Рішення № 89456818, 25.05.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/990/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомСлужби автомобільних доріг України у Кіровоградській області (25015, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Полтавська, 38; код ЄДРПОУ - 24718432)до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (25022, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2; код ЄДРПОУ – 34977816)провизнання протиправними дій та скасування постанов, -В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Подільською відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в частині винесення постанови від 03.03.2020 серії ВП №61415456 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 26.12.2019 серії ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору у сумі 681919,93 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.03.2020 серії ВП №61415456 про відкриття виконавчого провадження по постанові цього ж органу ДВС від 26.12.2019 серії ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору у сумі 681919,93 гривень;

- визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (на даний час Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро)) від 26.12.2019 серії ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору у сумі 681919, 93 гривень.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в рамках виконавчого провадження №60939268 по виконанню наказу Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2019 року №912/48/19, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого примусового виконання. В свою чергу, 03.03.2020 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області виконавчого збору у розмірі 681919,93 грн. Вважаючи таку постанову неправомірною, вказуючи на порушення статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» допущені державним виконавцем при її винесенні, просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідачів скористався своїм правом на надання письмового відзиву до суду, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, наголошено на правомірності дій державного виконавця при винесенні спірної постанови на підставі та у спосіб визначені Законом України “Про виконавче провадження”, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

25.03.2020 року до суду надійшли матеріали позовної заяви (а.с.1-52).

Ухвалою суду від 31.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.55-56).

15.04.2020 року на адресу суду надійшла заява з виправленими недоліками та заява про забезпечення позову (а.с.60-106).

Відповідною ухвалою суду від 16.04.2020 року заяву про забезпечення позову Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області – задоволено. Заборонено Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчиняти дії щодо стягнення зі Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області суми виконавчого збору у розмірі 68919,93 грн. Зупинено стягнення на підставі постанови Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 03.03.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61415456 та на підставі постанови від 26.12.2019 серії ВП №60939268 про стягнення виконавчою збору у сумі 681919,93 грн. (а.с.108-109).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін (а.с.107).

Вказана ухвала надіслана учасникам справи за правилами визначеними КАС України, та ними отримана, що посвідчується відповідними повідомленнями про вручення судової кореспонденції (а.с.110-114).

29.04.2020 року відповідач подав до суду письмові пояснення на позовну заяву (а.с.116-129).

Розгляд справи у судовому засіданні призначено на 22.05.2020 року.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с.148-149).

22.05.2020 року представником позивача подано до суду заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження без участі уповноваженого представника (а.с.150).

В своїх письмових поясненнях представник відповідача просив суд провести розгляд справи без його участі за наявними у ній матеріалами (а.с.139).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до приписів частини 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 4 ст.262 КАС України).

Відповідно до приписів частини 5 статті 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України).

З огляду на достатню кількість зібраних у справі доказів для її вирішення, наявність клопотання учасників справи про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами, в межах строку визначеного статтею 258 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 28.03.2000 року Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області зареєстрована як юридична особа, що посвідчується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.47-48).

Відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Кіровоградській області, метою діяльності служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Кіровоградській області (а.с.31-46).

Відповідно до листа директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності – головного бухгалтера Державного агентства автомобільних доріг України адресованого начальникам служб автомобільних доріг в областях, судові рішення або накази про примусове стягнення заборгованості за роботи, виконані у попередніх роках, з будівництва, реконструкції та поточного ремонту на дорогах державного значення, які включені до Переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 року №36 «Деякі питання дорожнього господарства», після внесення змін до Плану використання бюджетних коштів, здійснювати в першочерговому порядку (а.с.27).

Так, 26.12.2019 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Хитровським Д.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2019 року про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд» заборгованості за договором підряду на реконструкцію автомобільної дороги в розмірі 4537337,00 грн., інфляційні витрати в сумі 1773844,42 грн., 3 відсотки річних в сумі 407241,53 грн., а також 100776,34 грн. судового збору (а.с.9).

Судом встановлено, що 26.12.2019 року в межах виконавчого провадження №60939268, державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області у розмірі 681 919,93 грн., що відповідає 10% суми, що підлягає примусовому стягненню (а.с.14).

24.02.2020 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Улюшевим Б.В. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/48/19 від 22.05.2019 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) надійшла заява представника стягувача щодо повернення виконавчого документу стягувачу без подальшого примусового виконання (а.с.18).

В свою чергу, 03.03.2020 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Волоховою М.В., розглянуто заяву про примусове виконання постанови №60939268 виданої 26.12.2019 року Подільським ВДВС м.Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області про стягнення з Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області виконавчий збір у розмірі 681 919, 93 грн. (а.с.20).

Вважаючи вказані постанови відповідача щодо стягнення виконавчого збору протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, за захистом порушеного, на його думку, права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору є встановлення правомірності дій державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Волохової М.В. при винесенні 03.03.2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження №61415456 та постанови державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Д.В. від 26.12.2019 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60939268.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються: процесуальні питання адміністративного судочинства регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.

За змістом положень статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т. ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Згідно статті 287 КАС України - учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України “Про виконавче провадження” №1404-VІІІ від 02.06.2016р. із наступними змінами (далі – Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Статтями 75-76 Закону України “Про виконавче провадження” врегульовано виконання рішень про покладення на боржника обов`язку виконати певні дії, також врегульовано дії державного виконавця і заходи примусу щодо боржника у разі невиконання судового рішення.

Суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Частинами 1, 2 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є саме факт виконання рішення суду у повному обсязі, а не вибіркових його частин на розсуд боржника.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі №750/7424/17, (адміністративне провадження №К/9901/21724/18).

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено правове регулювання справляння виконавчого збору при вчиненні виконавчих дій.

Так, за приписами частини 1 вказаної статті, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.2, 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом частини 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документу.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення. Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру. При цьому стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 або закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону №1404-УШ (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою етап і 27 цього Закону), якщо виконавчий збір не стягнуто. У Законі № 1404-V1II передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується (частина п`ята статті 27), а також умову, за якої виконавчий збір не підлягає стягненню (якщо відсутні визначені законом підстави для звільнення від його сплати). В останньому випадку йдеться про частину дев`яту статті 27 Закону № 1404-VII1, за якою виконавчий збір не стягується, якщо рішення виконано до того, як відкрито виконавче провадження (відповідно розпочато примусове виконання рішення). Питання про закінчення виконавчого провадження, та відповідно про стягнення виконавчого збору (постанова про стягнення якого є окремим виконавчим документом), державний виконавець вирішує під час виконавчого провадження, якщо з`ясує, що для цього є відповідні підстави. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Отже, судом встановлено, що 24.02.2020 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Улюшевим Б.В. при примусовому виконанні винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.18).

При цьому, 03.03.2020 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Волоховою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за постановою №60939268 виданою 26.12.2019 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 681 919, 93 грн. (а.с.20).

З огляду на приписи частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», суд засвідчує процедурні порушення вчиненні державним виконавцем при винесенні спірної постанови від 03.03.2019 року, як таку, що винесена з порушенням строків встановлених вказаною статтею, що свідчить про протиправність її винесення.

Разом з тим, судом встановлено, що у даному випадку 24.02.2020 року державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/48/19 від 22.05.2019 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) надійшла заява представника стягувача щодо повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого примусового виконання.

Тобто, з наявних у справі доказів вбачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/48/19 від 22.05.2019 року про стягнення з Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на користь стягувача присуджених сум заборгованості за договором підряду.

Тому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи у взаємозв`язку із вищевказаними приписами чинного законодавства, суд засвідчує, що у даному випадку спірна постанова від 26.12.2019 року про стягнення виконавчого збору з позивача у сумі 681 919,93 грн., не відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», та приходить до висновку, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору у тому розмірі, який визначений у спірній постанові.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 11.03.2020 року по справі №2540/3203/18 (провадження №11-445апп19).

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваних ним рішень, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваної рішення про відмову з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться докази щодо понесення позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (а.с.7).

Відтак, з огляду здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору такі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Служби автомобільних доріг України у Кіровоградській області - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Подільською відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в частині винесення постанови від 03.03.2020 серії ВП №61415456 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 26.12.2019 серії ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору у сумі 681919,93 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.03.2020 серії ВП №61415456 про відкриття виконавчого провадження по постанові цього ж органу ДВС від 26.12.2019 серії ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору у сумі 681919,93 гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (на даний час Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро)) від 26.12.2019 серії ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору у сумі 681919, 93 гривень.

Стягнути на користь Служби автомобільних доріг України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 24718432) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (код ЄДРПОУ – 34977816).

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 16 квітня 2020 року після набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/990/20.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук