Рішення № 89456486, 25.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/6430/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

23 квітня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирьській області) із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (далі - ВПВР), у якому просить:

- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Корнєєва М.М. від 13 квітня 2020 року ВП №60555433 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області і Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Корнєєва М.М. від 13 квітня 2020 року ВП №60555433 про накладення штрафу розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на його адресу надійшла постанова відповідача про накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі №240/605/19. Однак позивач не погоджується із вказаною постановою, зазначає, що рішення суду набрало законної сили 8 квітня 2019 року, а Управлінням ПФУ в Житомирській області 12 квітня 2019 року на виконання вказаного рішення проведено перерахунок та доплату пенсії за період з 8 квітня 2019 року до 30 квітня 2019 року, а за період з 1 січня 2018 року до 7 квітня 2019 року доплата до пенсії включена до відповідного Реєстру та буде виплачена згідно з Порядком КМУ №649 та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим Правлінням Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року №20-1. На підставі чого, позивач посилається на повне і вчасне виконання ним рішення суду у справі №240/605/19 від 7 березня 2019 року та, як наслідок, протиправність винесеної ВПВР постанови.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін на 20 травня 2020 року на 14:30.

Крім того, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року задоволено заяву ГУ ПФУ в Житомирській області та забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу від 13 квітня 2020 року ВП №60555433.

19 травня 2020 року електронною поштою на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.49-50). В якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що рішення суду боржником не виконано у повному обсязі, оскільки борг у сумі 10226,16 грн за період з 1 січня 2018 року до 7 квітня 2019 року виплачений не був, при цьому відповідачем лише зазначено, що така виплата буде виплачена у майбутньому відповідно до Порядку №649. Разом з тим відповідачем не надано жодних доказів вчинення будь-яких дій на дотримання вказаного Порядку №649 до прийняття оскарженої постанови від 13 квітня 2020 року у ВП №60555433.

У судове засідання 20 травня 2020 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та про просив задовольнити з підстав, що зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на доводи, що викладені у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши представників сторін та дослідивши докази у справі, суд, ухвалою постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив подальший розгляд справи продовжити у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 20 травня 2020 року (а.с.106-107).

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2019 року у справі №240/605/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року основного розміру призначеної пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 8 квітня 2019 року.

На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Житомирській області 12 квітня 2019 року здійснило перерахунок пенсії (а.с.7).

Сума грошового забезпечення відповідно до довідки Житомирського обласного військового комісаріату (а.с.10) становить 8775,00 грн:

- посадовий оклад 4510,00 грн;

- оклад за військовим званням 1340,00 грн;

- процентна надбавка за вислугу років 50% 2925,00 грн.

Основний розмір пенсії (80% грошового забезпечення) 7020,00 грн.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою (далі - Порядок №649).

Оскільки, зазначене рішення суду набрало законної сили 8 квітня 2019 року доплата за період з 8 квітня 2019 року до 30 квітня 2019 року у розмірі 584,32 грн була зарахована на рахунок пенсіонера у травні 2019 року, а доплату за період з 1 січня 2018 року до 7 квітня 2019 року у розмірі 10226,16 грн (на звороті а.с.7) включено до відповідного Реєстру для виплати відповідно до Порядку №649 після виділення коштів на виплату заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень.

6 червня 2019 року постановою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №240/605/19, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 18 квітня 2019 року (а.с.11).

Листом від 18 листопада 2019 року №37934/03 було повідомлено орган ДВС, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2019 року у справі №240/605/19 пенсіонеру з 1 січня 2018 року проведено перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення. З 1 травня 2019 року виплата пенсії провадиться у перерахованому на виконання рішення суду розмірі. Судове рішення набрало законної сили 8 квітня 2019 року, з огляду на що доплата за період з 8 квітня 2019 року до 30 квітня 2019 року у розмірі 584,32 грн врахована на рахунок пенсіонера у травні 2019 року, а за період з 1 січня 2018 року до 7 квітня 2019 року у розмірі 10226,16 грн виплата буде проведена відповідно до Порядку згідно Постанови КМУ №649 після виділення коштів на виплату заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень. Крім цього, було повідомлено, що рішення у справі №240/605/19 включено до реєстру рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.12).

У зв`язку із надходженням вимоги від 17 березня 2019 року №3.3/11496 (а.с.13), листом від 23 березня 2020 року за №0600-325-8/8810, який є аналогічним попередньому, було повідомлено орган ДВС про виконання рішення у справі №240/605/19 (а.с.14-15).

Крім того, перерахунок пенсії пенсіонеру, тобто часткове виконання рішення суду у цій справі, здійснено ГУ ПФУ в межах 10-денного строку з дня набрання ним законної сили, в саме: з наступного місяця після набрання рішенням суду законної сили розпочато виплату пенсії позивачу у перерахованому розмірі та визначено суму заборгованості, що підлягає виплаті на його користь.

Оскільки, з 28 серпня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ №649, якою встановлено порядок виплати перерахованих на виконання судових рішень сум пенсії, ГУ ПФУ зобов`язане здійснювати виплату перерахованих коштів із врахуванням даного порядку (частина 2 статті 19 Конституції України).

16 квітня 2020 року ГУ ПФУ в Житомирській області отримано постанову про накладення штрафу від 13 квітня 2020 року ВП №60555433 у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду в адміністративній справі №240/605/19 (а.с.5-6).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1-2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 та частини 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 2 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404- VIII) та Порядком №649.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі статтею 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.

Як встановлено судом, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2019 року у справі №240/605/19 виконано частково, зокрема здійснено перерахунок пенсії та нарахована сума у розмірі 584,32 грн у травні 2019 року на картковий рахунок ОСОБА_1 .

При цьому сума боргу за період з 1 січня 2018 року до 7 квітня 2019 року, яка склала 10226,16 грн ОСОБА_1 позивачем не виплачена з посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року.

Суд зазначає, що Порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Згідно з пунктом 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктом 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Та згідно з пунктами 3, 6, 7 Постанови «Про затвердження Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою» №20-1 від 26 вересня 2018 року у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень":

на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою;

про стягнення коштів.

Наказом керівника органу Пенсійного фонду України визначаються відповідальні особи, які здійснюють облік рішень у реєстрі (далі - відповідальна особа), у кількості не менше двох осіб з числа працівників, які відповідно до розподілу службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів та баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).

Доступ до відомостей реєстру надається працівникам Пенсійного фонду України та його територіальних органів, якщо це передбачено їх посадовими інструкціями або потрібно для виконання дорученої їм роботи, а також членам комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворюється відповідно до пункту 7 Порядку №649.

Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Якщо на дату внесення інформації стягувач перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, який не є боржником, інформацію до реєстру вносить відповідальна особа цього органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи стягувача та наявного у ній рішення суду.

Як встановлено з матеріалів справи, Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області разом з листом від 18 листопада 2019 року №37934/03 надався відповідачу скрін-шот з реєстру судових рішень, з якого вбачається, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2019 року у справі №240/605/19, таке рішення включено до відповідного реєстру у квітні 2019 року, у графі Стан РС вказано, що останнє виконується та у графі вказано залишок невиплачених коштів у розмірі 10226,16 грн, що свідчить про вчинення позивачем дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649 або пункту 7 Постанови №20-1, зокрема внесення інформації до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, тобто до відкриття виконавчого провадження (а.с.8-9).

Суд зазначає, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Також, суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до частин 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині виплати суми боргу за період з 1 січня 2018 року до 7 квітня 2019 року через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Висновки суду зроблені у даній справі відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 серпня 2019 року у справі №754/3105/19, від 27 лютого 2018 року у справі №0640/3719/18, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14.

Так, згідно наведених постанов невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи, що позивачем виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 березня 2019 року у справі №240/605/19 не в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за невиконання рішення суду від 7 березня 2019 року у виконавчому провадженні ВП №60555433 є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 та частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваної постанови, тому позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області мають бути задоволені.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (майдан Соборний, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43316784) про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Корнєєва М.М. від 13 квітня 2020 року ВП №60555433 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Д.М. Гурін