням на адресу відділу заяви стягувача від 30.10.2019 про повернення виконавчого листа без подальшого виконання.

07.11.2019 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову ВП №50354776 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34078,45 грн (а.с.76 зворотна сторона).

07.11.2019, на підставі вищевказаної постанови, старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60536547 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 34078,45 грн (а.с. 9).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VIII), згідно з яким примусове виконання рішень проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 27 Закону 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону 1404-VIII визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

За правилами пункту 1 частини першої статті 37 Закону 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною першою статті 40 Закону 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, після зміни правового регулювання відповідно до Закону 1404-VIII стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Враховуючи, що виконавчий документ повернуто за заявою стягувача та виконавчий збір не стягнуто, дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з поверненням виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) відповідають приписам частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII, отже є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім цього, частиною третьою статті 40 Закону 1404-VIII передбачено, що виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Таким чином, дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 34078,45 грн вчинені у відповідності до вимог законодавства та з дотриманням приписів частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII.

Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про те, що оскаржувана постанова від 07.11.2019 про стягнення виконавчого збору ВП №50354776 є правомірною, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування.

У частині доводів позивача про розмір виконавчого збору, суд зазначає наступне.

На момент прийняття спірної постанови, редакція статті 27 Закону № 1404-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, передбачала, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 Закону зі змінами, внесеними Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII).

Із вказаних правових норм слідує, що виконавчий збір є обов`язковим до сплати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Розмір якого становить 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, а не з фактично стягнутої суми, як вважає позивач.

Відтак, визначення державним виконавцем виконавчого збору із суми, що підлягала до примусового стягнення, є законним, таким, що узгоджується з положеннями норм Закону № 1404-VIII.

Вказана правова позиція відображена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №520/9144/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У той же час, суд вважає необгрунтованими посилання представника позивача на можливість застосування до спірних правовідносинах висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №2540/3203/18, оскільки правовідносини у справі №2540/3203/18 виникли до внесення змін до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" від 03.07.2018, які набрали чинності 28.08.2018.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності умов для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору, що не заперечувалось і представником позивача у судовому засіданні.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення виконавчого збору від 07.11.2019 ВП №50354776.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька