Рішення № 89455965, 25.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 160/8524/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом виконуючої обов`язки начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Єремєєвої Олени Олександрівни до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Виконуюча обов`язки начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Єремєєва Олена Олександрівна (далі – Єремєєва О.О., позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі – УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, відповідач) №33/2019 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження від 22.08.2019р.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскарженої постанови, яка на її думку є незаконною та такою, що прийнята відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Позивач зазначає, що здійснювалася перевірка виконавчого провадження №58391292, в рамках якого державним виконавцем Пономаренко Ю.В. вчинялись виконавчі дії щодо стягнення з ОСОБА_1 (далі – боржник за ВП №58391292) суми штрафу у розмірі 255грн., за наслідками якої прийнята відповідна постанова про проведення перевірки законності виконавчого провадження від 19.06.2019 року (далі – постанова від 19.06.2019 року ВП №58391292), якою дії державного виконавця Пономаренко Ю.В. визнано такими, що вчинені без порушення вимог законодавства України. У подальшому, матеріали зазначеного виконавчого провадження витребувані відповідачем та останнім прийнято оскаржену постанову про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження від 22.08.2019 року, якою, зокрема: дії позивача визнано такими, що вчинені з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», скасовано постанову від 19.06.2019 року ВП №58391292, а також зобов`язано останнього вжити заходів щодо приведення виконавчого провадження до відповідності вимог законодавства України. За позицією позивача, підставою для прийняття такої постанови, слугували безпідставні висновки відповідача щодо визначення у ВП №58391292 суми штрафу у розмірі 255грн. замість 510грн. (подвійної суми штрафу), оскільки приписи спеціального Закону України передбачають обов`язок державного виконавця відкрити виконавче провадження виключно на підставі тих даних, які внесені до виконавчого документу та відповідно, не наділяють виконавців повноваженнями у самостійному порядку змінювати суму, вказану у виконавчому документі. Зазначаючи, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито ВП №58391292, містив чітку суму штрафу, що підлягала стягненню з боржника, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

09.09.2019 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.10.2019р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що оскаржена постанова повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» і Інструкції з організації примусового виконання рішень. За позицією відповідача, при відкритті виконавчого провадження №58391292 державний виконавець мав керуватися не тільки нормами Закону України «Про виконавче провадження», а й нормами статей 307 та 308 КУпАП, що передбачають додаткові санкції для правопорушників, які не сплатили штраф до початку примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Зазначаючи, що у заяві про відкриття виконавчого провадження державного виконавця повідомлено, що постанова про стягнення штрафу у розмірі 255грн. боржником не виконана та, що з останнього підлягає стягненню подвійна сума штрафу у розмірі 510грн., просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на примусовому виконанні у Новокодацькому відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №58391292 з примусового виконання постанови НК №430054 від 01.10.2018 ДПП УПП в Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 255грн.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» 15.02.2019 державним виконавцем Пономаренко Ю.В. прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та стягнення виконавчого збору у розмірі 25грн. 50коп.

У зв`язку зі сплатою боржником суми штрафу у розмірі 255 грн., а також інших витрат виконавчого провадження, державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пономаренко Ю.В. на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.03.2019 року.

Відповідно до приписів ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

У зв`язку з надходженням заяви начальника Управління патрульної поліції в Полтавській області Мельничука В.В. від 05.04.2019 року, позивачем здійснено перевірку виконавчого провадження №58391292 та прийнято постанову від 19.06.2019 року, якою дії державного виконавця Пономаренко Ю.В., вчинені в рамках зазначеного виконавчого провадження визнано такими, що відповідають вимогам законодавства України.

Згідно із абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

У зв`язку з надходженням скарги начальника Управління патрульної поліції в Полтавській області Мельничука В.В. від 22.07.2019 на постанову позивача від 19.06.2019 про проведення перевірки законності виконавчого провадження №58391292, відповідачем прийнято постанову від 22.08.2019 року №33/2019, якою, зокрема: дії позивача визнані такими, що вчинені з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», скасовано постанову від 19.06.2019 року про результати перевірки виконавчого провадження №58391292, а також зобов`язано останнього вжити заходів щодо приведення виконавчого провадження до відповідності вимог законодавства України.

Порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» відповідач пов`язував з передчасним прийняттям постанови від 11.03.2019 року, оскільки вимоги виконавчого документа щодо стягнення з боржника за ВП №58391292 суми штрафу у розмірі 510грн. у повному обсязі останнім не виконані.

Тому, відповідач вважає, що при вчиненні виконавчих дій в рамках ВП №58391292, державний виконавець мав керуватися вимогами статті 308 КУпАП України, а також врахувати інформацію, зазначену у заяві про відкриття виконавчого провадження, та відповідно стягнути з боржника подвійну суму штрафу у розмірі 510 грн.

Позивач зазначає, що виконавчим документом є не заява про відкриття виконавчого провадження, а постанова НК №430054 від 01.10.2018 ДПП УПП в Полтавській області, вимоги якої містили чітку суму штрафу, а саме: 255 грн. та саме ця суми підлягала стягненню з боржника.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.27 КУпАП України, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.1 ст.307 КУпАП України, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

Положеннями ст.308 КУпАП України визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, дійсно, приписи наведених норм КУпАП України передбачають, що у разі несплати правопорушником штрафу у визначений законом строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та вже у порядку примусового виконання такої постанови з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України.

Проте, при вчиненні виконавчих дій, державний виконавець повинен керуватися вимогами, викладеними виключно у виконавчому документі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

При цьому, п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено та не є спірним, що виконавчим документом, на підставі якого відкрито виконавче провадження №58391292 є постанова НК №430054 від 01.10.2018 ДПП УПП в Полтавській області, вимоги якої містять чітку суму штрафу, що підлягала стягненню з боржника, зокрема: 255 грн., та саме таку суму стягнення визначено державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №58391292, яку у подальшому сплатив божник. Будь-яких інших вимог майнового характеру постанова НК №430054 від 01.10.2018 ДПП УПП в Полтавській області не містить.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що у заяві про відкриття виконавчого провадження державного виконавця повідомлено про необхідність застосування приписів статті 308 КУпАП України, оскільки заява про прийняття постанови НК №430054 від 01.10.2018 ДПП УПП в Полтавській області для примусового виконання не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який може бути оскаржений боржником, а фактично є діями щодо звернення до виконання постанови.

За таких обставин, враховуючи, що боржником вимоги виконавчого документа виконані у повному обсязі у зв`язку зі сплатою суми штрафу у розмірі 255 грн., а також зважаючи на те, що державним виконавцем здійснювалися заходи щодо примусового виконання постанови НК №430054 від 01.10.2018 ДПП УПП в Полтавській області в межах суми, визначеної виконавчим документом, суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з чим при перевірці виконавчого провадження позивач порушень вимог законодавства України не допустив.

А відтак, доводи відповідача, що вимоги виконавчого документу виконані боржником не у повному обсязі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду матеріалів справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 підлягають судові витрати у розмірі 1924грн. 00коп., сплата яких підтверджується платіжним дорученням № Р24А673716846А38769 від 30.09.2019 року.

Керуючись ст.ст.77-78, 90, 139, 241-246, 255, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов виконуючої обов`язки начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Єремєєвої Олени Олександрівни до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження від 22.08.2019 року №33/2019.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, буд.21-А, код ЄДРПОУ 34984907) судові витрати у розмірі 1924грн. 00коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять чотири грн. 00коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова