Рішення № 89456436, 13.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 р. Справа№200/10898/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Сєдих В.В.,

представника позивача Пікуса В.В.,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №200/10898/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги №12645-47 від 31 травня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу №467/05-99-47-20 від 31 травня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги №12645-47 від 31 травня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу №467/05-99-47-20 від 31 травня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06 травня 2019 року ТОВ «Руссоль-Україна» подало до податкового органу податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2019 року, відповідно до якої нарахована сума податку складає 42357,03грн з яких згідно додатку 1 до податкової декларації за кодом 243.1.001 податкове зобов`язання складає 10875,66грн, а за кодом 243.4.001 - 31481,37грн.

Статтею 250 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів.

На адресу позивача надійшла податкова вимога від 31 травня 2019 року №126450-47 в якій зазначено про те, що станом на 30 травня 2019 року сума податкового боргу складає 31481,37грн з екологічного податку, який справляється за атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення та рішення від 31 травня 2019 року №467/05-99-47-20 про опис майна у податкову заставу.

Вважає, що контролюючим органом протиправно винесено оскаржувану податкову вимогу та безпідставно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив, в якому зазначив, що за даними ITC «Податковий блок», податковий борг з екологічного податку (19011000) у сумі 31481,37 грн. виник у платника 20 травня 2019 року у результаті несплати у граничний термін податкових зобов`язань, визначених відповідно до податкової декларації від 20 травня 2019 року № 9089739030. Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст.ст. 59, 89 Кодексу, ГУ ДФС у Донецькій області сформовано та направлено боржнику податкову вимогу від 31 травня 2019 року №126450-47, а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 31 травня 2019 року № 467/05-99-47-20/а.с.58-64/.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання/а.с.1/.

17 вересня 2019 року відповідачем засобами електронного зв`язку надіслано відзив на позовну заяву /а.с.58-64/.

09 жовтня 2019 року представником позивача через відділ діловодства та документообігу суду надано заяву про розгляд справи без участі представника позивача /а.с.63/.

18 вересня 2019 року представником позивача через відділ діловодства та документообігу суду надано клопотання про зупинення провадження /а.с.65/.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено до набарання законної сили судовими рішеннями в справах №200/9441/19-а/а.с.80/.

18 березня 2020 ухвалою суду поновлено провадження по справі /а.с.99/.

01 квітня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи /а.с.102/.

Судом за клопотанням предсавтника позивача відкладено судове засідання до 15 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 15 квітня 2020 року постановленою без видалення до нарадчої кімнати, судом закрито підготовче провадження по справі №200/10898/19-а за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги №12645-47 від 31 травня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу №467/05-99-47-20 від 31 травня 2019 року та призначено справу до судового розгляду на 13 травня 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ТОВ “Руссоль-України” зареєстроване як юридична особа 11.05.2011 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З 04.04.2012 року товариство зареєстровано платником податку на додану вартість. ТОВ “Руссоль-України” є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов`янська солевидобувна компанія”, що підтверджено протоколами загальних зборів товариств та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

06 травня 2019 року ТОВ «Руссоль-Україна» подало до податкового органу податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2019 року, відповідно до якої нарахована сума податку складає 42357,03грн з яких згідно додатку 1 до податкової декларації за кодом 243.1.001 податкове зобов`язання складає 10875,66грн, а за кодом 243.4.001 - 31481,37грн/а.с.10-13/.

На адресу позивача надійшла податкова вимога від 31 травня 2019 року №126450-47 в якій зазначено про те, що станом на 30 травня 2019 року сума податкового боргу складає 31481,37грн з екологічного податку, який справляється за атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення та рішення від 31 травня 2019 року №467/05-99-47-20 про опис майна у податкову заставу /а.с.15,16/.

11 липня 2019 року позивачем подано скаргу на податкову вимогу від 31 травня 2019 року №126450-47 та рішення від 31 травня 2019 року №467/05-99-47-20 про опис майна у податкову заставу.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 22 серпня 2019 року №40662/6/99-99-17-05-15 податкову вимогу від 31 травня 2019 року №126450-47 та рішення від 31 травня 2019 року №467/05-99-47-20 про опис майна у податкову заставу залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим ГУ ДФС у Донецькій області податковою вимогою від 31 травня 2019 року №126450-47 та рішенням від 31 травня 2019 року №467/05-99-47-20 про опис майна у податкову заставу, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

08 лютого 2019 року виконано злиття інтегрованої картки платника по податку на додану вартість та перенесено сальдо розрахунків ТОВ “Слов`янська солевидобувна компанія” в сумі 10290077,70 грн. до інтегрованої картки правонаступника ТОВ “Руссоль-України”.

19 лютого 2019 року ТОВ “Руссоль-України” звернулось до відповідача з листом № 145, в якому просило роз`яснити можливості використання наявної переплати на бюджетному рахунку ПДВ у сумі 10290077,70 грн/а.с.17-16/.

ГУ ДФС у Донецькій області надано роз`яснення від 22 березня 2019 року, в якому зазначено, що відповідно до підпункту “в” пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) включено до переліку джерел сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків до Державного бюджету України/а.с.19-21/.

15 травня 2019 року ТОВ “Руссоль-України” надало ГУ ДФС у Донецькій області заяву за № 358, в якій просило у відповідності до підпункту “в” пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України та вищенаведеного роз`яснення податкового органу перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в сумі 31481,37 грн. на бюджетний рахунок з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення/а.с.22/.

На дану заяву відповідач 22 травня 2019 року надав відповідь, в якій послався на описку при роз`ясненні від 22 березня 2019 року. Податковий орган зазначив, що замість статті 200 Податкового кодексу України невірно вказана стаття 87 Кодексу. Відповідач вважає, що у платників податку є можливість заявляти до відшкодування ПДВ в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків до Державного бюджету України, але це не стосується існуючої переплати.

В даній відповіді відповідач зазначає, що існуючу переплату платник може використати наступним чином: отримати на розрахунковий рахунок після включення узгодженого ПДВ, які підпадають під критерії Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування; зарахувати у зменшення суми податкового боргу, позитивних нарахувань, пені, штрафів з податку на додану вартість.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування. Зокрема можливість зарахування невідшкодованого ПДВ в рахунок інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, передбачена статтями 87 та 200 Податкового кодексу України.

Відповідач серед іншого також зазначає, що процедура декларування та адміністрування бюджетного відшкодування передбачає заяву платника податку, подану контролюючому органу у складі податкової декларації.

Стосовно даного доводу суд зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно пункту 9 даного Наказу декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Пункт 14 визначає, що за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

За наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такого правонаступника.

Таким чином позивач позбавлений можливості використати суму бюджетного відшкодування (наявність якої не заперечується відповідачем та підтверджена в ході судових розглядів) шляхом внесення до відповідної заяви у складі декларації, оскільки вказана сума не обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу у зв`язку з тим, що вона виникла до прийняття даної норми.

Разом з цим, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на власний розсуд розпоряджатися наданими законом можливостями використання суми бюджетного відшкодування. Фактично з наданих відповідачем пояснень вбачається, що наявна сума бюджетного відшкодування, яка отримана позивачем в ході злиття з ТОВ “Слов`янська солевидобувна компанія”, може бути їм направлена на погашення зобов`язань лише з податку на додану вартість. Проте така позиція суперечить приписам статтей 87 та 200 Податкового кодексу України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року по адміністративній справі №200/9441/19-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-України” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо невиконання вимог пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, а саме, про неперерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000). Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість № НОМЕР_2 (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000)/а.с.85-89/.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року по адміністративній справі №200/9441/19-а залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року по адміністративній справі №200/9441/19-а залишено без змін /а.с.90-94/.

Враховуючи рішення суду від 22 жовтня 2019 року, яким зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість № НОМЕР_2 (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37грн на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000), податкова вимога від 31 травня 2019 року №126450-47 в якій зазначено про те, що станом на 30 травня 2019 року сума податкового боргу складає 31481,37грн з екологічного податку, який справляється за атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення та рішення від 31 травня 2019 року №467/05-99-47-20 про опис майна у податкову заставу є протиправними та такми, що підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Платіжним дорученням від 05 вересня 2019 року за подання даного позову ТОВ «Руссоль-Україна» сплачено 3842грн /а.с.3/.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

З огляду на що суд присуджує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” а за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області 3842грн.

На підставі положень Податкового кодексу України, та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” (вул. Ювілейна, 28, смт. Райгородок, 84150,ЄДРПОУ 37653064, адреса листування: вул. Сучасна,33, м. Слов`янськ, 84101) до Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса: вул.130-й Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, 87526, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги №12645-47 від 31 травня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу №467/05-99-47-20 від 31 травня 2019 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області №12645-47 від 31 травня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про опис майна у податкову заставу №467/05-99-47-20 від 31 травня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” (вул. Ювілейна, 28, смт. Райгородок, 84150,ЄДРПОУ 37653064, адреса листування: вул. Сучасна,33, м. Слов`янськ, 84101) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса: вул.130-й Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, 87526, ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 3842грн.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13 травня 2020 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов