Рішення № 89457082, 26.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1981/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання незаконними дій при проведенні перерахунку і виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату, оригінал якої знаходиться у пенсійному органі, по факту зменшення показника загального розміру пенсії з 80 відсотків суми грошового забезпечення, який був обчислений під час призначення пенсії за вислугу 30 років відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній станом на дату призначення пенсії, і зафіксований у документах пенсійної справи ФП№79547, такими, що суперечать вимогам статті 13, частинам першої, другої та четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з врахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі №21-348а13, від 17 грудня 2013 року у справі №21-445а13, від 01 липня 2014 року у справі №21-244а14 та від 08 липня 2015 року у справі №732/48/15;

- зобов`язання провести з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з встановленням показника загального розміру пенсії 80 відсотків суми грошового забезпечення за відповідно посадою відповідно до інформації в документі пенсійної справи ФП №44251 про призначення пенсії, оригінал якого зберігається в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с.1-4/.

Позов обґрунтований тим, що пенсію за вислугу років позивач отримував у розмірі 80 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Разом з тим, перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб" №103 від 21 лютого 2018 року здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення, чим порушено право позивача на отримання пенсії у належному розмірі та гарантований Конституцією України соціальний захист.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.47-48/ зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв`язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року. На момент здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року чинна редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлювала максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. Внаслідок підвищення розміру грошового забезпечення розмір пенсії позивача в результаті проведеного перерахунку фактично збільшився, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 22 листопада 1980 року отримує пенсію за вислугу років /а.с. 31-42/.

З 12 жовтня 1996 року територіальним органом Пенсійного фонду України призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 80 процентів суми грошового забезпечення та у подальшому, з 01 січня 2008 року, з 01 липня 2012 року та з 01 жовтня 2017 року перерахунок пенсії здійснювався у розмірі 80 процентів суми грошового забезпечення /а.с. 33-36/.

У зв`язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців Головним управлінням ПФУ в Полтавській області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, від 16 березня 2018 року № 44251 /а.с. 37/ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року, виходячи із розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії /а.с.38/.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 06 листопада 2019 року (вх.№5800/Г-03 від 08 листопада 2019 року) /а.с. 44-45/ про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5800/Г-03 від 12 листопада 2019 року /а.с. 43/ ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення перерахунку пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент такого перерахунку, а саме: станом на 01 січня 2018 року. Так, з 01 травня 2014 року чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження. В результаті проведеного перерахунку сума пенсії заявника збільшилася, чим забезпечено дотримання конституційних норм щодо недопущення звуження обсягу прав на існуючий рівень пенсійних гарантій .

Не погодившись з діями відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /далі - Закон №2262-ХІІ/.

Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу/ було передбачено, що пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої вказаної статті загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, Законом України № 3946-XII від 04 лютого 1994 року частину другу вказаної статті після слова і цифри "категорії 2" доповнено словами і цифрами "категорій 2 та 3".

Законом України № 103/96-ВР від 25 березня 1996 року частину другу цієї статті викладено в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".

Законом України №51-ІV від 04 липня 2002 року внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ (згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" такі зміни набрали чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", а саме: з 01 січня 2003 року) шляхом заміни цифр "85", "95" і "90" відповідно цифрами "90", "100" і "95".

Законом України № 3591-IV від 04 квітня 2006 року частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Законом України № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01 травня 2014 року, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в новій редакції, а саме: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон України № 1166-VII від 27 березня 2014 року набрав чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років та встановлення йому пенсії у розмірі 80 процентів суми грошового забезпечення, а тому на позивача дія його норм не поширюється.

Наведеним суд відхиляє довід відповідача про правомірність застосування ним при перерахунку пенсії позивача частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення такого перерахунку.

Крім того, з 01 жовтня 2017 року позивачу здійснювався перерахунок пенсії у розмірі 80 процентів суми грошового забезпечення, тобто територіальним органом Пенсійного фонду України визнано право позивача на перерахунок пенсії у вказаному розмірі після набрання чинності Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року /а.с. 36/.

Висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.

Перевіривши обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд, керуючись пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01 січня 2018 року в розмірі 70 процентів відповідної суми грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 80 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №61584 від 11 квітня 2020 року /а.с. 14/.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов`язання на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання цього судового рішення.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року у розмірі 80 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк