Рішення № 89457287, 27.05.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1869/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-142-СГ від 11.01.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видати наказ про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області в кадастровому кварталі 6823380700:04:006;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті правової допомоги;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подати до суду звіт про виконання рішення суду в місячний термін з дня набрання ним законної сили.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №560/1368/19 визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, яка викладена в листі №С-16388/0-191/0/95-19 від 08.01.2019, та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.

Вказав, що після набрання вказаним рішенням законної сили звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. Однак, отримав наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-142-СГ від 11.01.2020, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки запитувана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду.

Такий наказ відповідача вважає протиправним, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.

Суд, ухвалою від 06.04.2020 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі №560/1368/19 Головним управлінням було прийнято наказ від 11.01.2020 №22-142-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га за межами населених пунктів Зеленокуриловецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яку бажав отримати у власність позивач, відповідно до робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС входить у межі прибережної смуги, тобто відноситься до земель водного фонду. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновків, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №560/1368/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Зеленокуриловецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, яка викладена в листі №С-16388/0-191/0/95-19 від 08.01.2019. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Зеленокуриловецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вказане рішення набрало законної сили 26.11.2019.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року у справі № 560/1368/19, відповідачем прийнято наказ від 11.01.2020 №22-142-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою", яким гр. ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0.1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, оскільки запитувана земельна ділянка згідно робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС входить в межі прибережної смуги, тобто відноситься до земель водного фонду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

В силу ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, серед іншого, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом (п. "д" ч.4 ст.84 Земельного кодексу України).

Згідно ст.4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво (ст.89 Водного кодексу України).

В силу ст.88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Відповідно до ч.2 ст.60 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Ч.1, п."а" ч.2 ст.61 Земельного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

Таким чином, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Частинами сьомою, восьмою статті 88 Водного кодексу України, частиною третьою статті 60 Земельного кодексу України передбачено, що розміри і межі природоохоронних зон встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно з положеннями статтей 1, 20, 50, 54 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів із використання та охорони земель, яким встановлюються межі об`єктів землеустрою.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу у розмірі й межах, встановлених законом.

Окрім того, відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Відтак, системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст.88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст.59 Земельного кодексу України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

В силу ч.4 ст.59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

У постійне користування землі водного фонду надаються військовим частинам Державної прикордонної служби України з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані (ст. 85 Водного кодексу України).

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області відповідач, у оскаржуваному наказі зазначає те, що вказана земельна ділянка входить в межі прибережної смуги (відноситься до земель водного фонду).

Так, із наявного в матеріалах справи та дослідженого судом робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС вбачається, що земельна ділянка щодо отримання якої звернувся позивач входить в межі прибережної смуги, тобто відноситься до земель водного фонду.

Водночас, суд не бере до уваги посилання позивача, що за результатами проведених на місцевості вимірів ліцензійним землевпорядником за допомогою GPS-обладнання встановлено, що вказана земельна ділянка не відноситься до прибережної захисної смуги (знаходиться на відстані більшій ніж 100 метрів від урізу води), оскільки при визначенні відстані земельної ділянки від урізу води не враховано, що при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області входить в межі прибережної смуги, тобто відноситься до земель водного фонду.

Належних та допустимих доказів в спростування зазначеного позивачем до суду не надано.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц, Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 6-184цс15.

Крім того, суд критично ставиться до посилання позивача на судову практику, яка склалася по суміжній земельній ділянці у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 560/1378/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, якою зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видати наказ про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки вказана земельна ділянка не є тотожною за місцем розташування.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається, не доведено порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, не встановлено порушень, про які зазначає позивач, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-142-СГ від 11.01.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видати наказ про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Березівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області в кадастровому кварталі 6823380700:04:006, стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрат по оплаті правової допомоги та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подати до суду звіт про виконання рішення суду в місячний термін з дня набрання ним законної сили - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 травня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 (с. Карабіївка, Теофіпольський район, Хмельницька область, 30640 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя П.М. Майстер