Рішення № 89457271, 26.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/117/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

15.01.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 року № Ф-19639-51.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, у січні 2020 року позивач поштою отримала податкову вимогу № Ф-19639-51, винесену Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 13.11.2019 року, якою позивача зобов`язано сплатити штрафні санкції в розмірі 10930,62 грн. За текстом зазначеної вимоги вбачається, що нарахована відповідачем заборгованість (недоїмка) виникла зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Позивач зазначила, що за наказом Мінюсту України від 18.03.2013 року № 457/5, позивач 01.04.2013 року отримала свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 708 і внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих. Вказала, що обліковується відповідачем як ФОП, арбітражний керуючий, ця обставина підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 07.08.2013 року №1321031400849. Посилаючись на відомості звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, а також на надані до суду платіжні доручення, позивач стверджує, що самостійно задекларувала та сплатила свої зобов`язання по ЄСВ в сумі 11016,72 грн. Водночас, ознайомившись зі змістом спірної вимоги, дійшла висновку про те, що їй нараховано ЄСВ як фізичній особі-підприємцю та як самозайнятій особі, що провадить незалежну професійну діяльність. Таким чином, наведене на думку позивача, свідчить про незаконне застосування до неї, як одного суб`єкта, обов`язок щодо подвійної сплати ЄСВ за один і той же період. Таким чином, прийняте відповідачем рішення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 року № Ф-19639-51 в сумі 10930,62 грн. є протиправним, таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

03.02.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Обґрунтовуючи спірну вимогу, відповідач посилаючись на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначив від 08.07.2010 року № 2464-VI, Інструкції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, а також на дані зворотного боку облікової картки позивача з ЄСВ, вказує на встановлений факт несвоєчасної сплати позивачем зобов`язань з ЄСВ, що у свою чергу стало підставою для застосування до неї штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання на 19.03.2020 року.

У день проведення підготовчого засідання представником ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Означене питання представник просив вирішувати без його участі.

Позивач до судового засідання не з`явилась, проте була належним чином про дату, час та місце його проведення.

Відтак, суд згідно приписів ч. 3 ст. 194 КАС України, розглянув подані сторонами заяви у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 20.03.2020 року замінено первинного відповідача у справі - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі належним - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі); закрито підготовче провадження, та з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність здійснювати подальший розгляд справи по суті без виклику сторін до суду, тобто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.04.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів по запобіганню поширення на території України коронавірусу СОVID-19.

24.04.2020 року до суду подано відповідь на відзив, зі змісту якої слідує, що позивач заперечує наявність у нею боргу зі сплати ЄСВ з підстав, визначених у позовній заяві. Просить спірну вимогу визнати протиправною та скасувати.

Наказом голови Херсонського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року № 05-04/14 на період з 12.05. до 22.05.2020 року включно продовжено режим роботи суду, встановлений наказом голови від 16.03.2020 року № 05-04/08 та рішенням зборів суддів від 18.03.2020 року № 2/2 "Про особливий режим роботи суду", водночас дозволено допуск до приміщення суду виключно учасників судових засідань у день та час розгляду судових справ за їх участі, за наявності у них засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів, захисних масок, рукавичок та дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

З метою з`ясування всіх обставин у справі, а також забезпечення принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, прийнято рішення здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні у присутності сторін (їх представників).

За наведених обставин, ухвалою суду від 12.05.2020 року провадження у справі поновлено, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 26.05.2020 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримувала, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 28.04.2005 року за № 24990000000004239.

ОСОБА_1 займається діяльністю арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на підставі Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданого згідно наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013 року № 457/5.

Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) № 708 видано ОСОБА_1 01.04.2013 року без обмеження строку дії.

Позивач зареєстрована як платник єдиного податку з 06.05.2005 року, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 28.11.2013 року, з обранням загальної системи оподаткування.

Фізична особа - підприємець, арбітражний керуючий - ОСОБА_1 взята на облік як платник податків в органах державної податкової служби 14.05.2005 року за № 24338. 07.08.2013 року отримала довідку про взяття на облік платника податків № НОМЕР_2 .

Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 року № Ф-19639-51 відповідачем позивачу визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 10930,62 грн.

Не погодившись із вказаною вимогою, позивач оскаржила її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Разом з тим, відповідно до пункту 65.2 статті 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому згідно підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII з відповідними змінами, арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що діяльність арбітражних керуючих підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, відповідно до положень частини 4 пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Відповідна заява позивачем подавалася, що підтверджується фактом видання контролюючим органом на ім`я позивача довідки про взяття на облік платника податків від 07.08.2013 року № 1321031400849.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що законодавець чітко розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464-VI не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону України №2464-VI, зокрема відповідно до частини 3 статті 5 Закону України № 2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24.11.2014 року.

Відтак, до позивача, якого зареєстровано як фізичну особу-підприємець згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не можуть застосовуватись положення ч. 3 ст. 5 Закону України №2464-VI.

З матеріалів справи слідує, що позивач займається діяльністю арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перебуває на обліку в податковому органі та сплачує ЄСВ як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (ФОП ОСОБА_1 ) за 2019 рік. Згідно виписки з ЄДРПОУ від 28.11.2013 року, основний вид економічної діяльності позивача визначено, як клас 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування, який включає також діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що їй нараховано ЄСВ як фізичній особі-підприємцю та як самозайнятій особі, що провадить незалежну професійну діяльність, у зв`язку із чим, позивачу нараховано ЄСВ у подвійному розмірі за один і той же період, як на підставу для скасування спірної вимоги, оскільки докази на підтвердження означеного доводу у матеріалах справи відсутні.

За наведених обставин, судом не встановлено факту нарахування Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі позивачу ЄСВ у подвійному розмірі за 2019 рік.

Посилання позивача на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі № 540/1106/19 в обґрунтування своєї позиції не свідчить про незаконність оскаржуваної у даній справі вимоги, так як вказаним рішенням суду визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 21.02.2019 року № Ф- 19639-51, якою позивачу було нараховано у подвійному розмірі заборгованість (недоїмка) зі сплати ЄСВ за 2017 та 2018 роки, в той час як предметом оскарження у даній справі є вимога податкового органу від 13.11.2019 року № Ф-19639-51, якою заборгованість (недоїмка) зі сплати ЄСВ нарахована позивачу вже за 2019 рік.

Дослідивши вимогу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 13.11.2019 року № Ф-19639-51 на предмет правомірності її винесення, суд враховує наступне.

Як вже встановлено судом позивач є платником ЄСВ та обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

За змістом частини другої статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно частини другої статті 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За змістом положень статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

З наведеного вбачається, що податкова вимога по сплаті недоїмки з ЄСВ може бути надіслана платнику виключно у трьох випадках: за результатами проведення документальної перевірки; за наявності недоїмки зі сплати ЄСВ; за наявності боргу зі сплати фінансових санкцій.

У даному випадку відповідачем надіслано податкову вимогу позивачу у зв`язку із встановленням наявності недоїмки зі сплати ЄСВ (випадок передбачений абзацом 3 пункту 3).

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI).

Як визначено ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI).

У відповідності до п. п. 2-4 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Отже, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов`язкової звітності за себе як фізичні особи-підприємці.

Суд зауважує на тому, що за 2019 рік позивачем самостійно задекларовано та сплачено зобов`язання зі сплати ЄСВ в сумі 11016,72 грн., що підтверджується наданими до суду звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік та платіжними дорученнями від 20.01.2019 року № 2 (2754,18 грн.), від 14.05.2019 року № 3 (2754,18 грн.), від 24.06.2019 року № 5 (2754,18 грн.), від 05.09.2019 року № 7 (2754,18 грн.).

Водночас згідно витягу з інтегрованої картки платника податків за 2019 рік станом на 31.12.2018 року за позивачем вже рахувалась заборгованість з ЄСВ на суму 8770,44 грн.

Відтак, незважаючи на сплату суми ЄСВ за 2019 рік, з наданого відповідачем до суду витягу з інтегрованої картки платника податків за 2019 рік вбачається, що за позивачем станом на 31.10.2019 року рахується недоїмка зі сплати ЄСВ (із врахуванням сум штрафних санкцій та пені) в сумі 10930,62 грн. Сума ЄСВ нарахована позивачу як фізичній особі-підприємцю, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, та як рішення, прийняте органом доходів і зборів, що належить до його компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковим до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Вказані приписи кореспондуються з положеннями розділу VI Інструкції № 449, у відповідності до якого до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до фіскальних органів, та сплатити їх.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) зокрема, у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Як вже зазначалось судом, у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

В даному випадку нарахування суми заборгованості позивача в розмірі 10930,62 грн. по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі. Електронні витяги облікової картки платника податків з нарахування та сплати єдиного внеску долучено до матеріалів справи.

Сформована вимога податкового органу надіслана позивачу та отримана нею.

Таким чином, оскільки позивачем не виконано свого обов`язку як суб`єкта підприємницької діяльності, який провадить незалежну професійну діяльність, щодо сплати єдиного соціального внеску у встановлені законом строки, дії контролюючого органу з формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) у даній справі відповідають вимогам законодавства, у зв`язку із чим, відсутні підстави для її скасування.

Згідно приписів ст. 139 КАС України, судові витрати у даному випадку не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 травня 2020 р.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111060000