Рішення № 89456958, 27.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2436/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в п`ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року із доданими до заяви документами та щодо не складення і не подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України заяву ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року із доданими до заяви документами;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скласти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 01 жовтня 1969 року по 05 грудня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Під час проходження служби у 1986 році залучався до виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Зазначає, що в подальшому його здоров`я почало погіршуватись у зв`язку з чим 05 грудня 1994 року він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ на підставі наказу УМВС у Львівській області № 471 від 30 листопада 1994 року за пунктом «б» (через хворобу) статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вказує, що у 2018 році переніс гостре порушення спінального кровообігу на рівні грудних сегментів у вигляді спінальної мієлопатії. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА № 257736 від 23 травня 2019 року йому встановлено І групу інвалідності (пожиттєво) та 90% втрати професійної працездатності. Із виписки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 311114 слідує, що І група інвалідності є захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Позивач зазначає, що 17 жовтня 2019 року подав заяву на ім`я заступника голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області разом з відповідними документами, у якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманим захворюванням, пов`язаним зі службою в органах внутрішніх справ, однак отримав відповідь, оформлену листом № Оп-181/31/01-2019 від 01 листопада 2019 року, якою його повідомлено про відсутність законних підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки позивач проходив службу на посаді старшого інспектора відділення державного пожежного нагляду – начальника 11-ї частини професійної пожежної охорони відділу внутрішніх справ Жовківського району та мав звання «майор внутрішньої служби», а відтак, виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватись у відповідності до статті 23 Закону України «Про пожежну безпеку». Позивач вказує, що зважаючи на вищенаведену відповідь, 20 грудня 2019 року звернувся із заявою до начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, у якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, проте 04 лютого 2020 року Державна служба з надзвичайних ситуацій, розглянувши зазначену заяву позивача по суті повідомила його про те, що з питань виплати такої допомоги йому слід звертатися до Міністерства внутрішніх справ України.

Бездіяльність відповідача щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в п`ятнадцятиденний строк з дня реєстрації його заяви від 17 жовтня 2019 року разом із доданими до неї документами та не складення і не подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому І групи інвалідності позивач вважає протиправною, оскільки з аналізу норм Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 слідує, що прийняття рішення про призначення чи про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, в той час як на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник покладено обов`язок по проведенню процедурних дій, пов`язаних з оформленням відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства внутрішніх справ України) розпорядниками нижчої ланки.

Відтак, на думку позивача, оскільки відповідач всупереч нормі пункту восьмого Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передав заяву та подані ним документи на виплату одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України у п`ятнадцятиденний строк з дня їх реєстрації та не склав висновку щодо виплати грошової допомоги, за таких обставин відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством та за межами наданої йому компетенції.

Крім того, позивач вважає, що зазначена відповідачем підстава для відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги є надуманою та безпідставною, оскільки ґрунтується лише на тій обставині, що йому присвоєно звання «майор внутрішньої служби», а не «майор міліції». З цього приводу позивач вказує, що відповідно до пункту 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року спеціальне звання «майор внутрішньої служби» є рівнозначним спеціальному званню «майор міліції».

З огляду на наведене, позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень Закону України «Про міліцію».

У зв`язку з вищевикладеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що позивач, як майор внутрішньої служби не належав до категорії працівників міліції, а відтак норми Закону України «Про міліцію» та положення Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 на нього не можуть бути поширені. Тому відповідач вважає, що всі дії щодо відмови у прийнятті документів для призначення одноразової грошової допомоги позивачу вчинені ним у спосіб, чітко встановлений чинним законодавством, а відтак жодним чином не порушують його прав.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

У поясненні щодо позову третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України зазначає, що позивач проходив службу на посаді старшого інспектора відділення державного пожежного нагляду – начальника 11-ї частини професійної пожежної охорони відділу внутрішніх справ Жовківського району та мав звання майора внутрішньої служби. Таким чином, третя особа вважає, що позивач належав до категорії осіб рядового та начальницького складу державної пожежної охорони. Зазначає, що 13 лютого 2015 року прийнято Закон України № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції». Зауважує, що цими змінами запроваджено новий механізм нарахування одноразової грошової допомоги та змінено категорію осіб, які мають право на її призначення, а також виключено з редакції статті частину десяту статті 23 Закону України «Про міліцію», якою право на отримання зазначеної допомоги поширювалося на пенсіонерів міліції та осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю. Тому з 12 березня 2015 року (день набрання чинності Законом № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції») права на одноразову грошову допомогу пенсіонери міліції та особи, залучені до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю не мають. Тобто, звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери зі спеціальним званням «міліції» за наведених умов мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а зі спеціальним званням «внутрішньої служби» такого права з указаної дати не мають.

Таким чином, третя особа вважає, що з урахуванням викладеного, підстави для призначення майору внутрішньої служби ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням першої групи інвалідності відсутні.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій пояснення щодо позову або відзиву до суду не надходило.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 30 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. Залучено Державну службу України з надзвичайних ситуацій до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та залучено Міністерство внутрішніх справ України до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с.32) ОСОБА_1 з 01 жовтня 1969 року по 05 грудня 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Управління внутрішніх справ Львівської області № 471о/с від 30 листопада 1994 року «По особовому складу» (а.с.39) майора внутрішньої служби ОСОБА_2 (так в документі), старшого інспектора відділення державного пожежного нагляду – начальника 11-ї частини професійної пожежної охорони відділу внутрішніх справ Жовківського району звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до пункту «б» (через хворобу) статті 64 Положення про проходження служби рядовим у начальницьким складом органів внутрішніх справ з 05 грудня 1994 року.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 311114 (а.с.22) ОСОБА_1 з 23 травня 2019 року пожиттєво встановлено першу Б групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Згідно із довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА № 257736 від 23 травня 2019 року (а.с.23) ОСОБА_1 встановлено 90% ступеня втрати професійної працездатності.

17 жовтня 2019 року позивач звернувся до заступника голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою (а.с.21), у якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, 23 травня 2019 року Львівською обласною МСЕК № 1 йому встановлено першу групу інвалідності та 90% ступеня втрати працездатності. До заяви долучив: довідку МСЕК про результат втрати працездатності на 1 арк.; копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності на 1 арк.; копію свідоцтва про хворобу № 405 на 1 арк.; копію паспорта та ідентифікаційного номера на 2 арк.; договір про відкриття рахунку в банку на 1 арк.

Листом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № Оп-181/31/01-2019 від 01 листопада 2019 року (а.с.19-20) позивача на його заяву від 17 жовтня 2019 року про призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням першої групи інвалідності повідомлено про відсутність законних підстав для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням першої групи інвалідності відповідно до Закону України «Про міліцію», оскільки позивач, як майор внутрішньої служби належав до категорії осіб начальницького складу державної пожежної охорони, а отже не належав до категорії працівників міліції, тому норми Закону України «Про міліцію» на нього не можуть бути поширені.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в п`ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року разом із доданими до неї документами та не складення і не подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Відповідно до абзаців другого - третього пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної норми Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі – Порядок № 850).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Абзацом другим пункту 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із абзацом першим підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі становлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.

Пунктом сьомим Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно із пунктами 8 - 9 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;

витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз наведених норм Порядку № 850 вказує, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ. При цьому, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов та висновок щодо виплати грошової допомоги. Рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги приймає Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів.

Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 з 01 жовтня 1969 року по 05 грудня 1994 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Управління внутрішніх справ Львівської області № 471о/с від 30 листопада 1994 року «По особовому складу» позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до пункту «б» (через хворобу) статті 64 Положення про проходження служби рядовим у начальницьким складом органів внутрішніх справ з 05 грудня 1994 року.

Отже, з наведеного слідує, що останнім місцем служби позивача в органах внутрішніх справ є Управління внутрішніх справ Львівської області, а відтак, зважаючи на приписи норм Порядку № 850 саме до цього органу позивачу слід було звернутися із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому інвалідності.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що, звернувшись 17 жовтня 2019 року до заступника голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою про здійснення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та, подавши відповідні документи, позивач вчинив у спосіб, як того вимагає правове регулювання, встановлене Порядком № 850.

Водночас, відповідач, отримавши заяву позивача та подані документи, в силу імперативних норм Порядку № 850, зобов`язаний в п`ятнадцятиденний строк з дня реєстрації таких документів подати їх до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком щодо виплати грошової допомоги для прийняття останнім відповідного рішення. Будь-яких інших можливих дій (власний розсуд) керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив чи проходить службу працівник міліції з поданими для виплати одноразової грошової допомоги заявою (рапортом) та документами Порядок № 850 не передбачає.

Разом з тим, у даній адміністративній справі, відповідач, отримавши заяву позивача та подані ним документи, визначених Порядком № 850 дій не вчинив, а фактично листом від 01 листопада 2019 року № Оп-181/31/01-2019 відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, тобто вийшов за межі наданих йому повноважень, перебравши на себе функцію Міністерства внутрішніх справ України, що за встановленого правового регулювання є неприпустимим.

За таких обставин, суд доходить висновку, що, не подавши до Міністерства внутрішніх справ України надані позивачем заяву від 17 жовтня 2019 року та додані до неї документи, а також висновок щодо виплати грошової допомоги, як того вимагає пункт восьмий Порядку № 850, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, а тому позовна вимога позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в п`ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року із доданими до заяви документами та висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом четвертим частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи вищенаведене, оскільки судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України наданих позивачем заяви та документів, а також висновку щодо виплати грошової допомоги та, зважаючи на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України заяву ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року із доданими до заяви документами, а також висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 слід задоволити.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак розподіл судових витрат на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, 55А, м. Київ, 01601) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в п`ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року із доданими до заяви документами та висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України заяву ОСОБА_1 від 17 жовтня 2019 року із доданими до заяви документами, а також висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 27 травня 2020 року.

Суддя Клименко О.М.