Рішення № 89457607, 25.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року справа № 320/3467/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка або ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Держпраці про накладення штрафу від 03.01.2019 № 16-01-200/904-172 в сумі 37230,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Держпраці про накладення штрафу від 03.01.2019 № 16-01-200/904-172 в сумі 3723,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, оскільки ФОП ОСОБА_1 не повідомлено належним чином про розгляд справи щодо притягнення до відповідальності, чим порушено права позивача на надання пояснень та спростування обставин, встановлених в ході інспекційного відвідування.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначає, що у ході інспекційного відвідування посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було виявлено виплату ФОП ОСОБА_1 заробітної плати з порушенням строків, передбачених нормами Кодексу законів про працю України. За таких обставин відповідач вважає, що обґрунтовано притягнув позивача до юридичної відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю.

Крім того, відповідач стверджує про те, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. Відповідач з посиланням на постанови Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16, наголошує на тому, що обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Також відповідач наголошує, що фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №320/3467/19, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 03.10.2019 уповноважені представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги подані уповноваженими представниками сторін клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, ураховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, зважаючи на волевиявлення сторін, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, про що свідчить копія паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Білоцерківським відділом №1 Білоцерківського МУ ГУМВС України в Київській області 26.11.1996 (а.с. 31). Позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 05.10.2004 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 36-38).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу про проведення інспекційного відвідування №4907 від 13.12.2018 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.12.2018 №1890 Головним управлінням Держпраці у Київській області було проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю.

Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 18.12.2018 № КВ1890/60/АВ (а.с.7-16).

У ході інспекційного відвідування було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювалася виплата працівникам заробітної плати з порушенням строків, установлених вимогами статті 115 КЗпП України. Також в акті зазначено, що у порушення положень статті 107 КЗпП України оплата за роботу у святкові і неробочі дні проводиться не у подвійному розмірі.

На підставі акту інспекційного відвідування від 18.12.2018 № КВ1890/60/АВ Головним управлінням Дежрпраці у Київській області було прийнято:

- постанову про накладення штрафу від 03.01.2019 №КВ1890/60/АВ/МТ/ФС-2, якою до позивача за порушення вимог частини 1 та 2 статті 107 КЗпП України відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України накладено штраф у розмірі 37230,00 грн (а.с.21);

- постанову про накладення штрафу від 03.01.2019 №КВ1890/60/АВ/ІП/ФС-1, якою до позивача за порушення вимог частини 1 та 2 статті 115, частини 4 статті 115, частини 1 статті 116 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», статті 21 Закону України «Про відпустки» відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України накладено штраф у розмірі 3 723,00 грн. (а.с.20).

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3 Порядку № 509).

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено п`ять способів письмового повідомлення про розгляд справи суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду: 1) рекомендованим листом; 2) телеграмою; 3) телефаксом; 4) телефонограмою; 5) шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у пункті 6 Порядку № 509 зазначено саме про повідомлення уповноваженими посадовими особами, а не про надіслання повідомлення суб`єктам господарювання та роботодавцям не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду їх справи.

Суд зазначає, що всі зазначені способи повідомлення про розгляд справи суб`єктів господарювання є однаково можливими для застосування уповноваженими посадовими особами тобто рівнозначними, відтак, їх використання повинно тягнути за собою однакові наслідки для адресатів.

Таким чином, суд приходить висновку про те, що використання будь-якого із зазначених способів повинно мати наслідком доведення до відома/сповіщення суб`єктів господарювання та роботодавців про те, що розгляд їх справи буде здійснюватися не раніше п`яти днів від дня отримання такої інформації. Передбачення у Порядку № 509 вказаного строку, на переконання суду, обумовлено необхідністю надання суб`єктам господарювання та роботодавцям можливості належним чином підготуватися до захисту своїх прав та у разі необхідності скористатися правом на отримання професійної правничої допомоги.

Окрім того, виходячи із приписів пункту 7 Порядку № 509, за загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.

Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом установлено, що розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю було призначено на 03 січня 2019 року о 10:05 год.

Як свідчать обставини справи, повідомлення про призначення розгляду справи про порушення позивачем законодавства про працю було оформлено листом від 26 грудня 2018 року № 43/2/18.19132, який направлено на адресу позивача 29 грудня 2018 року рекомендованим поштовим відправленням №0406005103882, що підтверджується поштовим фіскальним чеком (а.с.101).

Листом ПАТ «Укрпошта» підтверджено, що рекомендований лист зі штрих-кодовим ідентифікатором №0406005103882, відправником якого є Головне управління Держпраці у Київській області, надійшов до відділення поштового зв`язку 31 грудня 2018 року та вручений особисто ОСОБА_1 02 січня 2019 року під розпис в окремих аркушах книги ф.8 (а.с.35).

Таким чином, відповідачем не доведено тієї обставини, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.

Жодних обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання вказаного повідомлення судом під час розгляду справи не установлено.

Суд зазначає, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Наведене тлумачення пункту 6 вищенаведеного Порядку відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Аналогічні висновки щодо застосування Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2013 №509, викладені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18 та від 05 серпня 2019 року у справі №814/2473/17.

Доводи відповідача про те, що фактичне одержання надісланого відповідачем повідомлення про розгляд справи не залежить від Головного управління Держпраці та знаходиться поза межами його компетенції суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від виконання обов`язку повідомити суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.

Між тим, суд наголошує на тому, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості одночасного використання будь-якого іншого способу із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

Отже, ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Суд також вказує, що важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду справи відповідачем безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема, на надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду справи та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення. Порушення процедури розгляду справи у контексті забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення та на захист не можуть вважатись формальними порушеннями.

Дана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №826/19452/16.

Оцінюючи посилання відповідача на судову практику Верховного Cуду у справах №809/1198/17 та №820/6755/16, суд враховує вимоги частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим, суд зазначає, що вказана правова норма зобов`язує суди враховувати висновки Верховного Суду щодо вибору і застосування норми права до спірних правовідносин, а не до оцінки фактичних обставин справи.

З урахуванням установлених судом обставин, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що відповідачем не дотримано порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, чим порушено права позивача на надання пояснень та спростування обставин, встановлених в ході інспекційного відвідування.

Суд також ураховує неможливість позивача брати участь у розгляді справи про накладення штрафу з огляду на незадовільний стан здоров`я на момент такого розгляду справи, що підтверджується листами непрацездатності позивача серія АДЕ № 983035 від 26 грудня 2018 року, серії АДБ № 983027 від 31 грудня 2018 року, доданими до матеріалів справи.

Підсумовуючи викладене та не вдаючись у правову оцінку оскаржуваних постанов по суті, суд вважає, що вони прийняті відповідачем передчасно, із порушенням встановленого порядку розгляду справи про накладення штрафу та права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим суд зазначає, оскільки до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про працю постановами Головного управління Держпраці у Київській області від 03.01.2019 №КВ1890/60/АВ/МТ/ФС-2 в сумі 37230,00 грн. та від 03.01.2019 №КВ1890/60/АВ/ІП/ФС-1 в сумі 3723,00 грн., а в прохальній частині позову позивач зазначає про постанови від 03.01.2019 № 16-01-200/904-172 в сумі 37230,00 грн., від 03.01.2019 № 16-01-200/904-172 в сумі 3723,00 грн., суд дійшов висновку про допущення позивачем описки при викладі позовних вимог.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій у межах даного предмету позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з адміністративним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16 від 23.01.2019 (а.с.2).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.01.2019 №КВ1890/60/АВ/МТ/ФС-2, №КВ1890/60/АВ/ІП/ФС-1.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код 39794214, місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення суду - 25.05.2020.

Суддя Кушнова А.О.