Рішення № 89457484, 26.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м. Київ № 640/22670/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс»

до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві

про визнання протиправним та скасування постанови від 15 серпня 2019 року № 182

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати недійсною та скасувати постанову № 182 від 15 серпня 2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про накладання штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що висновки, викладені в Акті перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак і винесене на їх підставі рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження бз виклику сторін.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на його необґрунтованість та безпідставність, відзив із додатками міститься в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Судом встановлено, 07 червня 2019 року на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві надійшов лист за вх. № 10098/01-062 від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

У листі Держпродспоживслужба повідомляє, що отримала лист від Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 30 травня 2019 року № Р - 1572-2019 щодо розповсюдження ТОВ «СВП Плюс» продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, та надає доручення відповідачу здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик зазначеної продукції, а саме: мобільний телефон ТМ «САТ», модель В25, с/н НОМЕР_1 , виготовлено, в Китаї, «Leadsky International Devolopment Limited room 401, Huahan Buildsng A, Langshang North Road, Science and Technology Park, Nanshan Distrect, Shenzhen.

ТМ «САТ», модель B25, згідно видаткової накладної № 46 від 03 вересня 2018 року, зокрема документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг, постачальником є ТОВ «СВП Плюс», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 18.

На підставі доручення Держпродспоживслужби було прийнято наказ № 3304 від 18 липня 2019 року про проведення позапланової невиїзної поєднаної з виїзною - перевірки характеристик зазначеної продукції, а саме: мобільний телефон ТМ «САТ», модель В25, с/н НОМЕР_1 , виготовлено в Китаї, «Leadsky International Devolopment Limited room 401, Huahan Buildsng A, Langshang North Road, Science and Technology Park, Nanshan Distrect, Shenzhen, в термін з 22 липня 2019 року по 23 липня 2019 року, та направлення на проведення перевірки № 2660 від 18 липня 2019 року, відповідно до ч.5 ст.24 Закону 2735. Копію Направлення на проведення перевірки № 2660 від 18 липня 2019 року отримав представник позивача за довіреністю - Бабюк Іван Віталійович, під підпис 23 вересня 2019 року.

За результатами позапланового заходу був складений Акт перевірки характеристик продукції № 3304/141 від 23 липня 2019 року, відповідно до ч.17 ст.23 Закону 2735. Копію Акту перевірки характеристик продукції № 3304/141 від 23 липня 2019 року отримав представник Позивача за дорученням - Бабюк Іван Віталійович, під підпис.

Головним спеціалістом Відділу ринкового нагляду Управління захисту прав споживачів Лисенком Михайлом Володимировичем, був складений Протокол № 3304/141 від 23 липня 2019 року, за результатами проведеної позапланової невиїзної поєднаної з виїзною перевірки характеристик продукції (Акт № 3304/141 від 23.07.2019 року) у ТОВ «СВП Плюс».

Порушення полягають у такому: введення в обіг продукції, зазначеної у Додатку 1 до акту перевірки «Інформація щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам» Акт перевірки характеристик продукції № 3304/141 від 23.07.2019 року, мобільний телефон ТМ «САТ», модель В25, с/н НОМЕР_1 , виготовлено в Китаї, «Leadsky International Devolopment Limited room 401, Huahan Buildsng A, Langshang North Road, Science and Technology Park, Nanshan Distrect, Shenzhen, який не відповідає вимогам технічного регламенту, що розповсюджується на неї, а саме на продукції інформація про контактну поштову адресу виробника зазначена з порушенням закону про порядок застосування мов, імпортером не зазначено своє найменування, зареєстроване комерційне найменування, контактна поштова адреса, чим порушено пп. 25, 32, 43 «Технічний регламент радіообладнання», затверджений Постановою КМУ від 24.05.2017 року № 355 за що передбачено відповідальність згідно п.2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль».

ОСОБА_1 , ознайомився з Протоколом № 3304/141 від 23 липня 2019 року під підпис.

На підставі проведеної позапланової невиїзної поєднаної з виїзною перевірки характеристик продукції (Акт №3304/141 від 23.07.2019 року) у ТОВ «СВП Плюс», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Автозаводська,18, було прийняте рішення:

- про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 04.1-0101 від 26 липня 2019 року, відповідно до ст. 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.12 Закону України « Про загальну безпечність нехарчової продукції» - обмеження надання продукції на ринку: усунення формальної невідповідності.

За результатами розгляду справи, було встановлено що TOB «СВП Плюс», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська буд.18, порушило вимоги п.2. ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, зазначеної в Додатку 1 Акта перевірки характеристик продукції від 23.07.2019 року № 3304/141, а саме мобільний телефон TM «САТ», модель В25, с/н НОМЕР_1 , виготовлено в Китаї, «Leadsky International Devolopment Limited room 401, Huahan Buildsng A, Langshang North Road, Science and Technology Park, Nanshan Distrect, Shenzhen, яка не відповідає встановленим вимогам, та винесено постанову про накладення штрафних санкції № 182 від 15 серпня 2019 року, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суду слід встановити правомірність проведеної перевірки, відповідність повноважень контролюючого суб`єкта, та існування підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, зокрема дослідити докази на підтвердження настання порушення саме через дії позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Відповідно статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Вказаною статтею також визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.

На підставі листа Держпродспоживслужби від 04 червня 2019 року № Д-15.1/8891-19 спеціалістами Головного управління органу державного ринкового нагляду було здійснено позапланову невиїзну поєднану з виїзною перевірку Позивача.

Частинами 6, 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи Сіх копії) та інформація: декларація про відповідність; супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; документи щодо системи якості чи системи управління якістю; висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції""; інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Частиною 8 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Частинною 9 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» регламентовано, що виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Таким чином, оскільки тип перевірки поєднанний невиїзна з виїзною перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання, спеціалісти Головного управління мають право під час проведення перевірки - перевіряти декларації про відповідність супровідну документацію та інші документи передбачені ч.7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у поєднанні з наданою можливістю виїжджати у торгівельні та складські приміщення суб`єктів господарювання та інші права передбачені ч.9 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Слід зазначити, що визначення позивача, що перевірка не може проводитися без огляду та дослідження в даному випадку не може застосовуватися так як предметом перевірки був мобільний телефон ТМ «САТ», модель В25, с/н НОМЕР_1 , виготовлено в Китаї, «Leadsky International Devolopment Limited room 401, Huahan Buildsng A, Langshang North Road, Science and Technology Park, Nanshan Distrect, Shenzhen, який був індивідуально визначений.

Позивач наводить твердження, що Головне управління повинно було оглядати ту продукцію, яка знаходиться у позивача на момент здійснення заходу, оскільки такий огляд не може стосуватися продукції, яка вже була поставлена з порушенням по ланцюгу постачання.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною,, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Оскільки, відповідно до матеріалів перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області вже встановлено порушення, то Головне управління провело документальну перевірки у позивача без обстеження зразків продукції.

Порушення, яке було зафіксовано Головним управлінням, полягає у невідповідності продукції вимогам технічних регламентів та за введення такої продукції.

Відповідачем у відзиву зазначено, що за результатами проведеної Головним управлінням перевірки, позивач не довів: що він не ввозив продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам; що поставив розповсюджувачу ПП «Комтехсервіс» без порушень, які зафіксовані і в акті перевірки характеристик продукції від 23 липня 2019 року № 3304/141, складеного Головним управлінням, і в акті перевірки ГУ Держпродспоживслужбою в Рівненській області; не надав доказів, що продукція стала такою, що не відповідає встановленім вимогам не з його вини тощо; документи, складені ГУ Держпродспоживслужбою в Рівненській області є офіційними, не скасованими, та не визнані протиправними.

Виявлені порушення у розповсюджувача ПП «Комтехсервіс» підтверджуються складеним актом перевірки, видатковою накладною про поставлення продукції.

Акт перевірки - це носій доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не звертався до розповсюджувача з приводу того, що це не є його продукція, оскільки саме ПП «Комтехсервіс» надав видаткову накладку на постачання продукції; згідно статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» саме суб`єкти господарювання мають довести органу ринкового нагляду, що вони не вводили відповідну продукцію в обіг та не розповсюджувачами по ланцюгу постачання.

Кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання несе відповідальність за порушення вимог Технічних регламентів дія яких розповсюджується на продукцію та вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Наприклад, пунктом 1, 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовуються штрафні санкції до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі, а пунктами 1, 2, 3, 4 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовуються штрафні санкції до розповсюджувачів.

Важливо зазначити, що згідно статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: вона не вводила відповідну продукцію в обіг; з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили; відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів; у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

За введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, передбачена відповідальність згідно п.2 ч. 2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за що до Позивача застосовано штраф згідно постанови про накладення штрафних санкцій від 15.08.2019 року №182.

Щодо обґрунтованості рішень прийнятих Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів слід зазначити.

Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції, зазначеної у Додатку 1 до акту перевірки «Інформація щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною та становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам - мобільний телефон TM «САТ», модель В25, с/н НОМЕР_1 , виготовлено в Китаї", «Leadsky International Devolopment Limited room 401, Huahan Buildsng A, Langshang North Road, Science and Technology Park, Nanshan Distrect, Shenzhen, що реалізується TOB «СВП Плюс» з`ясувалося питання не відповідності встановленим вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на неї, а саме: на продукції інформація про контактну поштову адресу виробника зазначена з порушенням Закону України «Про порядок застосування мов», імпортером не зазначене своє комерційне найменування, контактна поштова адреса ( на радіообладнанні, пакуванні та супровідних документах).

Дане порушення зафіксоване в Акті перевірки характеристик продукції від 27 травня 2019 року № 019 складеного Держпродспоживслужбою в Рівненській області та зафіксовано в національній інформаційній системі державного ринкового нагляду під номером № Р-1572- 2019 від 30.05.2019 року.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право, серед іншого: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції; відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

Згідно з частиною 12 статті 23 Закону № 2735-VI у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

Відповідно до направлення на проведення перевірки від 18 липня 2019 року № 2660, Головним управлінням у позивача проведено позапланову невиїзну поєднану з виїзною перевірку характеристик продукції у період з 22 липня 2019 року по 23 липня 2019 року.

Згідно ч.7 ст.23 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація, зокрема, документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо).

Як зазначає відповідач, під час проведення перевірки, позивачем надавалось ряд документів, які зазначені в акті перевірки та не надано документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо).

На думку суду, твердження позивача, що у видатковій накладній не зазначено серійний номер телефону, а отже позивач не поставляв розповсюджувачу продукцію є необґрунтованим, оскільки сам позивач не заперечує факт поставки ПП «Комтехсервіс» продукції відповідно видаткової накладної № 46 від 03 вересня 2018 року.

Слід звернути увагу, що саме розповсюджувач надав вищезазначену видаткову накладну та інформацію про особу, в якої було придбано товар, а саме у TOB «СВП ПЛЮС», при цьому позивач не вчинив жодних дій, щодо спростування факту такої поставки.

Позивач не надав доказу, що він не поставляв ПП «Комтехсервіс» мобільний" телефон TM «САТ», модель В25, с/н НОМЕР_1 , виготовлено в Китаї, «Leadsky International Devolopment Limited room 401, Huahan Buildsng A, Langshang North Road, Science and Technology Park, Nanshan Distrect, Shenzhen.

Також, твердження позивача є безпідставними, що оскільки ПП «Комтехсервіс» не зверталось до нього щодо приведення продукції у відповідність, то це є доказом, що позивач не поставляв дану продукцію.

Разом з тим, позивач не надає жодного доказу, що він не є особою, що ввела продукцію в обіг, та не спростовує, що останніми були поставлені, в тому числі 5 телефонів «САТ», модель В25, ПП «Комтехсервіс» відповідно до видаткової накладної № 46 від 03 вересня 2018 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 124-VII: введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачаний продукції, яка надає продукцію на ринку України.

Водночас, відповідно до статті 8 Закону №2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Згідно наданої до перевірки видаткової накладної від 03 вересня 2018 року №46 продукція, що була предметом перевірки була поставлена від Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс», розташованого за адресою м. Київ, вул. Автозаводська, буд 18.

Відповідно до акту перевірки, вказане не заперечується директором підприємства.

Підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності визначені статтею 45 Закону №273 5-VI.

Згідно з якою виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: вона не вводила відповідну продукцію в обіг; з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної Сили; відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів.

У випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб та складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

- продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

- продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

В матеріалах справи відсутні докази наявності підстав, визначених у статті 45 Закону №2735-VI

Пунктом 5 ст. 15. Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд мають право - складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової, продукції», відповідальність суб`єктів господарювання за порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкти господарювання несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі:

- введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за результатами розгляду справи та відповідно до акту перевірки характеристик продукції від 23.07.2019 № 3304/141 посадовими особами, які здійснювали ринковий нагляд було встановлено, що TOB «СВП Плюс» за адресою м. Київ, вул. Автозаводська, 18, - порушило вимоги п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам та постановлено TOB «СВП-Плюс» сплатити штраф. На підставі чого було винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 182 від 15.08.2019 року.

В свою чергу, відхиляються посилання відповідача на невикористання позивачем права на недопуск до перевірки, оскільки позивачем в даному провадженні оскаржується виключно рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» - відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Аверкова