
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/3867/20
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 травня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В., перевіривши матеріали позовної заяви Громадської організації «ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ» до Львівської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», політичної партії «Слуга Народу» про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
Громадська організація «ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ» звернулася з позовною заявою до Львівської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», політичної партії «Слуга Народу», в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Львівської області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди партії «Слуга Народу», що відбулися протягом 2018-2020 років;
-визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії «Слуга Народу» щодо створення Львівської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу»;
-зобов`язати Вищу Раду Партії «Слуга Народу» привести у відповідність вимог п.п. 4.1, 3.1, пп. 4.9.1 Статуту політичної партії «Слуга Народу» склад Львівської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій.
Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п.2 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Частиною 2 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, згідно якої суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
Також згідно норми КАС України, у справах пов`язаних виборчим процесом та референдумом, відповідачами, у тому числі за позовом особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, можуть бути кандидати, їх довірені особи, партії (блоки), місцеві організації партій, їхні уповноважені особи та посадові особи ( ст. ст. 276, 277 КАС України).
Таким чином, КАС України передбачено виключні випадки, коли відповідачем у справі може бути політична партія чи її місцева організація.
Суд враховує, що у п. 22 Постанови від 4 вересня 2018 року (справа № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Як встановлено із змісту позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність політичної партії, рішення її органу управління та просить зобов`язати здійснити дії щодо приведення у відповідність складу місцевої організації партії до її статуту.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що даний спір пов`язаний із відносинами, які відповідно до закону, статуту політичної партії віднесені до його (її) внутрішньої діяльності та виключної компетенції.
Крім того, відповідачі у справі, на думку суду, не є суб`єктами владних повноважень, оскільки необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
Політичні партії повинні мати статут. Статут політичної партії має містити, зокрема, відомості щодо: найменування політичної партії; переліку статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень; порядку вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній; прав та обов`язків членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії; порядку створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків; порядку внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії; порядку скликання та проведення партійних з`їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії; джерел матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядок здійснення витрат політичної партії, тощо (ст.8 Закону України «Про політичні партії в Україні»).
Згідно з приписами ст.18 Закону України «Про політичні партії в Україні», державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:
1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади;
2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;
3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності;
4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Крім цього, визначаючись щодо підсудності зазначеного спору до юрисдикції адміністративного суду, суд враховує позицію, викладену Конституційним Судом України у своєму рішенні №6-рп/2001 у справі № 1-17/2001, в якому вказано, що відповідно до пункту 11 частини першої статті 92 Конституції України законами України визначаються, зокрема, засади утворення і діяльності політичних партій, інших об`єднань громадян.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про об`єднання громадян» визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об`єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах частини третьої статті 4 Закону України «Про політичні партії в Україні».
Об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (стаття 13 Закону України «Про об`єднання громадян»). Тобто внутрішня організація, взаємовідносини членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається.
Вказаним вище рішенням Конституційний Суд України визнав конституційним положення Цивільного процесуального кодексу про те, що судам не підвідомчі скарги на «акти і дії об`єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньо організаційної діяльності або до їх виключної компетенції».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року в справі №757/43355/16-ц (провадження № 14-399цс18) звернула увагу на те, що приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства», «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.
Таким чином, на думку суду, вирішення питань, які є предметом даного спору належить до внутрішньо-організаційної діяльності партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, законність рішень якого не може бути перевірена в судовому порядку.
Враховуючи те, що такі вимоги не можуть бути предметом судового розгляду, належать до компетенції виключно цієї партії, втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Керуючись положеннями п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд вважає, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, згідно ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Однак, оскільки із зазначених вище мотивів вимоги позивача не можуть бути предметом судового розгляду, суд не роз`яснює заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої позовної вимоги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
п о с т а н о в и в:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №380/3867/20 за позовом Громадської організації «ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ» до Львівської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», політичної партії «Слуга Народу» про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна
Судове рішення № 89456944, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/3867/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: