Рішення № 89457796, 26.05.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/443/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивача) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУ НП в Луганській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ в Луганській області, третя особа) в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо здійснення підготування та подання до органу, що призначає пенсію (Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області) необхідних документів для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області підготувати та подати до органу, що призначає пенсію (Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області) необхідні для призначення, ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років документи, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 в органах поліції. 07.06.2017 позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі наказу від 07.06.2017 № 395 о/с «По особовому складу».

Згідно довідки про проходження ОСОБА_1 служби в ОВС та поліції на посадах атестованого складу, вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні дорівнює: 16 років 09 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні: 06 років 06 місяць 17 днів.

Відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.

30.12.2019 позивач отримав лист (відповідь) відповідача від 21.12.2019 № 7131/111/58/05-2019, згідно якого повідомлялось, що позивач не має право на пенсію відповідно до положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає лише 16 років 09 місяців 07 днів.

Позивач вважає вказану відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідають вимогам законодавству, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, за час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позивач вважає, що його вислуга на день звільнення складає 23 роки 03 місяці 24 дні.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином. 26.05.2020 до відділу діловодства та обліку звернень (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 20446/2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 142).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. 27.02.2020 до відділу діловодства та обліку звернень (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 7678/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Із посиланням на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанову правління Пенсійного фонду України, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного вище Закону, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, яким затверджений порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, особам, вказаним у пункті а частини першої статті 12, призначається пенсія незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають вислугу років 23 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 19 вказаного Закону.

Відповідач вважає, що наявної у позивача вислуги років не достатньо для призначення пенсії за вислугу років, оскільки згідно наказу ГУНП в Луганській області від 07.06.2017 № 395 о/с вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 16 років 09 місяців 07 днів.

Третя особа в судове засідання не прибула, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином. 02.03.2020 до відділу діловодства та обліку звернень (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 8335/2020 надали письмові пояснення, в яких зазнають про те, що відповідачем правомірно та у відповідності до чинного законодавства України відмовив позивачу у оформленні документів для призначення пенсії позивачу (арк. спр. 76-77).

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Судом по справі вчинені наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 31.01.2020 залишено позовну заяву без руху (арк. спр. 23);

- ухвалою суду від 17.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 32-33);

- ухвалою суду від 07.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі (арк. спр. 108-109).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 18.08.2015, у період з 08.04.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 05.05.2017 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 6-9, 11,13).

Згідно відомостей, які зазначені у довідці, наданої відповідачем до матеріалів справи, судом встановлено, що у період з 28.07.2004 по 07.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ; з 07.11.2015 по 09.06.2017 проходив службу в Національній поліції (арк. спр. 61).

Звільнення ОСОБА_2 з Національної поліції відбулося на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 09.06.2017, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 16 років 09 місяців 07 днів (арк. спр. 12).

26.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Луганській області з заявою про призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393, порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2017 № 3-1, постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02.11.2016 № 1522, оскільки позивач вважає, що вислуга років становить 23 роки 03 місяці 24 дні, тому вказане дає право позивачу на призначення пенсії за вислугою років (арк. спр. 52).

21.12.2019 ГУ НП в Луганській області за вихідним реєстраційним номером 7131/111/58/05-2019 надано позивачу відповідь, оглядом якої встановлено, що згідно наказу ГУ НП в Луганській області від 07.06.2017 № 395 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 09.06.2017, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 16 років 09 місяців 07 днів. Роз`яснено, що відповідно до положень статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських після звільнення їх зі служби в поліції здійснюється в порядку та умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Так, відповідно до пункту а статті 12 вказаного Закону, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 даного Закону, незалежно від віку, якщо вини звільнені зі служби: з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають вислугу років 23 календарних роки і більше. Зазначено, що у позивача вислуги років не достатньо для призначення пенсії за вислугу років, оскільки на день звільнення у календарному обчисленні вислуга років становить 16 років 09 місяців 07 днів, тому відсутні правові підстави для підготування документів необхідних для призначення пенсії і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (арк. спр. 56-57).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Одночасно частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", «ж» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною другою статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

З аналізу норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слідує, що законодавець розмежовує такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років". При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).

В то й же час, для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Вказаним Законом чітко встановлено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 23 календарних років і більше; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 24 жовтня 2019 року у справі №295/7219/16, від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 22.01.2019 у справі № 295/10742/16-а, від 31 січня 2019 року в справі № 295/15121/16, від 27.02.2019 у справі № 295/6454/17, від 10.07.2019 у справі № 299/509/15-а, від 25.07.2019 у справі № 806/1402/16, від 22.08.2019 у справі № 295/7220/16-а.

Суд зауважує, що календарний рік - це проміжок часу від першого до останнього дня того чи іншого року по календарю; рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Крім того, статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років "для призначення пенсії". Однак, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії.

Судом встановлено, що позивач не має на час звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 16 років 09 місяців 07 днів при необхідних 23 календарних роки.

Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин норм постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 23 роки 09 місяців 07 днів є безпідставними, оскільки згідно з частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, приписи пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому застосуванню підлягає саме Закон, оскільки має вищу юридичну силу.

Таким чином, право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості вислуги років саме у календарному обчисленні.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарної вислуги років.

Також суд зазначає, що питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Згідно з пунктом 14 Порядку орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

З вищевикладеного слідує, що обов`язок уповноваженого структурного підрозділу щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії виникає тільки у разі подання заяви про призначення пенсії за вислугу років особою, яка має право на пенсію згідно з Законом № 2262-ХІІ.

Оскільки позивач на час звернення до відповідача із заявою від 26.11.2019 не набув права на призначення пенсії відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, суд дійшов висновку, що у відповідача не виникало обов`язку щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за такою заявою.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді звернення позивача щодо оформлення та подання документів до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії позивачу правомірно враховував вислугу років позивача в календарному обчисленні, а тому діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова