Рішення № 89457236, 27.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 р. № 520/4449/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1" (61082, м. Харків, пр-т Московський, буд. 144, кім. 206-1) до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (14017, м. Чернігів, вул. Малясова, буд. 12) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: 1. Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафних санкцій від 13.03.2020 р. №03/14 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про застосування до ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1" штрафу у сумі 5100,00 грн. 2. Стягнути з відповідач судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що Постанова про накладення штрафних санкцій від 13.03.2020 р. №03/14 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про застосування до ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1" штрафу у сумі 5100,00 грн. є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 08.05.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що застосування до позивача штрафу на підставі оспорюваної постанови про накладення штрафних санкцій від 13.03.2020 №03/14 здійснено Інспекцією на підставі та у розмірі, встановленому пунктом 1 частини 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" в редакції, яка була чинною станом на 13.03.2020.

15.05.2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідачем - Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, з 11.03.2020 року по 13.03.2020 року відповідно до направлення № 175 від 26.02.2020 року було проведено планову об`єднану виїзну та не виїзну перевірку характеристик продукції, а саме автомобільних бензинів та дизельного палива, що розповсюджується на АЗС за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул. Дружби, 51, яка належить ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1», про що складено акт перевірки характеристик продукції №07/14 від 13.03.2020р.

Відповідно до зазначеного вище акту перевірки характеристик продукції №07/14 від 13.03.2020р. були виявлені наступні порушення, а саме:

- (п.3) розповсюдження продукції за відсутністю національного знака відповідності, а саме на паспорті №865 від 15.06.2019 «Бензин незтилированньїй А-92-К5-ЕВРО», який згідно Декларації про відповідність відповідає вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», як «Бензин автомобільний А92-Євро5-Е5» відсутній національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам Технічного регламенту відповідно до п. 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927;

- (п.4) розповсюдження продукції за відсутністю національного знака відповідності, а саме на паспорті №352 від 23.02.2020 «Топливо дизельное ДТ-Е-К5», який згідно Декларації про відповідність відповідає вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», як «Дизельне паливо ДП-3-Євро5-В0» відсутній національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам Технічного регламенту відповідно до п. 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927.

Також під час розгляду справи судом було встановлено, що 13 березня 2020 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафних санкцій №03/14 на позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1", відповідно до якої за порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, внаслідок чого порушено вимоги Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 та застосовано штраф у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2550,00 грн. за кожне порушення, що в сумі дорівнює 5100,00 грн.

Також судом встановлено, що 13.03.2020 відповідачем було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №06/14 та №07/14, якими вирішено обмежити надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту. Вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб"єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству. Термін виконання 13 квітня 2020 року.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010, № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI) є спеціальним Законом, який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2735, державний ринковий нагляд -діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 2735 дія цього Закону поширюється на відносини щодо:

здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті;

здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті,

Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд (абз.3 п.2. ч. 1 ст. 1 Закону № 2735).

Згідно статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Таким чином суд зазначає, що поняття "державний ринковий нагляд", встановлене Законом № 2735 та поняття «державний нагляд (контроль)», встановлене Законом № 877 не є тотожним, а отже твердження позивача щодо того, що перевірку було призначено і проведено не у відповідності з нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V є хибним.

Також суд зазначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Частиною 5 ст. 10 Закону № 2735 передбачено, що цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України встановлено лише повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Таким чином суд зазначає, що переважному застосуванню підлягають норми Закону № 2735 над приписами Закону № 877 в цій частині, оскільки Закон № 2735 є спеціальним.

Згідно пункту 21 Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2016, № 1069 Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд за відповідністю автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженому постановою КМУ від 01.08.2013 року № 927.

За приписами статті 15 Закону № 2735 посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема, мають право:

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону;

в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.

Згідно приписів ст. 20 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику, затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Суд зазначає, що секторальний план державного ринкового нагляду на 2020 рік, затверджений т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Є. Фірсовим 29.11.2019 року та оприлюднено на сайті Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

Частиною першою статті 22 Закону № 2735 визначені види заходів державного ринкового нагляду, а саме: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції.

Відповідно до вимог ч. 1 - 4 ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", передбачено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Відповідно до частини 5 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 2735 передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів.

Також суд зазначає, що в ході перевірки відповідачем було встановлено факти порушення позивачем, як розповсюджувачем, вимог Технічного регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення державної політики у сфері технічного регулювання; у межах своєї компетенції затверджує технічні регламенти, якщо їх не затверджено законами чи актами центральних органів виконавчої влади.

Згідно до пункту 1 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 цей Технічний регламент встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров"я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.

Так, відповідно до п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.

Згідно до п.2 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів об`єктами перевірки є наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам.

При проведені планової - перевірки характеристик продукції автомобільних палив, дизельного палива на АЗС позивача відповідачем було встановлено виробника дизельного палива - ОА «Новокуйбьішевський нефтеперерабатьівающий завод», Російська Федерація, та виробника автомобільного бензину - ОАО «Мозьірский нефтеперерабатьівающий завод», Республіка Белорусь, які є нерезидентами України.

Відповідно до п. 21 "Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" у разі коли виробник не є резидентом України та не має уповноваженого представника в Україні, такі зобов`язання покладаються на особу, яка ввела паливо в обіг на ринку України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що особою, яка ввела дизельне паливо в обіг на ринку України є ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ», а особою, яка ввела автомобільний бензин - ТОВ «ІНТЕР ЛАЙТ»

Форма, опис знака відповідності технічним регламентам, правила та умови його нанесення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184.

Згідно статті 29 Закону № 2735 у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;

декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Статтею 33 Закону № 2735 встановлено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Суд зазначає, що на час розгляду справи рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від №06/14 та №07/14 прийняті відповідачем 13.03.2020, надані позивачем не оскаржені та є чинними.

Відповідальність суб`єктів господарювання за порушення, виявлені під час заходів ринкового контролю встановлені приписами статті 44 Закону № 2735.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 цього Закону до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що під час планової перевірки відповідачем було встановлено два види розповсюдження продукції, на яких відсутній знак відповідності: «Бензин автомобільний А92-Євро5-Е5» (виробник ОАО "Мозьірский нефтеперерабатьівающий завод", Республіка Білорусь); «Дизельне паливо ДП-3-Євро5-В0» (виробник АО "Новокуйбьішевский нефтеперерабатующий завод", виробник Російська Федерація).

За правилами пункту 1 частини 3 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином суд зазначає, що позивача було притягнуто до відповідальності саме за розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічному регламенту, а отже відповідач діяв в межах чинного законодавства України.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Постанова про накладення штрафних санкцій від 13.03.2020 р. №03/14 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про застосування до ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1" штрафу у сумі 5100,00 грн. є такою, що винесена в межах чинного законодавства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ЛОДЖИСТИК 1" (61082, м. Харків, пр-т Московський, буд. 144, кім. 206-1) до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (14017, м. Чернігів, вул. Малясова, буд. 12) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.