Ухвала суду № 89456090, 27.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2020 року Справа 160/5422/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ткачука Геннадія Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії начальника Головною управління ДФС у Дніпропетровській області Ткачука Геннадія Анатолійовича, вимоги від 15 січня 2020 року № Ф-2079-54/421 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 21 453,87 грн. та скасувати її;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 20 000 грн.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).

Сторонами в адміністративному процесі, відповідно до частини 1 статті 46 КАС України, є позивач та відповідач.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом пунктів 9 та 7 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві відповідачем по справі визначає: начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ткачука Геннадія Анатолійовича, однак, суд вказує на те, що спірна вимога була прийнята Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та підписана Г.А. Ткачук як уповноваженою особою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

З огляду на викладене суд вказує на те, що позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем по справі та надати позовну заяву з визначеним відповідачем по справі.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу приписів частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Таким чином, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI), строк звернення до адміністративного суду, визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України, не застосовується, про що вказав Верховний Суд у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19.

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, в судовому порядку протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З доданих до позовної заяви матеріалів суд встановив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 січня 2020 року № Ф-2079-54/421 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 21 453,87 грн., яку було отримано позивачем 01.02.2020.

Доказів оскарження спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному порядку до суду позивачем не надано.

Згідно з відміткою підприємства поштового зв`язку, позовна заява ОСОБА_1 направлена до суду 15.05.2020 та отримана Дніпропетровським окружним адміністративним судом 20.05.2020.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку, відповідного клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду позивачем при поданні позовної заяви не надано та причин пропуску строку не зазначено.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що доказів сплати судового збору позивачем не надано, однак подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з важким матеріальним становищем.

Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу, що вимога про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску та відшкодування моральної шкоди, визначеної у грошовому вимірі, є майновими вимогами, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 грн. 00 коп.

За наведених обставин позивач при зверненні до суду повинен був сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України № 3674-VI закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, для підтвердження факту відсутності коштів або інших джерел доходу позивачем до суду не надано жодних доказів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; 1587403077; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Крім того, одночасно із позовом, позивачем подано клопотання на підставі статей 44, 161 КАС України, в якій просить зупинити виконання вимоги начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ткачука Геннадія Анатолійовича від 15 січня 2020 року № Ф-2079-54/421 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 21 453,87 грн.

Зміст вказаного клопотання свідчить про бажання позивача вжити заходи забезпечення.

Між тим, зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.

Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.1 ст. 152 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У пункті 6 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем не надано заяви про забезпечення позову, оформленої відповідно до статті 152 КАС України, а також не сплачено судовий збір за подання клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненого позову із зазначенням належного відповідача по справі (відповідно до кількості учасників у справи);

- заяву про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків разом із підтверджуючими доказами;

- доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.;

- заяви про забезпечення позову, оформленої відповідно до статті 152 КАС України разом із доказами сплати судового збору у розмірі 630,60 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ткачука Геннадія Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування вимоги - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева