Рішення № 89456726, 27.05.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2020 року Справа № 280/6513/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69007, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – позивач) до (з урахуванням уточнень від 10.01.2020) Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків – відповідача, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб-підприємців в сумі 235 538,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати зобов`язань за самостійно поданими деклараціями, донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 235 538,11 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2019 позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/6513/19; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.02.2020 відкладено розгляд справи до 11.03.2020.

Відповідач відзиву на позов не направив.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до даних довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 235 538,11 грн., яка виникла на підставі наступного.

Так, відповідачем самостійно подано до контролюючого органу:

звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2016 рік 30.01.2017, якою відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з єдиного податку у розмірі 218 500 грн.;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за І квартал 2017 року від 05.05.2017, якою відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з єдиного податку у розмірі 500,00 грн.;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2017 року від 09.08.2017, якою відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з єдиного податку у розмірі 250,00 грн.;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали 2017 року від 01.11.2017, якою відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з єдиного податку у розмірі 65 750,00 грн.

Також, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати (перерахування) єдиного податку, за результатами якої складено акт від 30.08.2018 №2962/08-01-50-07/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п. 295.3 статті 295 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018 №0131455007, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 13 300,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, зазначену у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернуто на адресу контролюючого органу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Тобто, суми податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб, визначені відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях, не є спірними.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018 №0131455007 надіслано ФОП ОСОБА_1 , проте повернуто на адресу контролюючого орану.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацем другим пункту 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018 №0131455007 надіслано відповідачу за місцем його проживання; вважається врученим платнику податків, докази його оскарження відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

На підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 відповідачу нараховано пеню, несплачений залишок якої складає 3 738,11 грн.

У зазначені строки податкове зобов`язання відповідачем сплачено частково – у розмірі 66 500,00 грн., а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума платежу у розмірі 235 538,11 грн. вважається сумою податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ф» від 19.06.2017 №3061-17 на суму 218 500,00 грн. Зазначена в податковій вимозі сума погашена не була.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи приписи вказаної норми, позовні вимоги в частині стягнення коштів з рахунків платника податків – відповідача, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін слід зазначити про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У ч. 7 ст. 260 КАС України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що позивачем не обґрунтована необхідність розгляду справи з викликом сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області – задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб-підприємців у розмірі 235 538 (двісті тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім) гривень 11 копійок, яку перерахувати на розрахунковий рахунок UA708999980000033212866008007, отримувач: УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс./18050401, код отримувача 38025423, МФО 899998, код платежу 18050401.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 27.05.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко