
Справа № 420/3222/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (68160, Одеська обл., Татарбунарський р-н., с. Тузли, вул. Завгороднього, буд. 29) до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (68100, Одеська обл. м. Татарбунари, вул. Горького, 17/12), третья особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 61657095 від 27.03.2020р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (68160, Одеська обл., Татарбунарський р-н., с. Тузли, вул. Завгороднього, буд. 29) до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 61657095 від 27.03.2020р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.06.2019р. у справі №515/1711/18, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного суду від 16.01.2020р., позовну заяву ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відділ освіти Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним розпорядження та поновлення на роботі задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 428-I від 05.10.2018 року в частині скасування розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року № 4 «Про призначення на посаду директора Тузлівського НВК (загальноосвітня школа I-III ступеня ліцей) ОСОБА_1 ». Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 1 від 05.10.2018 року Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КЗ Тузлівський НВК (загальноосвітня школа I-III ступеня ліцей) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального Закладу «Тузлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступеня ліцей» Татарбунарського району Одеської області. Стягнуто з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 20.06.2018 року в розмірі 116486,50 гривень із відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів. Стягнуто з Тузлівської сільської ради Одеської області на користь держави із зарахуванням до спеціального бюджету судовий збір у розмірі 2819,20 гривень. Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення на роботі.
З метою примусового виконання рішення в частині стягнення з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 20.06.2018 року в розмірі 116486,50 гривень ОСОБА_1 звернулась з виконавчим листом до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі чого старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №61254596. Позивач зазначає, що в даному виконавчому провадженні фактичного стягнення грошових коштів за виконавчим документом стягнуто не було, оскільки в березні 2020р. стягувачем подано заяву про повернення виконавчого документа без виконання. 13.03.2020р. старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документа, в зв`язку з чим позивач зазначає, що стягнення виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника створює умови для його стягнення без реального виконання рішення суду та просить скасувати постанову старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №61254596 від 27.03.2020р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2020р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвалою від 12 травня 2020 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272 КАС України щодо розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Призначено судове засідання по справі, яке відбудеться за адресою суду: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14 в залі судових засідань № 19, на « 21» травня 2020 року о 14 годині 30 хвилин.
18.05.2020р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідачем зазначено, що 13.02.2020рогу відповідно до вимог ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) старшим державним виконавцем відділу Білих М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. За змістом частини 1 статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Зважаючи на те, що на виконанні у відділі на час відкриття зазначеного виконавчого провадження вже перебувало зведене виконавче провадження відносно боржника №61413929 та 02.03.2020 року виконавче провадження №61254596 було приєднано до цього зведеного виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови. 26.03.2020р. старшим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу із вказанням пунктів про виведення в окремі провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.02.2020 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 13.02.2020 року. Відповідач зазначає, що оскільки рішення Татарбунарського районного суду Одеської області у справі №515/1711/18 про стягнення з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу фактично Туздівською сільською радою виконано не було, жодних коштів за рішенням суду не стягнуто, виконавчий збір та витрати у виконавчому провадженні №61254596 також не були стягнуті, відповідно до вимог частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» та абз. 11 пункту 8 Розділ) III Інструкції з організації примусового виконання рішень у постанові державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 року пунктом 2 постанови передбачено виведення в окреме провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.02.2020 року та пунктом 3 цієї постанови передбачено виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору від 13.02.2020р. у сумі 11648,65 грн. У зв`язку з чим, на виконання вищевказаних вимог Закону та Інструкції 26.03.2020р. в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ, що підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією було зареєстровано постанову про стягнення виконавчого збору від 13.02.2020 року у сумі 11648,65 грн. та 27.03.2020 року старшим державним виконавцем відділу Білик М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61657095. На даний час виконавче провадження №61657095 перебуває на примусовому виконанні у Татарбунарському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) та входить до складу зведеного виконавчого провадження №61413929.
Ухвалою суду від 21.05.2020р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ; відкладено розгляд справи на 27 травня 2020р. 15 год. 00хв.
До судового засідання 27.05.2019 р. сторони явку представників не забезпечили. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.06.2019р. у справі №515/1711/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відділ освіти Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним розпорядження та поновлення на роботі задоволено в повному обсязі.
Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 428-I від 05.10.2018 року в частині скасування розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року № 4 «Про призначення на посаду директора Тузлівського НВК (загальноосвітня школа I-III ступеня ліцей) ОСОБА_1 ».
Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 1 від 05.10.2018 року Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КЗ Тузлівський НВК (загальноосвітня школа I-III ступеня ліцей) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального Закладу «Тузлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступеня ліцей» Татарбунарського району Одеської області.
Стягнуто з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 05.10.2018 року по 20.06.2018 року в розмірі 116486,50 гривень із відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів.
Стягнуто з Тузлівської сільської ради Одеської області на користь держави із зарахуванням до спеціального бюджету судовий збір у розмірі 2819,20 гривень.
Допущено негайне виконання судового рішення частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення на роботі
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020р. у справі №515/1711/18 рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.06.2019р. залишено без змін.
06.02.2020р. Татарбунарським районним судом Одеської області видано виконавчий лист №515/1711/18.
12.02.2020р. на виконання виконавчого листа ОСОБА_1 звернулася з заявою про примусове виконання рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.06.2019р. в частині стягнення з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 05.10.2018 року по 20.06.2018 року в розмірі 116486,50 гривень до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
13.02.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61254596 про стягнення з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 05.10.2018 року по 20.06.2018 року в розмірі 116486,50 гривень.
13.02.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою встановлена загальна сума мінімальних витрат у розмірі 300грн.
13.02.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про стягнення виконавчого збору у розмірі 11648,65грн.
02.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою виконавче провадження №61254596 приєднано до зведеного виконавчого провадження №61413929.
13.03.2020р. ОСОБА_1 звернулася з заявою про повернення виконавчого листа №515/1711/18 без виконання до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
16.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, якою виведено виконавче провадження ВП №61254596 із зведеного виконавчого провадження №61413929.
16.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»
26.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову ВП №61254596 від 16.03.2020р. про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (не вказано пункт про виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору).
26.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до пункту 2 якої виведено в окреме провадження постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.02.2020р. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 11648,65грн. від 13.02.2020р. (п.3).
27.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61657095 про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови №61254596 від 13.02.2020р.
27.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61657095 про приєднання виконавчого провадження ВП №61657095 до зведеного виконавчого провадження №61413929.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII»).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать, зокрема, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання постанов державних виконавців.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
За приписами ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами 1 та 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Аналіз положення статей 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання виконавчого документу, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження, виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
26.03.2020 року старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. винесено постанову ВП №61254596 про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до пункту 2 якої виведено в окреме провадження постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.02.2020 та про стягнення виконавчого збору у розмірі 11648,65грн. від 13.02.2020р. (п.3).
Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.
А відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, станом на час прийняття оскаржуваної постанови державний виконавець відповідно до вимог Закону був зобов`язаний, у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою про повернення виконавчого документа, та якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору.
Виходячи з того, що наказ в межах виконавчого провадження ВП №61254596 повернуто стягувачу саме за заявою стягувача про повернення виконавчого документу без виконання (що учасниками справи не заперечувалось), а також, зважаючи на те, що матеріали справи не містять належних доказів того, що виконавчий збір стягнуто раніше, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. обґрунтовано та у відповідності до вимог законодавства України.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик М.М. постанови ВП №61657095 про відкриття виконавчого провадження на виконання постанов №61254596 від 13.02.2020р.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 61657095 від 27.03.2020р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст 6, 14, 78, 90, 139, 161,205, 255, 273, 287 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (68160, Одеська обл., Татарбунарський р-н., с. Тузли, вул. Завгороднього, буд. 29, код ЄДРПОУ 04378876) до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (68100, Одеська обл. м. Татарбунари, вул. Горького, 17/12, код ЄДРПОУ 34890594), третья особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 61657095 від 27.03.2020р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.
Судове рішення № 89457055, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/3222/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: